ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06грудня 2023 року
м. Київ
справа № 727/3114/21
провадження № 61-1810св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека" Італьяна Фармачія Стасі",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 вересня 2021 року у складі судді Танасійчук Н. М. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Височанської Н. К., Лисака І. Н.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека" Італьяна Фармачія Стасі" (далі - ТОВ "Аптека" Італьяна Фармачія Стасі") про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позов мотивований тим, що 14 лютого 2020 року між нею та відповідачем укладено трудовий договір, відповідно до якого її прийнято на роботу на посаду завідувача аптекою № 1 "Аптека" Італьяна Фармачія Стасі". Наказом ТОВ "Аптека" Італьяна Фармачія Стасі" від 01 березня 2021 року № 13 її звільнено з посади завідувача аптеки з 07 грудня 2020 року за відсутність на роботі без поважних причин з 07 грудня 2020 року по 01 березня 2021 року на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України. Вказаний наказ вона отримала цінним листом засобами поштового зв`язку, з яким було надіслано також копії актів від 07 грудня 2020 року за підписами комісії у складі трьох осіб та доповідні записки ОСОБА_2, зміст яких суперечить один одному щодо обставин її відсутності на роботі. Аналогічні акти та доповідні записки складені відповідачем 08, 09 грудня 2020 року.
Протягом всього строку її перебування у трудових відносинах з відповідачем, роботодавцем не було облаштовано її робоче місце, не надано роз`яснень під розписку про умови праці, не ознайомлено з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором і посадовою інструкцією. Вона виконувала функції з організації ефективної діяльності аптеки за адресою: вул. Героїв Майдану, 53, м. Чернівці, створювала необхідні умови для зберігання медикаментів, проведення роботи з ефективного використання кадрів, забезпечувала покращення роботи працівників, маркетингових досліджень, моніторингу цін, переговорів з постачальниками. Крім того, без увільнення від основної роботи з 18 травня 2020 року на неї додатково було покладено виконання обов`язків фармацевта, вона змушена була працювати у вихідні дні відповідно до внутрішнього графіку роботи і без оформлення ТОВ "Аптека" Італьяна Фармачія Стасі" змін в режимі роботи, наказів про залучення до роботи у вихідний день.
07 грудня 2020 року вона залишила приміщення аптеки, однак продовжила виконувати свої безпосередні трудові функції, зокрема: маркетингові дослідження, моніторинг цін конкурентів тощо. 22 грудня 2020 року отримала лист від відповідача з проханням надати пояснення щодо причин відсутності на роботі у період з 07 грудня 2020 року по 09 грудня 2020 року, на що у відповіді вказала, що виконує свої трудові обов`язки згідно з умовами трудового договору.
Строк дії трудового договору, укладеного між нею та відповідачем, до 16 лютого 2021 року, проте трудові відносини фактично продовжували тривати. ТОВ "Аптека" Італьяна Фармачія Стасі" не порушувало питання про припинення трудових відносин. Відповідача влаштовувала якість виконання нею роботи, жодних претензій щодо виконання трудових обов`язків до неї не було.
Наказ ТОВ "Аптека" Італьяна Фармачія Стасі" від 01 березня 2021 року № 13 про звільнення є незаконним і з тих підстав, що виданий по закінченню строку притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Відповідач не сплатив їй доплату за суміщення посад з червня 2020 року по вересень 2020 року, виходячи з 50% посадового окладу на місяць у сумі 9 500,00 грн; доплату за роботу у святкові (неробочі дні) у червні 2020 року - 780,00 грн, у липні 2020 року - 504,00 грн, у серпні 2020 року - 504,00 грн, у вересні 2020 року - 156,00 грн. Також відповідач не виплатив заробітну плату за час вимушеного прогулу з 07 грудня 2020 року по 01 березня 2021 року у розмірі 16 086,00 грн, з 01 березня 2021 року по день подання позовної заяви до суду - 6 816,00 грн.
