ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 554/1494/16
провадження № 61-10997св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Шевченківський районний у м. Полтаві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 06 грудня 2022 року у складі судді Гольник Л. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 червня 2023 року у складі колегії суддів: Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І., Чумак О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви та судових рішень судів попередніх інстанцій
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, у якій просив переглянути за нововиявленими обставинами рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2016 року у справі № 554/1494/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного у м. Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі - Шевченківський районний у м. Полтаві ВДРАЦС ГТУЮ в Полтавській області), ОСОБА_2, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3, про визнання заяви про встановлення батьківства недійсною та скасування актового запису про встановлення батьківства і актового запису про народження.
Заява мотивована тим, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2016 року у задоволені позову ОСОБА_1 до Шевченківського районного у м. Полтаві ВДРАЦС ГТУЮ в Полтавській області, ОСОБА_2, яка діяла в інтересах малолітнього ОСОБА_3, про визнання заяви про встановлення батьківства недійсною та скасування актового запису про встановлення батьківства і актового запису про народження відмовлено. Судове рішення набрало законної сили 11 січня 2017 року.
13 липня 2021 року ОСОБА_4 передала ОСОБА_1 висновок експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи ТОВ "Український центр судових експертиз" від 23 квітня 2021 року № 2-23/04, з якого ОСОБА_1 стало відомо, що підписи від імені ОСОБА_5, зображення яких міститься в електрофотокопіях заяви про визнання батьківства ОСОБА_5 до Октябрського р/в РАГС м. Полтави, прийнятої 10 листопада 2003 року та зареєстрованої в журналі за № 89, у графі "Батько (підпис)", актового запису про народження від 10 листопада 2003 року № 897 (другий примірник) в пункті 18, запису акта про встановлення батьківства від 10 листопада 2003 року № 89 в підпунктах 15, 16 виконані не ОСОБА_5, зразки підпису якого надані для порівняння, а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_5 . Тобто, вказані документи є підробленими, оскільки ОСОБА_5 свого підпису у них не ставив. Факт вчинення підпису від імені померлого ОСОБА_5 в акті про народження дитини іншою особою має суттєве значення та вказує на те, що ОСОБА_5 на момент народження ОСОБА_3 не знав про те, що він записаний його батьком. За таких обставин ОСОБА_3 не має права на спадкове майно померлого ОСОБА_5, оскільки не є його дитиною.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 06 грудня 2022 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 06 червня 2023 року, заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.
Судові рішення судів попередніх інстанції мотивовані тим, що до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 звернувся поза межами трирічного строку з дня набрання рішенням суду законної сили. Встановивши факт помилкового відкриття провадження за заявою, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення заяви без розгляду.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У липні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 06 грудня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 червня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що 13 липня 2021 року ОСОБА_1 стало відомо про існування нового доказу, який має значення для правильного вирішення спору у справі, - висновку експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр судових експертиз" від 23 квітня 2021 року № 2-23/04, а тому строк звернення до суду із заявою про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами повинен обраховуватися із 13 липня 2021 року. Суди попередніх інстанцій фактично позбавили заявника права на справедливий суд.
Також, заявник зазначає, що суди попередніх інстанцій у оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 1227/8971/2012, Верховного Суду від 13 липня 2020 року у справі № 320/11983/13-ц, від 12 жовтня 2022 року у справі № 2-3440/07.
У жовтні 2023 року Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтава Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому, посилаючись на те, що правовідносини у постановах Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі, не є подібними правовідносинам, які виникли між учасниками цієї справи, просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
У листопаді 2023 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій є законними, відповідають вимогам процесуального права та не спростовуються доводами касаційної скарги. Посилаючись на те, що висновки у постановах Верховного Суду, на які посилається заявник у касаційній скарзі та на підставі яких відкрито касаційне провадження, стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин у цій справі, просить касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 5 частини першої статі 396 ЦПК України.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.