ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 456/6248/21
провадження № 61-9520св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Стрийська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Василевської Анжели Анатоліївни на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 березня 2022 року у складі судді Яніва Н. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 25 травня 2023 рокуу складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи, допуск до виконання трудових обов`язків та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що вона працює у Стрийській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №6 на посаді вчителя фізкультури.
08 листопада 2021 року відповідач відсторонив її від роботи, що засвідчується наказом № 85-к від 08 листопада 2021 року, як працівника, що відмовився (ухиляється) від вакцинації проти Covid-19.
Вважає, що такий наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки вимога обов`язкової вакцинації від Covid-19 та відсторонення від роботи без збереження заробітної плати з підстав, зазначених у оскаржуваному наказі, є зміною істотних умов праці, про яку відповідач мав попередити її за 2 місяці. Однак відповідач попередив її 02 листопада 2021 року, тобто фактично за 6 днів до відсторонення та позбавлення заробітної плати, чим порушено вимоги статті 29 Закону України "Про оплату праці" та статті 103 КЗпП України.
Крім цього, стаття 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" передбачає можливість відсторонення від роботи працівників у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом. Вказаний Закон, а також частина перша статті 27 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" передбачає, що обов`язковими є профілактичні щеплення з метою запобігання захворювання на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір. Серед вказаного переліку обов`язкових щеплень відсутнє щеплення проти Covid-19.
Також зазначила, що відповідно до статті 25 КЗпП України роботодавцю заборонено вимагати документи, подання яких не передбачено законодавством. Жодним законом не передбачено обов`язку працівника надати роботодавцю документи про щеплення проти Covid-19.
Вважає, що її незаконне відсторонення від роботи з ініціативи відповідача без збереження заробітної плати, позбавлення права скористатись альтернативними формами організації роботи (дистанційно, надомною), що встановлені законом, зокрема для можливості продовжити роботу в умовах пандемії, призвело до вимушеного прогулу з вини відповідача, у зв`язку з чим з нього слід стягнути середній заробіток за час її вимушеного прогулу з наступного розрахунку:
931,66 грн за кожен робочий день прогулу. Враховуючи протиправність (незаконність) оскаржуваного наказу та незаконність відсторонення від роботи без збереження заробітної плати, вважає що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання судом відповідача допустити її (позивача) до роботи.
З огляду на вказане просила:
- визнати протиправним (незаконним) наказ №85-к від 08 листопада 2021 року про відсторонення від роботи ОСОБА_2 ;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу до моменту фактичного допущення до роботи.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 березня 2022 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду
від 25 травня 2023 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ОСОБА_1 займає посаду вчителя фізкультури Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6. За характером її праці вона безпосередньо спілкується з іншими працівниками школи та учнями, оскільки освітній процес проводився у очному режимі. Докази про можливість організації навчального процесу у дистанційному режимі відсутні.
Держава, встановивши відсторонення від виконання посадових обов`язків педагогічних працівників, які не мають профілактичного щеплення, шляхом видання відповідних нормативних актів, реалізувала свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу, в тому числі як самих учнів, так і персонал відповідних навчальних закладів.
Отже, право позивача на працю у Стрийській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №6 було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси, оскільки вона добровільно, свідомо, попередньо будучи ознайомленою із наслідками невиконання вимоги щодо вакцинації проти Covid-19 чи ненадання довідки щодо протипоказання до такої вакцинації, жодних необхідних дій не вчинила, внаслідок чого сама спричинила для себе негативні наслідки такої бездіяльності.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката
Василевської А. А. на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 березня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 25 травня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Василевська А. А., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що в кожному конкретному випадку для вирішення питання про наявність підстав для обов`язкового щеплення працівника проти Covid-19 і, відповідно, для відсторонення працівника від роботи, слід виходити не тільки з Переліку №2153, але й оцінки загрози, яку потенційно на роботі може нести невакцинований працівник.
Судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що позивач не надавала письмового підтвердження щодо відмови від профілактичного щеплення та жодного акту про відмову від щеплення лікарем у присутності свідків складено не було. Відповідач не забезпечив позачерговий медичний огляд позивача для встановлення факту наявності чи відсутності вище вказаного щеплення, можливих абсолютних протипоказань до такого щеплення тощо, натомість, перебравши на себе функції медичної установи, всупереч вимогам закону вимагав від позивача документи, що містять лікарську таємницю про стан його імунізації проти Covid-19 або довідку про наявність абсолютних протипоказань до вказаного щеплення.
Крім того, якщо буде встановлено, що на порушення вимог статті 46 КЗпП України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 на касаційну скаргу, в якому остання просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на те, що вони ухвалені з дотримання норм матеріального та процесуального права і доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують. Зазначає, що у закладі, який працює за денною (очною) формою навчання, у 2021-2022 навчальному році навчалося близько
490 здобувачів освіти віком 6-17 років, педагогічний колектив закладу складав
59 працівників, що свідчить про те, що кількість прямих та непрямих соціальних контактів позивачки впродовж робочого дня була досить значною. Відтак рішення про відсторонення позивачки і обмеження її права на працю мало об`єктивні підстави, було передбачено законом і переслідувало легітимну мету.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 вересня 2001 року ОСОБА_1 у відповідності до наказу № 666 від 01 вересня 2001 року прийнято на посаду вчителя фізкультури Стрийської загальноосвітньої школи №6 м. Стрия з тижневим навантаженням, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 .
