ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 552/880/21
провадження № К/990/29980/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа - Державна казначейська служба України, про стягнення коштів та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду у складі судді Ясиновського І.Г. від 27 травня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Любчич Л.В., Присяжнюк О.В., Спаскіна О.А. від 14 серпня 2023 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення коштів та моральної шкоди, у якому просив:
- за протиправне, рецидивне, тривале у часі невиконанням грошового зобов`язання (заборгованості по пенсії), що саме і виникло за остаточним рішенням національного суду від 21 січня 2019 року у справі № 440/828/19, стягнути із Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, за період із 01 жовтня 2019 року по 31 січня 2021 року інфляційні збитки у розмірі 27493,01 грн, а також 3% річних за період із 01 листопада 2019 року по 28 лютого 2021 рок у розмірі 15669,00 грн та моральну шкоду у розмірі 33000,00 грн, а всього 76162,01 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 11 березня 2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про стягнення інфляційних збитків, матеріальної та моральної шкоди, які пов`язані із невиконанням грошового зобов`язання.
3. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 31 травня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати за період з 01 жовтня 2019 року до 31 січня 2021 року у розмірі 27493,01 грн, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 01 листопада 2019 року до 28 лютого 2021 року - 15669,00 грн, моральну шкоду - 5000,00 грн, а всього - 48 162,01 грн.
4. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року, залишеною без змін Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, рішення Київського районного суду м. Полтави від 31 травня 2021 року скасовано, а провадження у справі закрито.
5. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що спір щодо нарахування, сплати та перерахунку соціальних виплат підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, тому спір за позовними вимогами про стягнення інфляційних втрат та 3% річних на підставі статті 625 ЦК України з одночасним відшкодуванням моральної шкоди також підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
6. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року, закрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення коштів та моральної шкоди в частині позовних вимог щодо стягнення із Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 33000,00 грн моральної шкоди.
7. Закриваючи провадження у справі № 552/880/21 щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що питання про стягнення моральної шкоди в адміністративній справі не може бути самостійною (окремою) позовною вимогою, якщо вона не пов`язана і не заявлена одночасно з вимогами про визнання дій/бездіяльності протиправними.
8. Зважаючи на те, що заподіяння моральної шкоди позивач пов`язує з протиправною бездіяльністю відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-XII у розмірі 90% від загальної суми складових місячного заробітку (окладу, класного чину, вислуги років, інших виплат, які передбачені чинним законодавством) з 06 вересня 2017 року на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 04 грудня 2018 року № 18-607/вих.18 без обмеження її максимального розміру, то вимогу про її стягнення, він міг заявити тільки одночасно з вимогою про визнання цієї бездіяльності протиправною, яка була предметом розгляду у справі № 440/828/18. Однак, оскільки він цього не зробив, то вирішувати вимогу про стягнення моральної шкоди в іншій справі (тобто окремо від справи № 440/828/18) в порядку адміністративного судочинства вже не дозволено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідач на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі № 440/828/19, здійснивши перерахунок пенсії позивача, прострочив виконання грошового зобов`язання, яке він мав перед позивачем і виконав його лише у березні 2021 року, не виплатив заборгованість по пенсії за цей період, чим порушив обов`язок з виконання остаточного рішення національного суду.
11. Внаслідок прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання щодо виплати позивачу пенсії в новому розмірі, на переконання позивача, відповідач повинен сплатити позивачу за відповідний період прострочення інфляційні втрати, 3% річних та неустойку (пеню) від простроченої суми.
12. На думку позивача, на підстав статей 549 та 625 Цивільного кодексу України, внаслідок прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання щодо виплати позивачу пенсії в новому розмірі, останній повинен сплатити позивачу за відповідний період прострочення інфляційні збитки у розмірі 27493,01 грн, а також 3% річних за період із 01 листопада 2019 року по 28 лютого 2021 року у розмірі 15669,00 грн.
13. На переконання позивача, протиправність дій відповідача щодо невиплати пенсії в повному обсязі, вказує на наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 33000,00 грн моральної (немайнової) шкоди.
14. Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, за період із 01 жовтня 2019 року по 31 січня 2021 року інфляційні збитки у розмірі 27493,01 грн, а також 3% річних за період із 01 листопада 2019 року по 28 лютого 2021 рок у розмірі 15669,00 грн та моральну шкоду у розмірі 33000,00 грн, а всього 76162,01 грн.
15. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 31 травня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати за період з 01 жовтня 2019 року до 31 січня 2021 року у розмірі 27493,01 грн, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 01 листопада 2019 року до 28 лютого 2021 року - 15669,00 грн, моральну шкоду - 5000,00 грн, а всього - 48 162,01 грн.
16. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року, залишеною без змін Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, рішення Київського районного суду м. Полтави від 31 травня 2021 року скасовано, а провадження у справі закрито з тих підстав, що спір щодо нарахування, сплати та перерахунку соціальних виплат підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, тому спір за позовними вимогами про стягнення інфляційних втрат та 3% річних на підставі статті 625 ЦК України з одночасним відшкодуванням моральної шкоди також підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
17. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року, закрито провадження у справі № 552/880/21 в частині позовних вимог щодо стягнення із Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 33000,00 грн моральної шкоди.
18. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині закриття провадження у справі № 552/880/21 щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди мотивовані тим, що питання про стягнення моральної шкоди в адміністративній справі не може бути самостійною (окремою) позовною вимогою, якщо вона не пов`язана і не заявлена одночасно з вимогами про визнання дій/бездіяльності протиправними.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
19. Скаржник вважає необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо непідсудності адміністративним судам справи № 552/880/21 в частині стягнення моральної шкоди та закриття в цій частині провадження, оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14 квітня 2022 року у цій же справі дійшов протилежних висновків та передав справу № 552/880/21 до Полтавського окружного адміністративного суду.
20. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, Державною казначейською службою України не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
22. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних особистих прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є зазвичай фізична особа (стаття 19 ЦПК України).
23. Натомість публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих правовідносин з їх специфічними суб`єктами та їх підпорядкованістю.