ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 295/4812/23
провадження № 61-10246св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого- Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
заявник- Військова частина НОМЕР_1,
заінтересовані особи:Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Житомирський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 01 травня 2023 року, постановлену у складі судді Стрілецької О. В., та постанову Житомирського апеляційного суду від 12 червня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Шевчук А. М, Талько О. Б.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У квітні 2023 року Військова частина НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ) звернулася до суду з заявою, в якій просила встановити факт смерті військовослужбовця Збройних Сил України - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який, перебуваючи на військовій службі, загинув у м. Макарів Київської області під час ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини, її територіальної цілісності, відсічі та стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Київської області.
Заява мотивована тим, що згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 30 серпня 2017 року № 210 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Скотувата Ясинуватського району Донецької області, зараховано до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 .
Відповідно до акта службового розслідування та наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 07 квітня 2022 року № 94 водія 2-го взводу роти забезпечення навчального процесу старшого солдата ОСОБА_1 визнано зниклим безвісти з 07 березня 2022 року.
Результатами службового розслідування встановлено, що 07 березня 2022 року у м. Макарів внаслідок авіаудару сталося потрапляння снаряда на територію ДП "Макарівський хлібзавод". Згідно з поясненнями очевидця, старший солдат ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання у м. Макарів Київської області загинув внаслідок бомбардування ворожою авіацією території хлібзаводу, де він знаходився. Під час пошуково-рятувальних робіт тіла старшого солдата ОСОБА_1 серед загиблих не виявлено. Заходи з впізнання тіла ОСОБА_1 в морзі Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи результатів не дали. Згідно з даними особової справи ОСОБА_1 станом на 2017 рік членами його сім`ї були дружина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 . Станом на день звернення до суду ВЧ НОМЕР_1 не встановила зв`язку з близькими родичами загиблого.
Встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту смерті старшого солдата ОСОБА_1 в судовому порядку є необхідним для отримання свідоцтва про смерть та подальшого використання вказаного документу для передання майна військовослужбовця у розпорядження та для систематизації обліку військового майна, закріпленого за ОСОБА_1 .
Крім того, встановлення факту смерті старшого солдата ОСОБА_1 матиме вплив на адміністративно-господарські відносини військової частини.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 01 травня 2023 року у відкритті провадження за заявою ВЧ НОМЕР_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,відмовлено
Відмовляючи у відкритті провадження за заявою ВЧ НОМЕР_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, суд першої інстанції виходив із того, що військовою частиною не може бути ініційоване питання про встановлення факту смерті військовослужбовця ОСОБА_1 з метою передання майна військовослужбовця у розпорядження та для систематизації військового обліку, оскільки законодавчо встановлений порядок обліку, використання та списання військового майна, а відтак саме по собі встановлення даного факту не породжує для військової частини жодних юридичних наслідків, а тому не може бути предметом судового провадження, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 12 червня 2023 рокуапеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 залишено без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 01 травня 2023 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції, відмовлячи у відкритті провадження, обґрунтовано виходив з того, що юридичні наслідки, зазначені заявником у заяві про встановлення факту, задля яких необхідно встановити факт смерті військовослужбовця, можуть бути досягнуті іншим позасудовим способом, через локальні нормативно-правові акти Міністерства оборони України.
Також апеляційний суд зазначив, що військовослужбовець ОСОБА_1 станом на 07 березня 2022 року є безвісті зниклим. Заявником не надані докази про неможливість надання документу встановленої форми про смерть (документа закладу охорони здоров`я - лікарського свідоцтва про смерть, фельдшерської довідки про смерть, що може підтвердити факт смерті військовослужбовця ОСОБА_1 у певний час, в певному місці та за певних обставин, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою), до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Також заявником не подані до суду докази про відмову органом державної реєстрації актів цивільного стану в реєстрації події смерті.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У липня 2023 року ВЧ НОМЕР_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що з 07 березня 2022 року ОСОБА_1 є зниклим безвісти.
Відповідно до матеріалів особової справи, що перебуває у ВЧ НОМЕР_1, станом на 2017 рік, близькими родичами ОСОБА_1 є дружина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, за наявною інформацією від співслужбовців, дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_4 померла у 2021 році, а син проживає у російській федерації та є громадянином рф. Документальних підтверджень щодо цього ВЧ НОМЕР_1 надати не може.
ВЧ НОМЕР_1, починаючи з 07 березня 2022 року по теперішній час, нараховує ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100 000,00 грн як безвісно зниклому, що підтверджується відповідними витягами із наказів командира ВЧ НОМЕР_1
Враховуючи те, що тіло ОСОБА_1 не було знайдено, видача лікарського свідоцтва чи фельдшерської довідки про його смерть неможлива, що у свою чергу унеможливлює державну реєстрацію його смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану та видачу свідоцтва про його смерть.
Для ВЧ НОМЕР_1 встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту смерті військовослужбовця старшого солдата ОСОБА_1, є необхідним для отримання свідоцтва про смерть та подальшого використання вказаного документу для передання майна (включаючи грошове забезпечення, яке нараховується по теперішній час) вказаного військовослужбовця у розпорядження для вжиття заходів з охорони спадкового майна.
Встановлення факту смерті військовослужбовця старшого солдата ОСОБА_1 для військової частини НОМЕР_1 не проводиться для списання військового майна, що встановлений Порядком списання військового майна у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 81 від 29 березня 2021 року.
Органи реєстрації актів цивільного стану не здійснюють зміну акту цивільного стану (настання смерті) на підставі матеріалів службового розслідування та наказів командира, а тому військова частина НОМЕР_1 звертається до суду, оскільки встановлення факту смерті старшого солдата ОСОБА_1 матиме вплив на адміністративно-господарські відносини військової частини.
З 07 березня 2022 року по теперішній час, до командування ВЧ НОМЕР_1 заяв та звернень від близьких та родичів ОСОБА_1 не надходило, що дає змогу підтвердити відсутність інших осіб, що можуть звернутись із заявою до суду, згідно з вимогами частини першої статті 317 ЦПК України.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2023 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 30 серпня 2017 року № 210 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Скотувата Ясинуватського району Донецької області, зараховано до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 .
Відповідно до акта службового розслідування та наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 07 квітня 2022 року № 94 водія 2-го взводу роти забезпечення навчального процесу старшого солдата ОСОБА_1 визнано зниклим безвісти з 07 березня 2022 року.
Результатами службового розслідування встановлено, що 07 березня 2022 року у м. Макарів внаслідок авіаудару сталося потрапляння снаряда на територію ДП "Макарівський хлібзавод". Згідно з поясненнями очевидця, старший солдат ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання у м. Макарів Київської області загинув внаслідок бомбардування ворожою авіацією території хлібзаводу, де він знаходився. Під час пошуково-рятувальних робіт тіла старшого солдата ОСОБА_1 серед загиблих не виявлено. Заходи з впізнання тіла ОСОБА_1 в морзі Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи результатів не дали. Згідно з даними особової справи ОСОБА_1 станом на 2017 рік членами його сім`ї були дружина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 . Станом на день звернення до суду ВЧ НОМЕР_1 не встановила зв`язку з близькими родичами загиблого.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ВЧ НОМЕР_1 не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.