Постанова
Іменем України
22листопада 2023 року
м. Київ
Справа № 712/4126/22
Провадження № 14-123цс23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Мартєва С. Ю.,
суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Кравченка С. І., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.,
розглянула справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ у натурі житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, припинення частки у спільній власності
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 лютого 2023 року, додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 квітня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 20 червня 2023 року в частині, що стосується розподілу судових витрат
Історія справи
1. Місцевий суд задовольнив позов особи про поділ у натурі житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, припинення частки у спільній власності.
2. Поділив у натурі між сторонами житловий будинок.
3. Стягнув з відповідача 21 496,00 грн грошової компенсації за відхилення від ідеальної частки, 6 916,00 грн витрат на переобладнання житлового будинку, а всього 28 412,00 грн.
4. Припинив право спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами.
5. Стягнув з відповідача 12 405,00 грн судового збору на користь держави.
6. Адвокат позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення та просив суд стягнути накористь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу та витрати на проведення експертизи.
7. Адвокат відповідача подав суду заяву про звільнення від сплати судового збору та заяву про розподіл судових витрат, у якій просив поновити йому строк на подання доказів напідтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу.
8. Додатковим рішенням місцевий суд задовольнив заяву адвоката позивача про ухвалення додаткового рішення і стягнув з відповідача витрати на професійну правничу допомогу та понесені судові витрати на проведення експертизи.
9. Клопотання адвоката відповідача про звільнення від сплати судового збору залишив без задоволення, його заяву про поновлення строку на подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу залишив без розгляду, а в ухваленні додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовив.
10. Відповідач на рішення і додаткове рішення суду першої інстанції подав апеляційну скаргу лише в частині розподілу судових витрат.
11. Апеляційну скаргу мотивував тим, що спір виник не із протиправної поведінки відповідача, а об`єктивної необхідності поділу домоволодіння в натурі, отже, підстави відшкодування судових витрат з відповідача відсутні.
12. Зауважив, що позивач неодноразово недобросовісно звертався до суду з подібними позовними вимогами.
13. Послався на те, що висновок експерта був замовлений позивачем до відкриття провадження у справі.
14. Апеляційний суд апеляційну скаргу адвоката відповідача залишив без задоволення, а рішення та додаткове рішення місцевого суду в частині розподілу судових витрат - без змін.
15. Відповідач подав касаційну скаргу на рішення судів попередніх інстанцій у частині розподілу судових витрат.
16. Зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, висловлених у постановах Верховного Суду, про те, що відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, має відбуватися в межах виключно судового процесу, та залишив поза увагою факт зловживання процесуальними правами позивача та його адвоката, який представляв інтереси сторони за недійсним ордером.
17. У цій справі Велика Палата Верховного Суду має висловитися щодо можливості відшкодування стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрат на складення висновку експерта, підготовленого на замовлення особи до відкриття провадження у справі, та вирішити питання щодо необхідності відступу від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду: у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 824/647/19-а (провадження № К/9901/31359/20) та від 13 липня 2021 року у справі № 640/19089/20 (провадження № К/9901/22986/21), у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року у справі № 524/710/21 (провадження № 61-1693св22), у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31 травня 2023 року у справі № 914/3881/21.
Зміст заяв позивача та відповідача про відшкодування судових витрат
18. У березні 2023 року адвокат в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат.
19. Заяву мотивував тим, що Соснівський районний суд м. Черкаси рішенням від 27 лютого 2023 року задовольнив позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ у натурі житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та припинення частки у спільній власності.
