ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 912/977/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників
позивача: Кривенка М.П. (в режимі відеоконференції),
відповідача: не з`явились,
третьої особи: Фомічов К.С,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Виробничо-комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Макбо-94"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.08.2023
у справі № 912/977/22
за позовом Пантаївської селищної ради
до Виробничо-комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Макбо-94"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Трейдінг"
про розірвання договору, зобов`язання повернути земельну ділянку,
В С Т А Н О В И В:
Пантаївська селищна рада звернулася до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Виробничо-комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Макбо-94", в якому просила: розірвати договір оренди землі від 27.08.2009, зареєстрований у Знам`янському міськрайонному відділ КРФ ДП "ЦДЗК" від 27.08.2009 за № 040937100063, право оренди земельної ділянки на підставі якого зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.09.2019, номер запису про інше речове право: 33075329; зобов`язати Виробничо-комерційну фірму у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Макбо-94" повернути земельну ділянку комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 63,3332 га кадастровий номер 3522281200:02:000:9030.
Позовні вимоги обґрунтовані обставинами порушення відповідачем умов договору оренди землі внаслідок укладення договору суборенди за відсутності згоди орендодавця, що відповідно до умов договору оренди та законодавства є підставою для розірвання договору.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 14.11.2022 (суддя Кабакова В.Г.) в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.08.2023 (колегія суддів у складі: Орєшкіна Е.В. - головуючий, Кощеєв І.М., Дармін М.О.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Розірвано договір оренди землі від 27.08.2009, зареєстрований у Знам`янському міськрайонному відділі КРФ ДП "ЦДЗК" від 27.08.2009 за №040937100063, право оренди земельної ділянки на підставі якого зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.09.2019, номер запису про інше речове право: 33075329. Зобов`язано Виробничо-комерційну фірму у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Макбо-94" повернути Пантаївській селищній раді земельну ділянку комунальної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 63,3332 га кадастровий номер 3522281200:02:000:9030.
Судами обох інстанцій встановлено, що 27.08.2009 між Знам`янською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Виробничо-комерційною фірмою у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Макбо-94" (орендар) укладено договір оренди землі (надалі договір), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Диківської сільської ради (пункт 1); в оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером 3522281200:02:000:9030 площею 63,32 га ріллі, із земель резервного фонду Диківської сільської ради, із загальної площі 333,82 га відповідно до розпорядження голови Знам`янської РДА від 29.12.2007 № 635-р (пункт 2); земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського господарства, цільове призначення земельної ділянки: сільськогосподарське призначення (пункти 15, 16); орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік щомісячно у розмірі 1/12 частин річної орендної плати на рахунок Диківської сільської ради не пізніше 10 числа наступного за звітним місяцем (пункти 9, 11).
Відповідно до пункту 8 договору його укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
У пункті 31 договору визначено обов`язки орендаря, зокрема, орендар зобов`язався не укладати договорів суборенди без згоди орендодавця.
Згідно з пунктом 38 договору його дія припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадково знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (пункт 21 договору).
У пункті 40 договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Згідно з пунктом 43 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Зазначений договір зареєстровано в Знам`янському міськрайонному відділі КРФ ДП "ЦДЗК" від 27.08.2009 за № 040937100063.
24.05.2019 Диківською сільською радою Знам`янського району Кіровоградської області прийнято рішення № 695 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки", відповідно до якого вирішено поновити ВКФ у формі ТОВ "МАКБО-94" договір оренди земельної ділянки від 27.08.2009, зареєстрований в Знам`янському міськрайонному відділі КРФ ДП "ЦДЗК" за номером 040937100063, шляхом укладення додаткової угоди терміном на 49 років з розміром орендної плати 6% від нормативно грошової оцінки на земельну ділянку загальною площею 63,32 га, з них 63,32 га рілля, кадастровий номер 3522281200:02:000:9030, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Між Диківською сільською радою Знам`янського району Кіровоградської області і ВКФ ТОВ "Макбо-94" укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди земельної ділянки від 27.08.2009, за змістом якої внесено зміни до пунктів 8, 9 договору та зазначено строк дії договору 49 років, починаючи з дня державної реєстрації даної додаткової угоди, та розміру орендної плати 6%. Додаткова угода № 1 зареєстрована в ДРРП 04.09.2019 за №33075329.
