ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 759/6877/23
провадження № 61-13419св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Дванадцята київська державна нотаріальна контора,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А. від 23 серпня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Дванадцята київська державна нотаріальна контора, у якому просив визнати за ним право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Згідно довідки про коло спадкоємців по спадковій справі ОСОБА_4, із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулися діти померлого ОСОБА_1, ОСОБА_2 та дружина померлого ОСОБА_3, до складу спадщини після померлого відноситься, в тому числі, квартира АДРЕСА_1 . 24 березня 2021 року син померлого ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку зазначеного спадкового майна, однак постановою нотаріальної контори від 20 лютого 2023 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності на спадкове майно. Даний документ знаходиться у розпорядженні відповідачів, які відмовляються надати його.
Оскільки без документа, що посвідчує право власності на спадкове майно, ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право власності на частку в спадковому майні, а відповідачі відмовляються надати документ, що посвідчує право власності на спадкове майно, виникла необхідність звернутися до суду з цим позовом.
У травні 2023 року відповідачка ОСОБА_3 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 та заборонити будь-яким способом вчиняти з цією квартирою будь-які реєстраційні дії до набуття чинності остаточного судового рішення в справі.
Заява мотивована тим, що між учасниками справи склалися стійкі неприязні стосунки щодо розподілу спадщини ОСОБА_4, що підтверджується численними судовими справами щодо розподілу спадкового майна. Обставинами цієї справи, попередніми судовими справами та неприязними стосунками між сторонами підтверджується намагання кожної сторони вчиняти дії на шкоду інтересів інших спадкоємців щодо володіння та розпорядження їх майном. Право власності на спадкове майно учасники справи ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до цього часу не зареєстрували, умови прийняття спадщини між собою не погодили. Спірна квартира за адресою: АДРЕСА_2 належала її померлому чоловіку ОСОБА_4 на підставі договору дарування. Таким чином, є всі підстави вважати, що спірне майно або його частка без згоди та на шкоду відповідачам може бути відчужена, заставлена, обтяжена на користь третіх осіб, або в будь-який інший спосіб вчинені перешкоди спадкоємцям у реалізації їх права власності до остаточного вирішення даної справи.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 04 травня 2023 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідачка не надала доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити (унеможливити) виконання рішення суду, оскільки право власності на спірну квартиру спадкоємці до цього часу не зареєстрували, відсутні підстави вважати, що спірна квартира буде відчужена та будуть вчинені перешкоди спадкоємцям у реалізації права власності, не надано належних доказів, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 23 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 04 травня 2023 року змінено в мотивувальній частині, викладено її в редакції цієї постанови.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що особа, якою подано заяву про забезпечення позову в цій справі, ОСОБА_3 є відповідачем за позовом ОСОБА_5, зустрічного позову нею в межах даної справи про визнання права власності на спадкове майно не подано, відтак вона фактично просила забезпечити не власний позов, а позов ОСОБА_1, однак підставами вжиття заходів забезпечення позову вказувала захист власних майнових інтересів, що суперечить меті забезпечення позову - охороні матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача.
Відтак, заява про забезпечення позову, подана іншим учасником процесу у власних інтересах, не підлягає задоволенню у будь-якому випадку, оскільки зазначене не відповідає частині другій статті 149 ЦПК України.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У вересні 2023 року ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 23 серпня 2023 року, у якій просить скасувати зазначену постанову апеляційного суду.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У листопаді 2023 року на адресу Верховного Суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Назаренко М. В. надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3, у якому заявник просить відмовити в задоволенні зазначеної касаційної скарги. Зазначає, що доводи ОСОБА_3, викладені в заяві про забезпечення позову та касаційній скарзі, не свідчать про те, що позов необхідно забезпечувати.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 759/6877/23 з Святошинського районного суду м. Києва.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року справу вказану справу призначено до судового розгляду.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.