03 листопада 2021 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти Covid-19 від 02 листопада 2021 року № 358, згідно якого дирекція Стрийської ЗШ І-ІІІ ступенів № 6 повідомила,
що 08 листопада 2021 року на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення проти Covid-19 обов`язкове для працівників їхнього закладу. Згідно наказу МОЗ № 2153 від 04 жовтня 2021 року "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" та пункту 41-6 Постанови КМУ від 09 грудня
2020 року № 1236 до 05 листопада 2021 року слід надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти Covid-19 наприклад:
- документ, який підтверджує отримання повного курсу вакцинації або одну дозу дозволеної вакцини від Covid-19;
- міжнародний внутрішній сертифікат або іноземний сертифікат, що підтверджує вакцинацію від Covid-19 однією дозою дводобової вакцини (жовтий сертифікат) або однією дозою однодозової вакцини чи двома дозами дводобової вакцини (зелений сертифікат), які включені ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях. Також можна надати довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року №595. Вказаним повідомленням позивача повідомлено, що якщо до 05 листопада 2021 року вона не надасть одного із зазначених документів 08 листопада 2021 року її відсторонять від роботи без збереження заробітної плати на підставі статті 46 КЗпП України та статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хворіб".
З вказаним попередженням позивач ознайомилась, про що свідчить її власноручний підпис.
Наказом Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 Стрийської міської ради Львівської області № 85-к від 08 листопада 2021 року, керуючись статтею 46 КЗпП України, частиною 2 статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", наказом МОЗ "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" від 04 жовтня 2021 року №2153, пунктом 41-6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236,
ОСОБА_1 вчительку фізкультури відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 08 листопада 2021 року до усунення причин, що зумовили дане відсторонення. Підстава - повідомлення ОСОБА_1 про обов`язкове профілактичне щеплення проти Covid-19 від 02 листопада 2021 року № 258.
Згідно з довідкою про доходи, ОСОБА_1 дійсно працює у Стрийській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №6, займає посаду вчителя. Форма працевлаштування - основне місце роботи. Загальна сума доходу за період
з 01 травня 2021 року по 31 жовтня 2021 року становить 112 000,27 грн.
Також судом встановлено, що у відповідності до наказу Стрийської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 Стрийської міської ради Львівської області №11-к від 01 березня 2022 року у зв`язку із зупиненням дії наказу Міністерства охорони здоровся 04 жовтня 2021 року №2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим щепленням" ОСОБА_3 вчитель фізичної культури допущена да роботи з 01 березня 2022 року, про що ознайомлена.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 відповідно до закону
Частиною шостою статті 12 Закону № 1645-ІІІ передбачено, що повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об`єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення; якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.
Згідно із частиною сьомою цієї статті відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов`язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
Системний аналіз норм права дає підстави для висновку, що для отримання профілактичного щеплення, в тому числі проти COVID-19, необхідна згода працівника, який отримав повну й об`єктивну інформацію про щеплення, наслідки відмови від нього тощо. Роботодавець має довести до відома працівника наслідки для виконання трудових обов`язків відмови чи ухилення працівника від обов`язкового профілактичного щеплення, а лікар - надати об`єктивну інформацію про щеплення, наслідки відмови від нього для здоров`я та можливі поствакцинальні ускладнення.
Відмова поінформованого працівника від проведення обов`язкового профілактичного щеплення чи факт ухилення від останнього мають бути належно підтвердженими (див.: пункт 10 постанови Великої Палати Верховного Суду
від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21).
Щодо відсторонення від роботи працівника, який не пройшов обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, на підставі закону
Частиною першою статті 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:
- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;
- відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з пунктами "б", "г" статті 10 Закону № 2801-XII громадяни України зобов`язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.
Закон № 1645-ІІІ визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
За статтею 1 Закону № 1645-ІІІ протиепідемічні заходи - це комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій.
Стаття 11 цього Закону визначає, що організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян.
Частиною першою статті 12 Закону № 1645-ІІІ передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.
Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт (речення перше та друге частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ).
Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (речення третє частини другої статті 12 Закону № 1645-ІІІ).
У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями (частина третя статті 12 Закону № 1645-ІІІ).
Рішення про проведення обов`язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об`єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони
і військового будівництва, охорони громадського порядку, виконання кримінальних покарань, захисту державного кордону, Служби безпеки України (частина четверта статті 12 Закону № 1645-ІІІ).
Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань (речення перше частини шостої статті 12 Закону № 1645-ІІІ).
Згідно із Положенням про Міністерство охорони здоров`я України (далі - Положення про МОЗ), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 25 березня 2015 року № 267 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань.
Накази МОЗ, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами (пункт 8 зазначеного Положення).