Також 14.12.2010 між Виробничо-комерційною фірмою у формі Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Макбо-94" (орендар) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Агро-Трейдінг" (суборендар) укладено договір суборенди землі, за умовами якого в суборенду передано земельну ділянку із кадастровим номером 3522281200:02:000:9030 загальною площею 63,32 га ріллі, яка належить до земель резервного фонду Диківської сільської ради (пункт 4 договору); підставою для укладання цього договору є взаємна згода сторін та узгодження орендодавця (розпорядження голови Знам`янської РДА від 09.02.2010 № 63-р) (пункт 3 договору); договір укладено на 8 років 7 місяців і може бути скорочений за згодою сторін. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі № 04937100063 від 27.08.2009 (пункт 9 договору); дія договору припиняється у разі: припинення дії договору оренди землі № 04937100063 від 27.08.2009; закінчення строку, на який його було укладено; ліквідації юридичної особи-орендаря або суборендаря (пункт 35 договору). Цей договір зареєстровано у Відділі Держкомзему у Знам`янському районі Кіровоградської області 18.07.2011 за № 352228124000351.
Відповідно до додаткової угоди від 04.09.2019 до договору суборенди від 14.12.2010 його сторонами внесено зміни, за змістом яких, ураховуючи рішення Диківської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 24.05.2019, яким поновлено договір оренди строком на 49 років з моменту державної реєстрації, тобто до 04.09.2068, поновлено дію договору суборенди від 14.12.2010 на строк до 04.09.2068. Інші умови договору суборенди від 14.12.2010 залишено без змін.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права станом на 19.10.2022 наявні такі записи щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522281200:02:000:9030: право власності комунальна, власник Диківська сільська рада Знам`янського району Кіровоградської області, дата запису 04.09.2019; право оренди орендар ВКФ ТОВ "Макбо-94", орендодавець Диківська сільська рада Знам`янського району Кіровоградської області, строк оренди 49 років, з правом пролонгації, підстава для державної реєстрації договір оренди землі, додаткова угода №1, видавник: Диківська с/рада; рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 695, виданий 24.05.2019, видавник: Диківська сільська рада; відомості з ДЗК, серія та номер: 13120867, виданий 04.09.2019, видавник: Державний земельний кадастр; право оренди, суборенда орендодавець, орендар: ВКФ ТОВ "Макбо-94"; орендар, суборендар: ПСП "Агро-Трейдінг"; підстава для державної реєстрації договір оренди землі, додаткова угода до договору суборенди, серія та номер: б/н, виданий 04.09.2019, видавник: ТОВ "Агро-Трейдінг" - ВКФ у формі ТОВ "Макбо-94"; дата закінчення дії піднайму 04.09.2068.
Пантаївська селищна рада звернулася до суду із зазначеним позовом до Виробничо комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Макбо-94", обґрунтовуючи вимоги обставинами порушення відповідачем умов договору оренди та положень законодавства щодо укладення договору суборенди без згоди орендаря, що відповідно до статей 651,783 ЦК України є підставою для розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки комунальної власності.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з відсутності доказів порушення, невизнання чи оспорення суб`єктивного цивільного права та/або інтересу позивача як орендодавця, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову на підставі п. 40 договору оренди землі від 27.08.2009. Судом встановлено, що договір оренди землі від 27.08.2009 не припинив свою дію, розпорядження голови Знам`янської РДА від 09.02.2010 №63-р є діючим, додаткова угода від 04.09.2019, якою продовжений строк дії договору суборенди від 14.12.2010, укладена в межах дії основного договору оренди та в період дії розпорядження голови Знам`янської РДА від 09.02.2010 №63-р, отже не потребувала додаткового погодження з власником на передачу спірної земельної ділянки в суборенду. Місцевим господарським судом зазначено, що додаткова угода від 04.09.2019, якою продовжений строк дії договору суборенди від 14.12.2010, є правомірною, доказів визнання її недійсною не надано, що спростовує доводи позивача про неправомірність передання відповідачем спірної земельної ділянки в суборенду третій особі та наявність підстав для розірвання договору оренди землі від 27.08.2009 у зв`язку з порушенням відповідачем п. 30 цього договору.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та постановляючи нове - про задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідач не надав належних доказів на підтвердження обставин погодження з орендодавцем (Диківською сільською радою) укладання з ПСП "Агро-Трейдінг" договору суборенди земельної ділянки у виді додаткової угоди до договору від 04.09.2019 на виконання обов`язку орендаря, передбаченого договором оренди землі, що з урахуванням усіх істотних обставин свідчить про порушення умов договору оренди землі від 27.08.2009, яке є достатньою підставою для його розірвання.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції помилково встановлено обставину, що відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження обставин погодження з орендодавцем (Диківською сільською радою) укладання з ПСП "Агро-Трейдінг" договору суборенди земельної ділянки у виді додаткової угоди до договору від 04.09.2019 на виконання обов`язку орендаря, передбаченого договором оренди землі. Договір суборенди укладений на підставі розпорядження голови Знам`янської РДА від 22.04.2008 №178-р і в пункті 2 вказаного розпорядження зазначено, що термін суборенди не може перевищувати строку, визначеного договорами оренди землі; умови договорів суборенди земельних ділянок повинні обмежуватися умовами договорів оренди земельних ділянок. У вказаному розпорядженні не зазначено конкретної дати, до якої воно діє, а тому вказане розпорядження діє протягом усього строку дії договору оренди. Тобто, в даному випадку відсутнє укладення нового договору суборенди, тоді як за змістом розпорядження голови Знам`янської РДА від 09.02.2010 № 63-р, попередній