ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 390/333/21
провадження № 61-9977св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нива-2010",
відповідачі: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гаївське", Комунальне підприємство "Благоустрій Шевченківського району",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2022 року у складі судді Бойко І. А., додаткове рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2022 року у складі судді Бойко І. А. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 травня 2023 року у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Голованя А. М., Письменного О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позову та судових рішень судів попередніх інстанцій
У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нива-2010" (далі - ТОВ "Нива-2010") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гаївське" (далі - ТОВ "Агрофірма "Гаївське"), Комунального підприємства "Благоустрій Шевченківського району" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним договору оренди землі.
Позов мотивовано тим, що 24 жовтня 2009 року між Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Нива" (далі - СВК "Нива"), правонаступником якого є ТОВ "Нива-2010", та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, згідно з який ОСОБА_1 передав в користування СВК "Нива" земельну ділянку з кадастровим номером 3522580900:02:000:0301, що належала йому на праві приватної власності, терміном на 15 років, починаючи з дати його державної реєстрації, яку проведено 17 червня 2010 року.
У 2019 році позивачу стало відомо про реєстрацію припинення ТОВ "Нива-2010" права оренди земельної ділянки на підставі угоди між ТОВ "Нива-2010" та ОСОБА_1 . Посадові особи ТОВ "Нива-2010" не підписували угоду щодо припинення оренди, тому договір оренди землі від 24 жовтня 2009 року не припинив своєї дії.
Із урахуванням наведених обставин позивач просив:
- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 3522580900:02:000:0301 шляхом скасування рішення державного реєстратора Кіровоградської обласної філії КП "Благоустрій Шевченківського району" Кіровоградської області Кундас В. А. від 14 листопада 2018 року індексний номер рішення 44048334 про припинення іншого речового права та визнати за ТОВ "Нива-2010" право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3522580900:02:000:0301;
- визнати недійсним договір оренди землі від 11 березня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма "Гаївське", та припинити право оренди ТОВ "Агрофірма "Гаївське" на земельну ділянку з кадастровим номером 3522580900:02:000:0301;
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 18 травня 2023 року, позов ТОВ "Нива-2010" задоволено.
Скасовано рішення державного реєстратора Кіровоградської обласної філії КП "Благоустрій Шевченківського району" Кіровоградської області Кундас В. А. від 14 листопада 2018 індексний номер рішення 44048334 про припинення іншого речового права та визнано за ТОВ "Нива-2010" право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3522580900:02:000:0301.
Визнано недійсним договір оренди землі від 11 березня 2019 року, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрофірма "Гаївське", припинено право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3522580900:02:000:0301 за ТОВ "Агрофірма "Гаївське". Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що уповноважені особи позивача не підписували угоду про припинення договору оренди землі, тобто позивач не виявляв свою волю до вчинення цього правочину, тому оспорювана угода про припинення дії договору оренди землі є такою, що не вчинена, права та обов`язки за нею не набуті, а правовідносини за нею не виникли.
Договір оренди землі, укладений 24 жовтня 2009 року між ОСОБА_1 та СВК "Нива", правонаступником якого є позивач, не припинив своєї дії та не був визнаний в судовому порядку недійсним на час укладання ОСОБА_1 11 березня 2019 року договору оренди землі із ТОВ "Агрофірма "Гаївське", тому укладений до закінчення строку його дії новий договір оренди тієї ж земельної ділянки з іншим орендарем є недійсним.
Додатковим рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2022 року доповнено резолютивну частину рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2022 року - визнано за ТОВ "Нива-2010" право оренди на земельну ділянку № 3522580900:02:000:0301.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У червні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 20 вересня 2022 року, додаткове рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 03 жовтня 2022 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 травня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі (із урахуванням уточнень) як на підставу касаційного оскарження заявник зазначає про те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 183/3811/16-ц, від 12 лютого 2020 року у справі № 395/1234/18, від 12 листопада 2020 року у справі № 642/3198/19.
Також, у касаційній скарзі (із урахуванням уточнень) як на підставу оскарження судових рішень міститься послання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Заявник зазначає, що існує необхідність сформувати висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах норми права, а саме: статті 215 ЦК України, за умови неможливості підтвердження волевиявлення учасника справи шляхом проведення експертизи через відсутність оригіналу спірного правочину.
Відзив на касаційну скаргу від інших учасників не надходив.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Обставини, встановлені судами
24 жовтня 2009 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та СВК "Нива" (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,89 га, яка знаходиться на території Бережинської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, строком на 15 років, починаючи із дати його державної реєстрації у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України". Зазначений договір зареєстрований у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" 17 червня 2010 року, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 041037200180.
Пунктом 12.3 договору оренди землі від 24 жовтня 2009 року передбачено, що підставою припинення договору є взаємна згода сторін.
Згідно з пунктом 12.4 договору оренди землі від 24 жовтня 2009 року розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
ТОВ "Нива-2010" є правонаступником СВК "Нива", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Станом на 16 березня 2018 року органом управління ТОВ "Нива-2010" була дирекція, до складу якої входили генеральний директор - Скаленко Г. І. та фінансовий директор - Ялова Н. В. Правочини та будь-які інші документи від імені ТОВ "Нива-2010" вважаються укладеними, підписаними і мають юридичну силу у разі їх підписання не менш ніж двома членами дирекції, які є різними підписантами.
14 листопада 2018 року реєстратором Кіровоградської обласної філії КП "Благоустрій Шевченківського району" Кіровоградської області Кундас В. А. на підставі угоди про припинення дії договору оренди від 31 травня 2018 року внесено рішення індексний номер 44048334 про припинення дії договору оренди, укладеного між ТОВ "Нива-2010" та ОСОБА_1, зареєстрованого 17 червня 2010 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522580900:02:000:0301.
02 квітня 2019 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Ковальовою О. О. на підставі договору оренди землі від 11 березня 2019 року проведено реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3522580900:02:000:0301 за ТОВ "Агрофірма "Гаївське".
Правове обґрунтування
Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.
У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети.
Отже, будь-який правочин є вольовою дією, а тому перед тим, як здійснювати оцінку на предмет дійсності чи недійсності, необхідно встановити наявність та вираження волі особи (осіб), які його вчинили.
Частиною другою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц сформулювала висновок про те, що у випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли. У випадку заперечення самого факту укладення правочину, як і його виконання, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною першою статті 14 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди укладається в письмовій формі і за бажанням сторін може бути посвідчено нотаріально.