ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 260/3037/23
адміністративне провадження № К/990/33143/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 260/3037/23
за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - ГУ ДПС) до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Селехмана Олександра Анатолійовича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ГУ ДПС
на ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.06.2023, постановлену суддею Калинич Я.М.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2023, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Улицького В.З., суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М.,
УСТАНОВИВ:
I. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2023 ГУ ДПС звернулось до суду з позовом, в якому просило:
визнати протиправними дії приватного нотаріуса Селехмана O.A. щодо державної реєстрації нерухомого майна, а саме: будівель та споруд літ. Г, Я-2, Я, Я-1, Ч, І, І-1, І-2, І-3, І-4, загальною площею 2685,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі: акта приймання-передачі нерухомого майна між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю (далі- TOB) "Бейс Інвест" від 06.05.2019 на нового власника - TOB "Бейс Інвест" реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна №1813378921101 (номер запису про право власності 31522665), за наявності податкової застави згідно з актом опису від 25.08.2016 №7, про що державним реєстратором внесено запис про обтяження від 25.08.2016 №31230449;
скасувати номер запису про право власності №31522665 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №1813378921101.
В обґрунтування позову ГУ ДПС зазначило, що відповідач не мав права здійснювати державну реєстрацію переоформлення права власності на нерухоме майно з ОСОБА_1 на TOB "Бейс Інвест" при наявності обтяження на зазначене майно у вигляді податкової застави.
2. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.06.2023, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2023, закрито провадження у цій справі.
3. 29.09.2023 ГУ ДПС надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
4. Верховний Суд ухвалою від 16.10.2023 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами електронних торгів, право власності на нерухоме майно, належне боржнику Приватному акціонерному товариству (далі - ПрАТ) "Машинобудівний завод "Тиса", та яке перебувало у податковій заставі, а саме: будівлі та споруди літ. Г, Я-2, Я, Я-1, Ч, І, І-1, І-2, І-3, І-4, загальною площею 2685,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), було перереєстровано на переможця торгів - ОСОБА_1 .
Вказане майно реалізоване Державним підприємством "СЕТАМ" за процедурою примусового виконання зведеного виконавчого провадження від 19.11.2013 №43447465 з виконання виконавчих документів, де боржником є ПрАТ "Машинобудівний завод "Тиса".
06.05.2019 ОСОБА_1 як єдиний учасник ТОВ "Бейс Інвест" на підставі акту-прийому передачі від 06.05.2019 передав належне йому нерухоме майно, як внесок до статутного капіталу, а саме: приміщення, будівлі та споруди літ. Г, Я-2, Я, Я-1, Ч, І, І-1, І-2, І-3, І-4, загальною площею 2685,1 кв.м. до статутного капіталу ТОВ "Бейс Інвест".
Приватний нотаріус Селехман O.A. здійснив державну реєстрацію вказаного вище нерухомого майна на нового власника - TOB "Бейс Інвест" (запис про право власності №31522665).
Вважаючи, що за наявності обтяження у вигляді податкової застави на вказане вище нерухоме майно, приватний нотаріус не мав прав здійснювати переоформлення права власності на це нерухоме майно, ГУ ДПС звернулось до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Закриваючи провадження у цій справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки за своєю суттю, характером правовідносин, суб`єктним складом сторін, підставами та предметом позову, який спрямований на захист майнових прав позивача підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що цей спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки у цій справі перевірці підлягають виключно владні управлінські дії та рішення приватного нотаріуса як державного реєстратора щодо реєстрації переходу права власності на нерухоме майно (з ОСОБА_1 на TOB "Бейс Інвест"), у зв`язку із невиконанням ним обов`язку щодо перевірки поданих для реєстрації документів та перевірки інформації про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав на майно, зокрема, щодо наявності обтяження на майно у вигляді податкової застави.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
9. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
10. За правилами пунктів 1-2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
11. Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади або орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
12. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Натомість, необхідною ознакою публічно-правового спору за участю суб`єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, щодо яких виник спір.
13. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
14. Згідно з частиною четвертою статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
15. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. В зазначеній нормі Основного Закону втілено основоположний принцип діяльності органів державної влади "дозволено лише те, що передбачено законом". Застосування такого принципу необхідне для забезпечення функціонування органів державної влади в рамках закону та обмеження випадків можливих зловживань з боку держави та її органів.
17. Згідно з частиною першою статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
18. Положеннями частини другої статті 46 КАС України визначено, що позивачами в адміністративній справі можуть бути крім громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, підприємств, установ, організацій (юридичних осіб), також і суб`єкти владних повноважень.
19. Разом з тим, за загальним правилом, визначеним у частині четвертій статті 46 КАС України, суб`єкт владних повноважень виступає відповідачем в адміністративній справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, оскільки, як було зазначено вище, метою вирішення спору у сфері публічно-правових відносин є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
20. При цьому згідно з частиною п`ятою статті 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання;
3) про затримання іноземця або особи без громадянства;
4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.
21. Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів визначені у частині першій статті 19 КАС України, змістом якої встановлено ті виключні випадки за яких суб`єкту владних повноважень надається право на звернення із позовом до адміністративного суду:
у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень (пункт 3 частини першої статті 19 КАС України);
спори, що виникають з приводу укладення, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів (пункт 4 частини першої статті 19 КАС України)
у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом (пункт 5 частини першої статті 19 КАС України).
22. Наведене вище, свідчить про те, що суб`єкт владних повноважень може звернутись до суду з позовом у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спору, що виник з приводу укладення, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинним адміністративного договору, а також коли право звернення до суду надано такому суб`єкту законом.