ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 235/721/19
провадження № 61-12006св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,
Сердюка В. В.,
учасники справи:
заявниця - приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни,боржник- ОСОБА_1, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінанс Груп",розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгенівни на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року у складі колегії суддів
Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви, судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінанс груп" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінанс Груп") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області своїм рішенням
від 29 березня 2019 року позов ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінанс Груп" задовольнив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінанс Груп" заборгованість за кредитним договором від 26 січня 2011 року в розмірі 45 696,13 грн.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
У червні 2023 року через систему "Електронний суд" приватний виконавець виконавчого округу Донецької області (далі - приватний виконавець) Матвійчук Н. Є., боржник - ОСОБА_1, стягувач - ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінанс Груп", звернулася до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа у вищевказаній справі.
Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська ухвалою
від 30 червня 2023 року (у складі судді Токар Н. В.) заяву приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про видачу дубліката виконавчого документа повернув заявниці без розгляду на підставі частини другої
статті 183 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки заява приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про видачу дубліката виконавчого документа подана без додержання вимог частини другої статті 183 ЦПК України,
така заява підлягає поверненню заявниці без розгляду.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, приватний виконавець Матвійчук Н. Є. оскаржила її в апеляційному порядку.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 08 серпня 2023 року у задоволенні клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору відмовив.
Апеляційну скаргу приватного виконавця Матвійчук Н. Є. на ухвалу Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 30 червня 2023 року залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявниці додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали.
09 серпня 2023 року до апеляційного суду на виконання вимог ухвали суду
від 08 серпня 2023 року через систему "Електронний суд" від приватного виконавця Матвійчук Н. Є. надійшло клопотання, в якому заявниця зазначила, що не відноситься до кола осіб, які повинні сплачувати судовий збір, і не є особою, з якої стягується судовий збір, оскільки не є учасником справи і не здійснює захист своїх особистих інтересів, у зв`язку з чим просила відкрити апеляційне провадження без сплати судового збору.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 10 серпня 2023 року апеляційну скаргу приватного виконавця Матвійчук Н. Є. на ухвалу Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 30 червня 2023 року визнав неподаною та повернув особі, яка її подала, на підставі статей 185,
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у наданий апеляційним судом строк недоліки апеляційної скарги, вказані в ухвалі суду від 08 серпня
2023 року, не усунуті, зокрема, заявниця не додала документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону. Тому наявні підстави для повернення апеляційної скарги, як неподаної.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі, поданій 11 серпня 2023 року через систему "Електронний суд", приватний виконавець Матвійчук Н. Є. просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням апеляційним судом норм процесуального права (абзац 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно не задовольнив її клопотання про звільнення від сплати судового збору, не врахував відсутність у неї доходу у 2022 році, на підтвердження чого нею надано відповідні докази, зокрема податкову декларацію за 2022 рік.
При цьому, з 24 лютого 2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У червні 2023 року через систему "Електронний суд" приватний виконавець виконавчого округу Донецької області (далі - приватний виконавець) Матвійчук Н. Є., боржник - ОСОБА_1, стягувач - ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінанс Груп", звернулася до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа у справі за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінанс Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а. с. 1-7).
Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська ухвалою
від 30 червня 2023 року заяву приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про видачу дубліката виконавчого документа повернув заявниці без розгляду на підставі частини другої статті 183 ЦПК України (а. с. 9).
У липні 2023 року приватний виконавець Матвійчук Н. Є. оскаржила вищевказану ухвалу в апеляційному порядку (а. с. 14-16).
Приватний виконавець Матвійчук Н. Є. просила суд звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на вищезазначене судове рішення суду першої інстанції.
На підтвердження відсутності доходу за 2022 рік приватний виконавець Матвійчук Н. Є. надала податкову декларацію про її майновий стан і доходи, подану до Головного управління Державної податкової служби Донецької області 16 січня 2023 року (а. с. 17-21).
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 08 серпня 2023 року у задоволенні клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору відмовив.
Апеляційну скаргу приватного виконавця Матвійчук Н. Є. на ухвалу Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 30 червня 2023 року залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Запропонував заявниці додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону. Попередив про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали (а. с. 26-29).
09 серпня 2023 року до апеляційного суду на виконання вимог ухвали суду
від 08 серпня 2023 року через систему "Електронний суд" від приватного виконавця Матвійчук Н. Є. надійшло клопотання, в якому заявниця зазначила, що не відноситься до кола осіб, які повинні сплачувати судовий збір, і не є особою, з якої стягується судовий збір, оскільки не є учасником справи і не здійснює захист своїх особистих інтересів, у зв`язку з чим просила відкрити апеляційне провадження без сплати судового збору (а. с. 31-35).
Дніпровський апеляційний суд своєю ухвалою від 10 серпня 2023 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. на ухвалу Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 30 червня 2023 року визнав неподаною та повернув особі, яка її подала, на підставі статей 185, 357 ЦПК України (а. с. 76, 77).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частинами першою, третьою статті 406 ЦПК України передбачено, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої
статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У справі, яка переглядається, спір стосується питання сплати приватним виконавцем судового збору за подання до суду апеляційної/касаційної інстанції відповідної скарги у справі за заявою приватного виконавця про видачу дубліката виконавчого документа.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України
"Про судовий збір").
Відповідно до статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 вказаного Закону розмір ставки судового збору, який підлягає сплаті при поданні апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розміри ставок судового збору регламентовано статтею 4 Закону України "Про судовий збір".
Статтею 5 вказаного закону визначено пільги щодо сплати судового збору.
Відповідно до статті 129 Конституції України, статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина п`ята статті 356 ЦПК України).
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, якою регламентовано питання залишення позовної заяви
без руху, повернення заяви (частина друга статті 357 ЦПК України).
Частинами першою, третьою статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У справі, яка переглядається Верховним Судом, приватний виконавець Матвійчук Н. Є. оскаржила в апеляційному порядку ухвалу Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 30 червня 2023 року про повернення заяви про видачу дубліката виконавчого документа без розгляду. При цьому, вона просила апеляційний суд звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на відсутність доходу за 2022 рік, що підтверджується відповідною податковою декларацією.