ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 370/463/21
провадження № 61-10515св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейков І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Держава Україна в особі Департаменту патрульної поліції,
третя особа - Державна казначейська служба України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Старовойта Віталія Петровича на рішення Макарівського районного суду Київської області від 01 листопада 2022 року, ухваленого у складі судді Мазки Н. Б., та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Департаменту патрульної поліції, третя особа - Державна казначейська служба України, в якому просив суд стягнути з Держави Україна в особі Департаменту патрульної поліції шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України у рахунок відшкодування майнової шкоди 11 900,00 грн та моральної шкоди у розмірі 2 000 000,00 грн.
Позовна заява мотивована тим, що 24 листопада 2020 року о 14 год. 00 хв. поліцейським Управління патрульної поліції міста Києва Департаменту патрульної поліції сержантом Старухіним Сергієм Володимировичем відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 143935, згідно з яким, він, керуючи транспортним засобом "Wolkswaden LT96", реєстраційний номер НОМЕР_1, при зустрічному роз`їзді не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем "Scania", реєстраційний номер НОМЕР_2, з напівпричепом "Wielton", реєстраційний номер НОМЕР_3, чим порушив вимоги пунктів 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, що завдало матеріальних збитків.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 23 грудня 2020 року провадження у справі № 759/21674/20 про адміністративне правопорушення за складеним протоколом серії ДПР18 № 143935 від 24 листопада 2020 року стосовно ОСОБА_1 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 04 січня 2021 року.
У зв`язку з необхідністю надання правової допомоги для захисту від необґрунтованого звинувачення у скоєнні адміністративного правопорушення він був змушений звернутися до адвоката щодо захисту своїх порушених прав, на підставі чого 15 грудня 2020 року ним було укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 56 з адвокатом Старовойтом В. П., повноваження якого підтверджуються ордером серії АІ № 1075212 від 17 грудня 2020 року.
Відповідно до додатку № 2 до договору про надання професійної правничої допомоги від 15 грудня 2020 року сторони обумовили ставки, порядок та строки виплати гонорару за надану професійну правничу допомогу адвокатом по захисту клієнта у Святошинському районному суді міста Києва у справі № 759/21674/20.
Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 23 грудня 2020 року загальна вартість наданої адвокатом професійної правничої допомоги склала 11 900,00 грн, сплату якої підтверджує квитанція до прибуткового касового ордеру від 23 грудня 2020 року № 94.
ОСОБА_1 зазначав, що він переніс моральні страждання, які полягали у переживаннях щодо розголосу вказаного факту за місцем проживання та місцем роботи у зв`язку з побоюванням громадського осуду, страхом втрати робочого місця, страхом позбавлення можливості користуватися спеціальним правом керування транспортним засобом, необхідністю нести витрати на правничу допомогу, оскільки він був вимушений звертатися до адвоката та суду, щоб довести неправомірність дій працівників поліції і тим самим відстояти свою честь та гідність.
Відповідно до наказу Товариства з обмеженою відповідальність "Віста" (далі - ТОВ "Віста") від 11 лютого 2020 року № 7-К його прийнято на роботу на посаду водія автотранспортних засобів у ТОВ "Віста". Незаконне притягнення його до адміністративної відповідальності, наслідком якого могло бути позбавлення його права керування транспортним засобом, призвело б до втрати роботи, про що він був попереджений керівником підприємства. Внаслідок чого його родина залишилась би без засобів до існування, так як він є єдиним годувальником у сім`ї.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- стягнути з Держави Україна в особі Департаменту патрульної поліції шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України у рахунок відшкодування майнової шкоди 11 900,00 грн та моральної шкоди у розмірі 2 000 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 01 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що складання патрульними поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення, в якому фіксується подія, не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положень КУпАП, вказаний протокол є доказом відповідно до вимог статті 251 КУпАП. Неправомірність дій патрульних поліцейських при складанні протоколу в справі про адміністративне правопорушення не встановлено, тому відсутні визначені статтями 1173, 1174, 1176 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підстави для відшкодування державою Україна моральної шкоди, завданої неправомірними діями працівників поліції.