20. Послався на те, що, відповідно до частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), докази розміру витрат у зв`язку з розглядом справи можуть бути надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
21. Зазначив, що у зв`язку з розглядом справи позивач витратив 36 262,56 грн на професійну правничу допомогу та на проведення експертизи, зокрема:
12 100,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується: договором про надання послуг від 24 червня 2020 року № 43/20, угодою про вартість послуг (додаток до договору про надання послуг від 24 червня 2020 року № 43/20), актом приймання-передачі наданих послуг у справі № 712/4126/22 від 03 березня 2023 року, детальним описом робіт (наданих послуг), ордером від 24 червня 2020 року серії ЧК № 138524, квитанцією від 10 березня 2023 року № 10;
21 142,24 грн на проведення комплексної судової оціночної будівельної та будівельно-технічної експертизи від 23 червня 2022 року № 07-22 (платіжне доручення від 10 червня 2022 року № 2378487645 та акт здачі-приймання висновку експерта від 26 червня 2022 року № 07-22);
3 020,32 грн на проведення додаткової будівельно-технічної експертизи від 12 грудня 2022 року № 07-22-01 (платіжне доручення від 09 грудня 2022 року № 12798366, акт здачі-приймання висновку експерта від 12 грудня 2022 року № 07-22-01).
22. Копії доказів розміру витрат у зв`язку з розглядом справи додав до заяви.
23. Просив суд ухвалити додаткове рішення у справі № 712/4126/22 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 36 262,56 грн судових витрат.
24. У березні 2023 року адвокат відповідача ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору.
25. Заяву мотивував тим, що з огляду на статтю 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, враховуючи майновий стан сторони.
26. Зазначив, що місцевий суд рішенням від 27 лютого 2023 року стягнув з ОСОБА_2 на користь держави 12 405,00 грн судового збору.
27. Оскільки розмір судового збору, який ОСОБА_2 має сплатити на виконання зазначеного судового рішення, перевищує 5 % розміру його річного доходу, просив суд поновити строк на подання доказів щодо майнового стану ОСОБА_2 та звільнити його від сплати судового збору.
28. У березні 2023 року адвокат відповідача звернувся до суду із заявою про розподіл судових витрат.
29. Заяву мотивував тим, що у зв`язку з розглядом справи № 712/4126/22 ОСОБА_2 поніс 7 400,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, зокрема:
5 000,00 грн витрат на вивчення адвокатом справи № 712/4126/22, підготовку, подання відзиву, клопотання про зупинення провадження, подання заяви про розгляд справи за правилами загального провадження;
1 400,00 грн витрат на участь адвоката у судових засіданнях 07 та 30 листопада 2022 року;
1 000,00 грн на підготовку та подання адвокатом клопотання про витребування доказів, виклик експерта.
30. Зазначив, що строк на подання доказів про понесені судові витрати на професійну правничу допомогу ОСОБА_2 пропустив, оскільки повний текст рішення суду отримав 22 березня 2023 року.
31. Зауважив, що суд відповідно до статті 127 ЦПК України може поновити процесуальний строк, урахувавши, що оплата правової допомоги здійснюється протягом 5 днів з моменту отримання рахунку після ухвалення судового рішення.
32. Копії доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу додав до заяви.
33. Послався на те, що за частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
34. Наполягав, що позивач та його представник зловживали процесуальними правами, оскільки декілька разів подавали до суду одну й ту ж позовну заяву, доказів сплати судового збору не надавали, метою подання таких позовів, на його думку, була очевидна маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
35. Просив суд: поновити строк на подання доказів на підтвердження понесених ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 400,00 грн.
36. 23 березня 2023 року адвокат відповідача ОСОБА_2 подав до суду клопотання, у якому просив відмовити в задоволенні заяви адвоката позивача про стягнення судових витрат.
37. Клопотання мотивував тим, що позивач та його представник зловживали процесуальними правами, оскільки декілька разів подавали до суду одну й ту ж позовну заяву, доказів сплати судового збору не надавали, метою подання таких позовів, на його думку, була очевидна маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
38. Зазначив, що фінансове становище ОСОБА_2 не дозволяє йому здійснити оплату витрат на правову допомогу, заявлену позивачем, що підтверджується довідкою про доходи відповідача.
39. Зауважив, що Верховний Суд у постанові від 20 липня 2022 року у справі № 524/710/21 та постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 824/647/19-а дійшов висновку про те, що для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, її призначення та проведення має відбуватися виключно в межах судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.
40. Просив врахувати, що: замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою позивача до звернення до суду з позовом; під час розгляду справи встановлено, що висновок експерта містив неточності, суперечив чинному законодавству; експерт у судовому засіданні зазначив, що приведе у відповідність висновок безкоштовно, на що погодилися сторони.
