ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року
місто Київ
справа № 175/1505/21
провадження № 61-11433св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2023 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
Позов обґрунтовано тим, що 21 червня 2019 року у м. Дніпро сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля "BMW" під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля "Nissan", яким керував
ОСОБА_2, у результаті якого автомобіль останнього отримав механічні пошкодження.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 03 жовтня 2019 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні вказаної ДТП. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 застрахована у ПрАТ "СК "Юнівес".
24 червня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого відповідач (кредитор) передав йому (новому кредитору) право вимоги до осіб, відповідальних за завдання ОСОБА_2 майнової шкоди внаслідок ДТП.
За змістом пункту 5 укладеного між сторонами договору, новий кредитор, після отримання від кредитора нотаріально посвідченої довіреності зобов`язується відремонтувати власними силами, та за власний кошт належний кредитору (відповідачу) транспортний засіб "Nissan". Для реалізації права відступлення вимоги, після укладання договору кредитор (відповідач) зобов`язаний надати новому кредитору (позивач) нотаріально посвідчену довіреність з правом представляти інтереси довірителя (стягувача) у всіх державних та не державних органах, підприємствах та установах всіх форм власності, органах прокуратури та суду, державної виконавчої служби з правом пред`явлення до виконання виконавчих документів (пункт 6 договору).
На виконання цього пункту договору 24 червня 2019 року відповідач видав на ім`я позивача довіреність.
За умовами пункту 7 договору після його підписання у разі отримання кредитором (відповідачем) страхового відшкодування або дострокового скасування довіреності, яка видна кредитором, або отримання від винної у ДТП особи, або від будь-якої іншої особи, що в силу закону несе відповідальність перед кредитором за спричинені винною особою збитки, компенсації матеріального збитку, кредитор зобов`язаний на протязі двох днів передати новому кредитору отримане відшкодування (матеріальну компенсацію).
Проте у порушення умов договору відповідач після відступлення на користь позивача права вимоги самостійно отримав страхове відшкодування та скасував 08 жовтня 2019 року видану на ім`я позивача довіреність, не передавши позивачу страхове відшкодування.
Позивач зазначає, що оскільки максимальний ліміт відповідальності винної у ДТП особи становить 100 000,00 грн, а визначена автотоварознавчою експертизою
від 08 червня 2019 року вартість матеріального збитку, спричиненого внаслідок пошкодження транспортного засобу "Nissan" перевищує вказаний ліміт
(121 013,54 грн), то розмір страхового відшкодування, який має повернути відповідач позивачу складає 100 000,00 грн, які позивач просив стягнути
з відповідача у судовому порядку.
У вересні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги від 24 червня 2019 року.
Зустрічну позовну заяву мотивовано тим, що станом на день укладення між сторонами оспорюваного договору у нього не існувало права вимоги
у встановленому розмірі до будь-кого, яке б він міг відступити, оскільки висновок автотоварознавчої експертизи з визначення вартості матеріальних збитків складено лише 08 липня 2019 року, а вина особи у ДТП встановлена постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська лише 03 жовтня 2019 року.
Тобто, станом на 24 червня 2019 року не існувало будь - якого зобов`язання, в якому ОСОБА_2 був би первісним кредитором і права вимоги за яким він мав би право передати новому кредитору. Договір про відступлення прав вимоги суперечить частині першій статті 514 ЦК України, що відповідно до статей 203, 215 ЦК України є підставою недійсності правочину.
Крім того, на час укладення зазначеного договору пошкоджений автомобіль не було відремонтовано відповідно до умов зазначеного договору.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду
від 23 листопада 2022 року, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним договір відступлення прав вимоги від 24 червня 2019 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Рішення мотивовано тим, що оспорюваний правочин від 24 червня 2019 року вчинений без наміру створення правових наслідків, тому на підставі статті 234
ЦК України підлягає визнанню недійсним як фіктивний правочин, а тому ОСОБА_2 не зобов`язаний передати ОСОБА_1 отримане страхове відшкодування, адже ремонт автомобіля проводився на іншому СТО, а не
у позивача, що не спростовано позивачем за первісним позовом. Оскільки задоволення зустрічних позовних вимог повністю виключає задоволення вимог первісного позову, які випливали з правочину, який визнано судом недійсним, тому відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 .
Постановою Верховного Суду від 31 травня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником адвокатом Чіпом Я. М., задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2022 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова мотивована тим, що на виконання умов укладеного договору відступлення права вимоги, новим кредитором виконані всі зобов`язання, зокрема: отримана нотаріально посвідчена довіреність, влаштований огляд пошкоджень автомобіля та проведення автотоварознавчої експертизи, організовано резервування технічної можливості з безкоштовного ремонтування автомобіля на станції технічного обслуговування, отримано кошторис ремонтних робіт, здійснено збір необхідних документів та подання їх до страхової компанії від імені
ОСОБА_2, тому висновок апеляційного суду про фіктивність укладеного договору та його недійсність, та як наслідок відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, є помилковим. Відсутність у ОСОБА_2 на момент укладення між сторонами договору права вимоги до страховика чи винної у ДТП особи не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги
є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором. Суд апеляційної інстанції надав неправильну оцінку змісту оспорюваного правочину із урахуванням правовідносин, що виникли між сторонами, встановивши наявність основної ознаки фіктивного правочину - відсутності наміру створити правові наслідки, обумовлені оспорюваним договором, не врахував волевиявлення сторін, виконання сторонами умов цього договору.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_1 заборгованість за договором відступлення права вимоги у розмірі 89 000,00 грн та пеню за прострочення виконання зобов`язання за договором
у розмірі 89 000,00 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що позивач вчиняв ряд дій направлених на його фактичне виконання, що свідчить про реальність укладеного договору, його дійсність, тому відсутні підстави вважати про фіктивність укладеного між сторонами договору та його недійсність. Оскільки сторони договору погодили його умови, проте всупереч пункту 7 договору ОСОБА_2 не передав протягом двох днів суму страхового відшкодування позивачу, чим порушив взяті на себе зобов`язання, тому відповідач зобов`язаний відшкодувати понесені позивачем витрати у вигляді виплачених відповідачу страхових сум та пені.
Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Доповнено постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2023 року абзацом такого змісту:
"Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8 000,00 грн".
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У липні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду
з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2023 року, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, Верховного Суду від 05 квітня
2018 року у справі № 910/22785/16, від 02 лютого 2022 року у справі № 210/3429/17, Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14.
У вересні 2023 року ОСОБА_1, через представника адвоката Чипа Я. М., подав до суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін, посилаючись на те, що оскаржуване рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права, практиці Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах.
У вересні 2023 року ОСОБА_2 направив до суду відповідь на відзив, в якому просивскасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що договір про відступлення права вимоги суперечить положенням частини першої статті 514 ЦК України, що згідно
з частиною першою статті 203, частиною першою статті 215 ЦК України є підставою недійсності правочину.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального
і процесуального права.
Встановлені судами обставини
21 червня 2019 року у місті Дніпро сталася ДТП за участю автомобіля "BMW" під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля "Nissan", яким керував ОСОБА_2, у результаті якого автомобіль останнього отримав механічні пошкодження.
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 03 жовтня 2019 року ОСОБА_3 був визнаний винним у вчиненні вказаної ДТП.
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 застрахована у ПрАТ "СК "Юнівес".
24 червня 2019 року між ОСОБА_2 (кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого кредитор передає новому кредитору вимогу, а новий кредитор приймає її, та набуває право вимоги до осіб, відповідальних (винних) за спричинення кредитору матеріального збитку (майнової шкоди), заподіяного йому внаслідок ДТП, що мала місце 21 червня 2019 року у м. Дніпро.
Відповідно до пункту 2 договору новий кредитор набуває право вимагати від страхової компанії ПрАТ "СК "Юнівес", де застрахована цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи, належного виконання зобов`язань з виплати страхового відшкодування за спричинений кредитору збиток внаслідок ДТП.
Згідно з пунктом 4 договору новий кредитор після підписання договору та отримання від кредитора нотаріально посвідченої довіреності згідно з умовами пункту 6 цього договору, зобов`язується відремонтувати власними силами та за власний кошт належний кредитору транспортний засіб автомобіль "Nissan", що був пошкоджений внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до пункту 5 договору після підписання договору кредитор втрачає право вимагати від страхової компанії ПрАТ "СК "Юнівес", де застрахована цивільно- правова відповідальність винної у ДТП особи та від винної у ДТП особи, або від будь-якої іншої особи, що в силу закону несе відповідальність перед кредитором за спричинені винною особою збитки, компенсації матеріального збитку, або страхового відшкодування (у тому числі компенсації неустойки (пені) та витрат
у порядку статті 625 ЦК України).
Згідно із пунктом 6 договору для реалізації права відступлення вимоги, після укладання договору кредитор зобов`язаний надати на ім`я нового кредитора нотаріально посвідчену довіреність з правом представляти інтереси довірителя
в усіх державних та не державних органах.
Відповідно до пункту 7 договору після його підписання, у разі отримання відповідачем страхового відшкодування у зазначеному у пункті 1.2 договору страховому випадку, або дострокового скасування довіреності, виданої відповідачем на виконання пункту 6 договору, або отримання від винної у ДТП особи, або від будь-якої іншої особи, що в силу закону несе відповідальність перед відповідачем за спричинені винною особою збитки, компенсації матеріального збитку, кредитор зобов`язаний на протязі двох днів передати новому кредитору отримане відшкодування та/або повідомити про скасування довіреності.
Згідно з пунктом 8 договору за неналежне виконання кредитором свого обов`язку
з повернення отриманого відшкодування за спричинені збитки згідно з умовами пункту 7 цього договору, кредитор сплачує новому кредитору пеню у розмірі 1 % від отриманої суми за кожен день порушення зобов`язання з його передачі новому кредитору.
Пунктом 12 договору передбачено, що договір набуває чинності з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.
24 червня 2019 року ОСОБА_2 видав довіреність на ім`я ОСОБА_1, яка посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кучер А. А.
24 червня 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 направив на адресу ПрАТ "СК "Юнівес" повідомлення про ДТП, яка сталася 21 червня 2019 року, та заяву про стягнення страхового відшкодування.
Відповідно до висновку експерта від 08 липня 2019 року величина матеріального збитку, завданого володільцю колісного транспортного засобу "Nissan", складає 121 013,00 грн.