ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 184/1009/21
провадження № 51-4826 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7, на вирок Дніпровського апеляційного суду від 31 травня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041340000035, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Дніпровський апеляційний суду від 31 травня 2023 року скасував вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2023 року та ухвалив свій, яким ОСОБА_7 визнав винуватим та засудив за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.
Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
За обставин, встановлених апеляційним судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 07 квітня 2021 року, приблизно о 23 год, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_8, перебуваючи в приміщення кухні квартири АДРЕСА_2, під час виниклої сварки, на ґрунті побутових питань, у ОСОБА_7 виник умисел на вбивство потерпілої. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вбивство, засуджений, 08 квітня 2021 року, за вищезазначеною адресою, в період часу з 02 до 03 год, схвативши ОСОБА_8 обома руками за волосся, умисно бив головою об невстановлені на досудовому розслідуванні тупі предмети, після чого завдав їй множинних ударів кулаками та ногами (не менше 40) в життєво важливі частини тіла, від яких потерпіла померла на місці події.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати вирок суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Вважає, що апеляційним судом не враховано належним чином того, що у ОСОБА_7 не було умислу на вбивство потерпілої та його суб`єктивне ставлення до цих наслідків, а був лише умисел на заподіяння тілесних ушкоджень. Також залишено поза увагою апеляційного суду його поведінку після вчиненого злочину. Зазначає, що на її думку, судом першої інстанції правильного обґрунтовано та розмежовано умисне вбивство від спричинення тяжких тілесних ушкоджень, та вірно було кваліфіковано дії засудженого за ч. 2 ст. 121 КК України.
Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6 підтримала подану касаційну скаргу і просила її задовольнити.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор, посилаючись на безпідставність наведених у касаційній скарзі сторони захисту доводів, вважав, що оскаржуване судове рішення слід залишити без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до положень ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу. Можливість скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачена.
Зі змісту касаційної скарги захисника вбачається, що вона, надаючи оцінку окремим доказам, по суті заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, тоді як їх перевірка, відповідно до ст. 433 КПК України, до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесена.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 420 КПК України вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Отже, вирок апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, як це передбачено ст. 370 КПКУкраїни, а його зміст має відповідати вимогам ст. 374 КПКУкраїни.
За вказаними нормами процесуального права та закріпленими у ст. 7 КПКУкраїни загальними засадами кримінального провадження вирок повинен містити не тільки формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, але й безпосередньо досліджені під час судового розгляду докази на підтвердження встановлених обставин. При цьому, як передбачено ст. 94 КПКУкраїни, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.