1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 826/16095/15

адміністративне провадження №К/9901/32949/18, К/9901/32950/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ СТАНДАРТ ДІЛОВИХ ПОДОРОЖЕЙ" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційні провадження у якій відкриті за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (процесуальний правонаступник - Головне управління ДПС у м.Києві) та касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ СТАНДАРТ ДІЛОВИХ ПОДОРОЖЕЙ" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017 (головуючий суддя Костюк Л. О., судді: Кузьмишина О. М., Твердохліб В. А.),

У С Т А Н О В И В :

У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ СТАНДАРТ ДІЛОВИХ ПОДОРОЖЕЙ" (позивач, ТОВ "НОВИЙ СТАНДАРТ ДІЛОВИХ ПОДОРОЖЕЙ") звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (відповідач, ДПІ) від 27.07.2015 №0005722207, №0005732207 про визначення товариству податкового зобов`язання з податку на прибуток і з податку на додану вартість (ПДВ) із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання на суму 4ʼ 255ʼ 373 грн та на суму 4ʼ 090ʼ 677 грн відповідно.

Зазначені рішення ДПІ прийняла на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 09.07.2015 №312/22-07/32553602 із висновком про порушення товариством положень пункту підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу (ПК) України внаслідок формування даних свого податкового обліку за безтоварними операціями із ТОВ``Реалторг-Плюс``, ТОВ``Вінтерсол``, ТОВ``Монрейн``, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток за 2012-2013 роки на загальну суму 3ʼ 272ʼ 542 грн та з ПДВ за жовтень, грудень 2012 року та за відповідні податкові періоди у 2013 році на загальну суму 3ʼ 404ʼ 298 грн.

Такий висновок контролюючого рану мотивовано тим, що у ході перевірки встановлена відсутність банківських виписок з первинними платіжними документами, що свідчать про оплату послуг наданих ТОВ``Реалторг-Плюс``, ТОВ``Вінтерсол``, ТОВ``Монрейн``, відповідні бухгалтерські регістри, в яких відображається заборгованість, суми, дати виконаних послуг та їх оплати. Крім того, у листах ОУ ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.06.2014 №1409/7/2615071915 та СУФР ГУ ДФС у м. Києві від 16.02.2015 №3577/7/26-15-09-0214 повідомляється, що діяльність названих контрагентів має ознаки фіктивного підприємництва, директора та засновники ТОВ``Реалторг-Плюс``, ТОВ``Вінтерсол`` заперечують свою причетність до створення цих товариств та їх фінансово-господарської діяльності, згідно з висновком актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ``Монрейн`` задекларовані цим підприємством податкові зобов`язання та податковий кредит за період з 01.04.2013 по 31.12.2013 не підтверджені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на помилковість висновків контролюючого органу в акті перевірки про безтоварний характер господарських операцій з названими вище контрагентами та порушення товариством норм податкового законодавства внаслідок обліку таких операцій. Позивач доводив, що господарські операції з його контрагентом мали реальний характер, підтверджуються належними первинними та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку. Натомість, висновки контролюючого органу про безтоварний характер вказаних операцій ґрунтуються на припущеннях та суб`єктивних судженнях посадових осіб контролюючого органу.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Окружний адміністративний суд міста Києва поставною від 07.09.2015 (суддя Федорчук А. Б.), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 (головуючий суддя Файдюк В. В., судді: Мєзєнцев Є. І., Чаку Є. В.), позов товариства задовольнив та скасував податкові повідомлення-рішення від 27.07.2015 №0005722207, №0005732207.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з думкою якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що висновки податкового орану щодо безтоварності операцій, викладені в акті перевірки, є безпідставними, оскільки надані позивачем первинні документи повною мірою підтверджують реальність господарських операцій з придбання послуг у ТОВ``Реалторг-Плюс``, ТОВ``Вінтерсол``, ТОВ``Монрейн`` та їх зв`язок з господарською діяльністю ТОВ "НОВИЙ СТАНДАРТ ДІЛОВИХ ПОДОРОЖЕЙ". Також суд висновував, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; факт порушення кримінального провадження стосовно податкової поведінки контрагента (постачальника товарів) платника податків без вироку не є достатньою підставою для визнання господарської операції безтоварною та виключення фінансових показників, які вплинули на визначення сум податкових зобов`язань з податку на прибуток та з ПДВ, з податкового обліку.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06.07.2016 (головуючий суддя Шипуліна Т. М., судді: Бившева Л. І., Лосєв А. М.) скасував судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, касаційний суд дійшов висновку, що долучені позивачем до матеріалів справи документи є обов`язковими, але недостатніми доказами реального характеру розглядуваних господарських операцій, адже предмет доказування становлять обставини, що підтверджують або спростовують визначення податкових зобов`язань, оскільки податковий орган, приймаючи податкові повідомлення-рішення, про скасування яких заявлено позов, виходив із того, що ці операції були безтоварними.

