ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 201/7323/21
провадження № 61-12437св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 травня 2023 року у складі судді Наумової О. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 липня 2023 року у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Барильської А. П., Зайцевої С. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Позовна заява мотивована тим, що з серпня 2006 року він проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2, з якою вели спільне господарство, побут, а також мали намір набути спільне майно. Проживали з відповідачкою у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, яка належала його бабусі. Підтвердженням факту спільного проживання є спільні фотографії, видана ним на ім`я відповідачки довіреність на право користування автомобілем, постанова суду, у якій відповідачка вказала місце фактичного проживання - АДРЕСА_1 . Крім того, факт їх спільного проживання з серпня 2006 року по 15 грудня 2007 року можуть підтвердити свідки.
Вказував, що з 15 грудня 2007 року по 09 червня 2020 року вони з відповідачкою перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_4, тобто на час реєстрації шлюбу ОСОБА_2 вже була вагітною.
Зазначав, що встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу необхідно йому для реалізації права на поділ майна подружжя.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд встановити факт його проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 01 серпня 2006 року по 15 грудня 2007 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01 жовтня 2006 року по 14 грудня 2007 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із сукупності зібраних у справі доказів, зокрема, показання свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які підтвердили, що сторони проживали разом однією сім`єю із жовтня 2006 року, чого інші свідки: ОСОБА_8, ОСОБА_9, не спростували. Суд взяв до уваги факт укладення договору на придбання нерухомого майна на початку листопада 2006 року, яке у подальшому сторони ремонтували і яке у подальшому стало спільним житлом для них та їх дитини. Тому суд вважав, що є підтвердженим факт спільного проживання сторін із жовтня 2006 року.
Договори на придбання відповідачкою квартири, в яку сторони разом переїхали, де народилася їх спільна дитина, у сукупності із показаннями свідків та поясненнями самих сторін, які не заперечували факт того, що вони у подальшому спільно робили ремонт у цій квартирі для спільного проживання, доводить те, що ще до переїзду у квартиру АДРЕСА_2 між сторонами вже були відносини, які притаманні подружжю і які передували реєстрації шлюбу, тобто до 14 грудня 2007 року.
Разом з тим, факт спільного проживання сторін із серпня 2006 року по вересень 2006 року судом не встановлено, оскільки показаннями свідків у цій частині вони не підтверджені, а також сам позивач у своїх поясненнях вказував, що сторони стали спільно проживати у квартирі АДРЕСА_3 з жовтня 2006 року. Тому у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 липня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 травня 2023 року залишено без змін.
Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також вказав, що позивачем доведено сукупність усталених обставин та відносин сторін у справі, які притаманні подружжю, у період, на який він вказував, а саме з жовтня 2006 року по 15 грудня 2007 року, тобто часу, коли було зареєстровано офіційний шлюб між ними. Тому підстав для скасування рішення районного суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, немає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У вересні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили всіх обставин справи, не врахували відповідні правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах. Подані ОСОБА_1 докази на підтвердження факту спільного проживання з ОСОБА_2 у період з серпня 2006 року по 15 грудня 2007 року у сукупності та кожен окремо не доводить обґрунтованості позову. Сам по собі факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 - ОСОБА_10 на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними.
У жовтні 2023 року до Верховного Суду надійшло клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, в якому зазначено, що представником ОСОБА_1 - ОСОБА_10 подано відзив на касаційну скаргу з порушенням строку на його подання, встановленого ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2023 року про відкриття касаційного провадження, а саме до 29 вересня 2023 року, тоді як відзив на касаційну скаргу було надіслано до Верховного Суду 30 вересня 2023 року. Тому вищевказаний відзив представника ОСОБА_1 - ОСОБА_10 на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підлягає залишенню без розгляду.
Перевіривши вищевказані обставини, Верховний Суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та вважає, що відзив на касаційну скаргу подано позивачем з попуском встановленого судом строку для його подання, без клопотання про його продовження та без наведення поважних обставин, які стали причиною пропуску встановленого судом процесуального строку, тому вказаний відзив на касаційну скаргу підлягає залишенню без розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судом установлено, що з 15 грудня 2007 року до 09 червня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_4 (а. с. 28).
02 листопада 2006 року, тобто до реєстрації між сторонами шлюбу, ОСОБА_2 уклала із товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія по управлінню активами - Адміністратор пенсійних фондів "Укрсоц-Капітал" (за участю торговця цінними паперами - товариство з обмеженою відповідальністю "СМ-Прфіт") договір № Кв-636/06 купівлі-продажу цінних паперів у кількості 70614 шт, емітентом яких є товариство з обмеженою відповідальністю "ФБЦ "Созидатель", загальною вартістю 329 183,82 грн (а. с. 117-118).
02 листопада 2006 року ОСОБА_2 уклала із товариством з обмеженою відповідальністю "ФБЦ "Созидатель" договір № Ш1-9-35 про бронювання квартири, предметом якого є бронювання товариством з обмеженою відповідальністю "ФБЦ "Созидатель" квартири за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 70,61 кв. м (а. с. 119 - 122).
Згідно із довідкою товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія по управлінню активами - Адміністратор пенсійних фондів "Укрсоц-Капітал" від 20 червня 2019 року № 14/0245 ОСОБА_2 02 листопада 2006 року сплачено за облігації 98 471,16 грн та 20 листопада 2006 року сплачено за облігації 230 442,66 грн, разом 329 183,82 грн (а. с. 123).
Як установлено із пояснень самих сторін та показань свідків, на момент укладення цих договорів ОСОБА_1 працював у товаристві з обмеженою відповідальністю "ФБЦ "Созидатель" та займався організацією з укладення цих договорів у приміщенні товариства.
Матеріали справи містять спільні світлини позивача та відповідачки.
20 березня 2007 року ОСОБА_1 видана ОСОБА_2 нотаріально посвідчена довіреність на право користування автомобілем "TOYOTA Avensis", 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а. с. 25).
Згідно з постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2008 року у справі № 3-4759/08, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення 23 січня 2008 року за статтею 124 КУпАП України, ОСОБА_2 зазначила місце свого проживання: АДРЕСА_1 (а. с. 26-27).
Також судом першої інстанції було викликано та допитано у судовому засіданні свідків сторін у справі.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.