Крім того, кошти у розмірі 11 900,00 грн, які позивач просить стягнути з держави Україна як майнову шкоду, це понесені ним витрати на адвоката за надання правничої допомоги, а не шкода, спричинена внаслідок незаконного притягнення до адміністративної відповідальності, тому вони не підлягають стягненню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У липні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Старовойт В. П. через систему "Електронний суд" подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Макарівського районного суду Київської області від 01 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій при відмові у стягненні майнової шкоди не врахували пункт 10 положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України та Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41, згідно з яким роз`яснено, що відповідно до пункту 4 статті 3 Закону громадянинові підлягають також поверненню суми, сплачені ним у зв`язку з наданням юридичної допомоги. До цих витрат відносяться суми, сплачені ним адвокатському об`єднанню (адвокату) за участь адвоката у справі, написання касаційної і наглядної скарги, а також внесені ним в рахунок оплати витрат адвоката у зв`язку з поїздками у справі до касаційної та наглядової інстанцій.
Також, судами попередніх інстанцій не було враховано того, що статтями 2, 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення. Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яке в подальшому закрито судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше)". Компенсація моральної шкоди проводиться незалежно від того, чи застосовувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.
Підставами касаційного оскарження рішення Макарівського районного суду Київської області від 01 листопада 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 15 червня 2023 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, зокрема суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 569/1799/16-ц (провадження № 61-19000сво18), від 05 лютого 2020 року у справі № 640/16169/17 (провадження № 61-15393св18), від 22 липня 2020 року у справі № 303/7352/18 (провадження № 61-20524св19), від 09 червня 2021 року у справі № 726/837/20 (провадження № 61-2647св21), від 29 вересня 2021 року у справі № 166/1222/20 (провадження № 61-9003св21), від 26 січня 2022 року у справі № 953/6561/20 (провадження № 61-922св21), від 07 вересня 2022 року у справі № 289/2110/21 (провадження № 61-5136св22), від 26 квітня 2023 року у справі № 227/4691/21 (провадження № 61-3733св23), а також заявник зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема щодо стягнення витрат на правову допомогу під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У серпні 2023 року Департамент патрульної поліції подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому провис суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, у зв`язку із правильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У липні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до наказу ТОВ "Віста" від 11 лютого 2020 року № 7-К ОСОБА_1 прийнято на роботу в ТОВ "Віста" на посаду водія автотранспортних засобів з 12 лютого 2020 року з випробувальним терміном 3 місяці.
24 листопада 2020 року поліцейським роти № 5 батальйону № 4 полку № 1 Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Старухіним С. В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР № 143935 відносно ОСОБА_1, відповідно до якого 24 листопада 2020 року о 13 годині 20 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом в м. Києві на вул. Сім`ї Сосніних, 7, при зустрічному роз`їзді не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з іншим транспортним засобом. Під час дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункти 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.
Зазначений протокол разом з іншими матеріалами справи про адміністративне правопорушення передано на розгляд до Святошинського районного суду міста Києва (справа № 759/21674/20).
У зв`язку з необхідністю надання правової допомоги для захисту інтересів ОСОБА_1 під час розгляду в Святошинському районному суді міста Києва справи про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП, ОСОБА_1 звернувся за правовою допомогою до адвоката.
15 грудня 2020 року ОСОБА_1 укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 56 з адвокатом Старовойтом В. П., повноваження якого підтверджуються ордером серії АІ № 1075212 від 17 грудня 2020 року.
Відповідно до додатку № 2 до договору про надання професійної правничої допомоги сторони обумовили ставки, порядок та строки виплати гонорару адвоката за надану професійну правничу допомогу адвокатом по захисту клієнта у Святошинському районному суді міста Києва у справі № 759/21674/20.
Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 23 грудня 2020 року загальна вартість наданої адвокатом професійної правничої допомоги склала 11 900,00 грн.
На виконання умов договору ОСОБА_1 згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру від 23 грудня 2020 року № 94 сплатив адвокату вартість наданих ним послуг по захисту його інтересів в справі про адміністративне правопорушення у Святошинському районному суді міста Києва в розмірі 11 900,00 грн.
У грудні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Старовойт В. П. звернувся до Святошинського районного суду міста Києва із клопотанням про закриття адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПП18 № 143935 від 24 листопада 2020 року.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 23 грудня 2020 року у справі № 759/21674/20 провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрито на підставі пункту першого статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Старовойта В. П. підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій не відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.