На думку колегії суддів Вищого адміністративного суду України, з урахуванням сутності тверджень податкового органу про безтоварність операцій та фіктивність їх контрагентів, суди попередніх інстанцій повинні були дослідити умови відповідних договорів, специфіку кожної господарської операції позивача з контрагентами, умов надання послуг, питання використання придбаних послуг та їх зв`язок з господарською діяльністю позивача, питання щодо обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності при укладанні спірних договорів, а також перевірити доводи відповідача стосовно заперечень засновника та керівника ТОВ``Реалторг-Плюс`` щодо його причетності до фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства.

За наслідками нового розгляду справи Окружний адміністративний суд міста Києва поставною від 18.10.2016 (суддя Шулежко В. П.) позов товариства задовольнив повністю, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ від 27.07.2015 №0005722207, №0005732207.

Аналізуючи вид діяльності позивача (82.30 - організування, просування і/або проведення різних подій, таких як бізнес-покази, збори, конференції та зустрічі, з організацією та наданням персоналу для роботи в місцях проведення подібних заходів або без надання персоналу), умови договорів із ТОВ``Реалторг-Плюс``, ТОВ``Вінтерсол``, ТОВ``Монрейн`` та надані до суду первинні документи, що були виписані у межах спірних операцій, суд дійшов висновку, що у ході розгляду справи позивач підтвердив правомірність формування своїх даних податкового обліку та мету здійснених операцій. Натомість висновки акта перевірки про порушення товариством податкового законодавства ґрунтуються на висновках акта про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента та на показах посадових осіб контрагентів, які заперечують свою причетність до створення підприємств та їх діяльності. Проте, оформлення акта про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента з відображенням в ньому окремих відомостей не відповідає критерію юридичної значимості, оскільки неможливість звірки свідчить про відсутність у податкового органу відомостей. А факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, без вироку беззаперечно не свідчить про відсутність реальних правових наслідків господарських операцій.

Апеляційний суд не погодився з постановою суду першої інстанції та дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції та часткового задоволення позову. За результатами апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції постановою від 20.02.2017 скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ від 27.07.2015 № 0005722207 в частині визначення грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 3ʼ 003ʼ 823,97 грн, з якої, за основним платежем - 2ʼ 403ʼ 058,72 грн, штрафні санкції - 600ʼ 765,25 грн, та №0005732207 - в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2ʼ 901ʼ 705,45 грн, з якої, за основним платежем - 2ʼ 321ʼ 364,76 грн, штрафні санкції - 580ʼ 340,69 грн. В іншій частині позовних вимог суд відмовив.

