ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 688/2151/23
провадження № 61-12898св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія
"ПЗУ Україна",
відповідачі: ОСОБА_1, приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Гарантія",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області
від 06 червня 2023 року у складі судді Березюк Н. П. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 серпня 2023 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2023 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі - ПрАТ "СК "ПЗУ Україна") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" (далі - ПрАТ "СТ "Гарантія") про відшкодування шкоди.
Позовну заяву мотивовано тим, що між ОСОБА_2 та ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов?язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів, забезпечений транспортний засіб BMW, д.н.з НОМЕР_1 .
04 березня 2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу BMW, під керуванням ОСОБА_2, та транспортного засобу DAF, під керуванням відповідача ОСОБА_1 .
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 20 березня 2017 року у справі №686/5092/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована за полісом АЕ 4870241 у ПрАТ "СТ "Гарантія".
Відповідно до пункту 22.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 18 145,42 грн.
Позивач вважає, що на підставі статей 993, 1187, 1194 ЦК України у відповідачів виникло зобов`язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього, а просив суд стягнути з ОСОБА_1 та
ПрАТ "СТ "Гарантія" на його користь завдані збитки в розмірі 18 145,42 грн.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 червня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" до ПрАТ "СТ "Гарантія" про відшкодування шкоди.
Роз`яснено ПрАТ "СК "ПЗУ Україна", що розгляд цієї справи у вказаній частині віднесено до юрисдикції господарського суду. Прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 серпня 2023 року ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області
від 06 червня 2023 року в частині відмови у відкритті провадження у справі залишено без змін.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" до ПрАТ "СТ "Гарантія" про відшкодування шкоди, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що правовідносини в цій частині виникли між двома господарюючими суб`єктами, а тому такі підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" просить скасувати судові рішення в частині відмови у відкритті провадження у справіта направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами запропоновано позивачу звернутись до кожного з відповідачів в окремих провадженнях з одним і тим самим предметом спору, обґрунтовуючи одними і тими самими доказами, однак така позиція судів суперечить принципу процесуальної економії, який не одноразово висвітлював Верховний Суд, зокрема у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 569/96/17, від 24 травня 2021 року у справі № 9901/20/21.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 29 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.
2.Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів, а тому при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, правового статусу суб`єкта звернення та відповідний статус учасників справи.