Зміст додаткового рішення суду першої інстанції
41. Соснівський районний суд м. Черкаси додатковим рішенням від 19 квітня 2023 року задовольнив заяву адвоката позивача.
42. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу та понесені судові витрати на проведення експертизи у повному обсязі.
43. Клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору залишив без задоволення, його заяву про поновлення строку на подання доказів про підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу залишив без розгляду, а в ухваленні додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовив.
44. Ухвалюючи додаткове рішення про задоволення заяви адвоката Прядки В. М. в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що питання щодо розподілу судових витрат у рішенні від 27 березня 2023 року не вирішено, надані позивачем докази свідчать про те, що судові витрати понесені саме ним та відповідно до статей 133, 141 ЦПК України підлягають стягненню на його користь з відповідача в повному обсязі.
45. Витрати позивача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у сумі 12 100,00 грн відповідають критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їх розміру, конкретним обставинам справи з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
46. Вважав, що витрати за проведення комплексної судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної експертизи та додаткової будівельно-технічної експертизи є обґрунтованими та підлягають відшкодуванню.
47. Клопотання ОСОБА_2 про зменшення судових витрат залишив без задоволення, оскільки надані ним документи про отримання доходів у 2022 році об`єктивно не дають можливості оцінити його майновий стан, крім того, не наведено належних обґрунтувань щодо зловживання позивачем процесуальними правами, а саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтованість його дій.
48. Зазначив, що ОСОБА_2, усупереч частині восьмій статті 141 ЦПК України, не повідомив суд про орієнтовний розмір судових витрат на правничу допомогу, не подав відповідної заяви, докази понесення ним таких витрат надані суду 23 березня 2023 року, після ухвалення рішення у справі, клопотання про поновлення процесуального строку для подання таких доказів з обґрунтуванням поважності причин їх неподання до закінчення судових дебатів у справі не заявив.
49. Дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, подане адвокатом відповідача, не можна ототожнювати із клопотанням про поновлення процесуального строку на подання доказів, отже, дійшов висновку про залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 про поновлення строку для подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та відмовив в ухваленні додаткового рішення за заявою ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Зміст постанови апеляційного суду
50. Постановою від 20 червня 2023 року Черкаський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу адвоката Ситника Т. А. в інтересах відповідача ОСОБА_2 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 лютого 2023 року та додаткове рішення цього суду від 19 квітня 2023 року в частині розподілу судових витрат.
51. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 лютого 2023 року та додаткове рішення цього суду від 19 квітня 2023 року в частині розподілу судових витрат залишив без змін.
52. Залишаючи без змін рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач надав висновок експерта під час пред`явлення позову у цій справі, в процесі розгляду справи на замовлення позивача проведено додаткову експертизу, обидва експертні висновки відповідають вимогам статті 102 ЦПК України, у висновках зазначено, що вони виготовлені для подання місцевому суду, експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
53. Дійшов висновку про те, що оскаржене рішення місцевого суду в частині, що стосується розподілу судових витрат є законними та обґрунтованими, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Зміст вимог касаційної скарги
54. 28 липня 2023 року відповідач ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 лютого 2023 року, додаткове рішення цього суду від 19 квітня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 20 червня 2023 року в частині, що стосується розподілу судових витрат, у якій послався на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
55. Просив Верховний Суд:
скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 лютого 2023 року та додаткове рішення цього суду від 19 квітня 2023 року в частині, що стосується розподілу судових витрат;
судові витрати, понесені позивачем за проведення судової експертизи в розмірі 24 162,56 грн, зі сплати судового збору в розмірі 12 405,00 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 12 100,00 грн покласти на позивача;
судові витрати, понесені ОСОБА_2 у суді першої інстанції на правову допомогу в розмірі 7 400,00 грн, покласти на позивача.
Зміст ухвал суду касаційної інстанції
56. Ухвалою від 07 серпня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду поновив ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 лютого 2023 року, додаткове рішення цього суду від 19 квітня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 20 червня 2023 року. Відкрив касаційне провадження у справі та витребував її матеріали із місцевого суду.
57. 06 вересня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
58. Ухвалою від 07 вересня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справу призначив до розгляду.
59. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 20 вересня 2023 року передав справу для розгляду Великою Палатою Верховного Суду відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України.
60. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 25 жовтня 2023 року прийняла до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ у натурі житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, припинення частки у спільній власності з метою вирішення питання щодо можливості відшкодування стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрат на складення експертного висновку, підготовленого та отриманого на замовлення сторони у справі до відкриття провадження у такій справі, та з`ясування необхідності відступу від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду: у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 824/647/19-а (провадження № К/9901/31359/20) та від 13 липня 2021 року в справі № 640/19089/20 (провадження № К/9901/22986/21), у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31 травня 2023 року у справі № 914/3881/21, та призначила до розгляду в порядку письмового провадження.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
61. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_2 послався на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, висловленого у постановах Верховного Суду.
62. Зауважив, що на порушення вимог статті 139 ЦПК України суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою позивача до його звернення до суду з позовом.
63. Виходив з того, що Верховний Суд у постанові від 20 липня 2022 року у справі № 524/710/21 дійшов висновку про те, що положення ЦПК України встановлюють порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони.
Це означає, що для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися виключно в межах судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.
Оскільки замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою позивача до його звернення до суду з позовом, то підстави для відшкодування витрат на складення такого експертного висновку відсутні.
64. Зазначив, що під час розгляду справи суд встановив, що висновок експерта містив неточності, суперечив чинному законодавству. З огляду на цю обставину експерт у судовому засіданні стверджував, що приведе у відповідність висновок безкоштовно, що погодили сторони.
65. Послався на те, що Верховний Суд у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18 дійшов висновку про те, що за змістом частини дев`ятої статті 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
66. Зауважив, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
67. Дійшов висновку про те, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що адвокат позивача неодноразово звертався з одним і тим же позовом до ОСОБА_2 про виділ майна в натурі, визнання права власності на майно, припинення спільної часткової власності.
68. Зазначив, що 28 вересня 2020 року місцевий суд відкрив провадження у справі № 712/8685/20, проте ухвалою від 29 червня 2022 року позовну заяву залишив без розгляду.
69. Звернув увагу на те, що 10 червня 2022 року позивач подав новий позов у справі № 712/4126/22 (яка розглядається) з тим самим предметом і з тих самих підстав.
70. Вважає, що звернення позивача та його представника до суду з однією і тією ж позовною заявою мало на меті здійснення маніпуляції з автоматизованим розподілом справ між суддями та свідчить про зловживання ними процесуальними правами.
71. Наполягає, що основним порушенням у справі, на його думку, є зловживання процесуальними правами позивача та його представника - адвоката Прядки В. М., яке полягає у відсутності повноважень адвоката на представництво інтересів позивача, що підтверджується нечинним ордером серії ЧК № 138524 від 24 червня 2020 року, який не відповідає його типовій формі відповідно до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41.
Позиція інших учасників процесу
72. До Верховного Суду відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу не надходив.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Межі розгляду справи касаційним судом
73. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
74. У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 ЦПК України (частина перша статті 402 цього Кодексу).
75. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
76. Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
77. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
78. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
79. Впровадження зазначеного принципу має на меті забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
80. Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
81. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 133 ЦПК України).
82. Частина перша статті 270 ЦПК України передбачає, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо суд не вирішив питання про судові витрати.
83. Відповідач судові рішення в частині, що стосується розподілу судових витрат, оскаржив у касаційному порядку.
84. Стверджував, що суд апеляційної інстанції безпідставно залишив без змін рішення місцевого суду в частині розподілу судових витрат, оскільки не врахував правових висновків, висловлених у постановах Верховного Суду, про те, що відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, має відбуватися виключно в межах судового процесу, та залишив поза увагою факт зловживання процесуальними правами позивача та його представника - адвоката Прядки В. М.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу
85. Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
86. Частина перша статті 15 ЦПК України визначає, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
87. Відповідно до пункту 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
88. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (частина четверта статті 62 ЦПК України).
89. За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
90. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
91. Пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" установлює, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
92. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
93. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
94. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
95. Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
96. Порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється відповідно до статей 134, 137, 141 ЦПК України.
97. Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
98. З огляду на статтю 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
99. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
100. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
101. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.