Суд апеляційної інстанції погодився з обґрунтуванням та висновком суду першої інстанції стосовно податкових наслідків для позивача за результатами господарських операцій із ТОВ``Вінтерсол``, ТОВ``Монрейн``. Водночас суд апеляційної інстанції зазначив, що оцінка судом першої інстанції документів, які позивач надав для підтвердження суми податкового кредиту за наслідками задекларованих операцій із ТОВ``Реалторг-Плюс``, з урахуванням сутності заперечень контролюючого органу стосовно реальності цих операцій, зроблена без з`ясування всіх обставин. Такий висновок суду зроблено з урахуванням встановлених обставин, що на момент розгляду справи ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.02.2016 у справі №761/2955/16-к (провадження №1-кп/761/546/2016) засновника та керівника ТОВ``Реалторг-Плюс`` ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав (за закінченням строків давності). Під час розгляду клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності судом встановлено, що ОСОБА_1, не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, на пропозицію невстановленої слідством особи та за винагороду в розмірі 800 грн зареєстрував ТОВ``Реалторг-Плюс`` з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб. Під час судового засідання ОСОБА_1 підтвердив вказані обставини. Суд першої інстанції ці обставини не врахував і дійшов передчасного висновку про задоволення позову повністю. Стосовно наданих позивачем до суду актів, рахунків-фактури, рахунків вартості послуг, розрахунків вартості послуг, ордерів на замовлення до рахунку на підтвердження реальності спірних операцій із ТОВ``Реалторг-Плюс`` суд апеляційної інстанції висновував, що відсутність цих документів під час проведення перевірки виключає їх доказову силу.

ДПІ подала касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій просила скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017 в частині задоволення позовних вимог і ухвалити нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі, заперечуючи проти висновків суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову, відповідач наполягав, що суд порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права (за змістом касаційної скарги це стосується норм пунктів 44.6, 44.7 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 198.6 статті 198 ПК України) без врахування висновку Верховного Суду України, викладеного у постановах від 01.09.2009 (справа № 21-1258во09), від 05.03.2012 (справа №21-421а11), від 22.09.2015 (справа №21-887а15), від 01.12.2015 (справа №21-3788а15) про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю; господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку; перевірка обставин підписання первинних документів від імені контрагентів платника невстановленими особами від імені осіб, які заперечували свою причетність до господарської діяльності суб`єктів господарювання, має значення для правильного вирішення спору.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10.04.2017 (суддя Шипуліна Т. М.) відкрив касаційне провадження №К/800/7117/17 у цій справі за касаційною скаргою відповідача.

Позивач (товариство) також подав касаційну скаргу на судове рішення суду апеляційної інстанції, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2016.

На переконання позивача, він не може нести відповідальність за порушення його контрагентами податкового законодавства та недотримання правил ведення господарської діяльності. Крім того, позивач вважає, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги статей 11, 159 КАС України у чинній редакції на час розгляду справи, оскільки не надав оцінки документам, виписаних для оформлення господарських операцій із ТОВ``Реалторг-Плюс``, на предмет їх доказовості у справі.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14.04.2017 (суддя Шипуліна Т. М.) відкрив касаційне провадження №К/800/7383/17 у цій справі за касаційною скаргою ТОВ "НОВИЙ СТАНДАРТ ДІЛОВИХ ПОДОРОЖЕЙ" та ухвалою від 18.04.2017 об`єднав в одне провадження з касаційною скаргою ДПІ (провадження №К/800/7117/17).

Правом на подання заперечень на касаційні скарги сторони не скористалися.

Відповідно до пункту 4 частини першої розділу VІІ ʼʼПерехідні положенняʼʼ Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України в редакції Закону України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів``, від 03.10.2017 №2147-VIII матеріали касаційної скарги з Вищого адміністративного суду України передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ`` від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України та відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи {частина третя статті 3 КАС України}.

Перевіривши наведені в касаційних скаргах доводи позивача та відповідача, судові рішення попередніх інстанцій, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Порядок формування платником податків податкового кредиту та вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності у період, охоплений податковою перевіркою, (2012-2013 роки), був врегульований нормами статей 44, 198, 201 ПК України.


................
Перейти до повного тексту