орендодавець надав земельну ділянку в суборенду ПСП "Агро-Трейдінг" та за пунктом 2 такого розпорядження передбачено, що термін суборенди не може перевищувати строку, визначеного договорами оренди. Крім цього, правом на звернення до суду з вимогою про розірвання договору наділена саме сторона такого договору, що безпосередньо випливає з наведених положень законодавства, чого судом апеляційної інстанції враховано не було, оскільки стороною за договором оренди землі, який є предметом спору у справі, є Диківська сільська рада, а не Пантаївська сільська рада, а отже, позов щодо розірвання договору у цій справі було заявлено особою (позивачем), яка не є його стороною, що свідчить про неналежність позивача у справі. Також оскільки застосування такого способу судового захисту як скасування запису про інше речове право не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації права за процедурою, визначеною Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", слід дійти обґрунтованого висновку про те, що у задоволені позовних вимог необхідно відмовити у зв`язку з тим, що позивач обрано спосіб захисту, який не призведе до ефективного захисту його прав та інтересів. До того ж установлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини справи не свідчать про наявність у діях відповідача критерію істотності порушення умов договору оренди, що не дає підстав для висновку про підставність заявлених орендодавцем позовних вимог.
Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - судом апеляційної інстанції не враховано висновків щодо застосування норма права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, від 08.09.2020 у справі № 920/418/19, від 08.06.2021 у справі №903/242/20, від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16, від 17.07.2018 у справі № 921/311/17-г/7, від 16.05.2023 у справі № 911/1081/22, від 06.06.2018 у справі № 911/3763/16, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, від 27.11.2018 у справі №912/1385/17, від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2023 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.11.2023 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 23.10.2023. При цьому Суд не взяв до уваги посилання скаржника на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України як на підставу касаційного оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 08.08.2023 у цій справі, оскільки в ухвалі від 13.09.2023 Суд зазначав, що відповідно до ч. 1 ст. 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження. За наслідками усунення недоліків поданої касаційної скарги скаржнику не надається право доповнити її іншими пунктами ч. 2 ст. 287 ГПК України.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 26.10.2023 від Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому представник вказує, що позивачем з поважних причин пропущено встановлений судом процесуальний строк, оскільки уповноважена особа Пантаївської селищної ради на представництво інтересів, в тому числі і в судах, Кадерова Дар`я перебувала у відпустці з 4 по 6 жовтня відповідно д розпорядження від 02.10.2023 №106, а в період з 10.10.2023 по даний час - на лікарняному, а довіреність на представництво інтересів у Верховному Суді при розгляді даної справи в порядку передоручення надано адвокату Кривенку Михайлу 25.10.2023. Лише після надання даної довіреності адвокат зміг ознайомитися з касаційною скаргою, розміщеною в системі "Електронний суд" та підготувати та направити відзив на касаційну скаргу.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Оскільки зазначене клопотання подане поза межами встановленого строку разом з відзивом, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення. За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для продовження встановленого процесуального строку на подання відзиву на касаційну скаргу, у зв`язку з чим останній, відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України, залишається без розгляду як такий, що поданий після закінчення встановленого судом процесуального строку.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 07.11.2023 від Пантаївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області надійшли додаткові пояснення.
В судовому засіданні 07.11.2023 оголошено перерву у справі до 21.11.2023, а в судовому засіданні 21.11.2023 - до 05.12.2023.
Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного, а також рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору, (2) підстави позову, (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи ((див. постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)).)
При цьому колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Водночас колегія суддів зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що апеляційним судом не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, від 08.09.2020 у справі № 920/418/19, від 08.06.2021 у справі №903/242/20, від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16, від 17.07.2018 у справі № 921/311/17-г/7, від 16.05.2023 у справі № 911/1081/22, від 06.06.2018 у справі № 911/3763/16, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, від 27.11.2018 у справі №912/1385/17, від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19.
За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За загальними умовами виконання зобов`язання, що містяться у статті 526 ЦК, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1).
Положення статті 525 ЦК встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 ЦК щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі ст. 13 зазначеного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом ст. 8 Закону України "Про оренду землі" (у редакції на час укладення договору оренди та суборенди) орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду (частина 1). Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому (частина 2). Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі (частина 3). У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється (частина 4). Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації (частина 5).