ОСОБА_1 просила суд:
визнати звільнення незаконним та поновити її на посаді завідувача аптеки ТОВ "Аптека "Італьяна Фармачія Стасі";
стягнути з ТОВ "Аптека "Італьяна Фармачія Стасі" на її користь доплату за суміщення посад з червня 2020 року по вересень 2020 року включно у розмірі 9 500,00 грн, доплату за роботу у святкові дні - 1 944,00 грн, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 грудня 2020 року до дня поновлення на роботі, який на день пред`явлення позову становить 22 902,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 вересня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що керівництво ТОВ "Аптека "Італьяна Фармачія Стасі" правомірно звільнило ОСОБА_1 з займаної посади на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України наказом від 01 березня 2021 року, зазначаючи дату звільнення - 07 грудня 2020 року, оскільки позивач з 07 грудня 2020 року не виходила на роботу, що не заперечувалося позивачем, не виконувала своїх посадових обов`язків, відтак керівництво аптеки правильно розцінило відсутність ОСОБА_1 на роботі як прогул. Будь-яких доказів, які б підтверджували поважність відсутності позивача на роботі у період з 07 грудня 2020 року до 01 березня 2021 року, матеріали справи не містять.
З досліджених в судовому засіданні доказів (актів, доповідних записок, довідок, листів, тощо) вбачається, що ОСОБА_1 була відсутня в приміщенні ТОВ "Аптека "Італьяна Фармачія Стасі" з 07 грудня 2020 року по 01 березня 2020 року, що не заперечується нею. Доводи про те, що ОСОБА_1 не була ознайомлена під розписку з відомостями про умови праці, правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором, з посадовою інструкцією, суд не приймає до уваги, так як ТОВ "Аптека "Італьяна Фармачія Стасі" після виконання припису інспекційного відвідування та в силу того, що ОСОБА_1 в приміщенні аптеки не з`являлася, було надіслано рекомендованим листом копії документів про нові Правила внутрішнього трудового розпорядку, протокол № 2 від 07 грудня 2020 року, наказ № 8-од від 07 грудня 2020 року, копію журналу ознайомлення з Правилами внутрішнього трудового розпорядку та повідомлення про їх зміну, накази №№ 5-од, 7-од від 07 грудня 2020 року, посадову інструкцію від 07 грудня 2020 року для підписання та наказ про зміну посадової інструкції, який був отриманий ОСОБА_1 22 грудня 2020 року (т. 1 а. с. 55). Таким чином роботодавець виконав всі залежні від себе дії щодо ознайомлення позивача з зазначеними документами.
Позивачу також була надіслана пропозиція надати згоду на продовження трудових відносин з ТОВ "Аптека "Італьяна Фармачія Стасі", що свідчить про бажання роботодавця продовжити трудові відносини з ОСОБА_1 . Наведене підтверджується й тим, що відповідач не звільнив ОСОБА_1 після спливу строку дії контракту, укладеного між сторонами 16 лютого 2021 року. Також суд враховує, що продовження строку дії договору є правом роботодавця, а не обов`язком. З досліджених у судовому засіданні повідомлень та листів ТОВ "Аптека "Італьяна Фармачія Стасі", адресованих позивачу, які проігноровані нею, вбачається протилежна недобросовісна поведінка щодо роботодавця, байдужість і втрата інтересу до роботи в ТОВ "Аптека "Італьяна Фармачія Стасі".
Не знайшли свого підтвердження доводи позивача про те, що вона виконувала роботу дистанційно, оскільки дистанційний режим роботи між позивачем та роботодавцем не погоджувався. Крім того, позивач не надав жодних доказів, з яких би вбачалося, що вона виконувала роботу поза межами приміщення ТОВ "Аптека "Італьяна Фармачія Стасі" та звітувала про її виконання керівництву.
Посилання позивача на те, що директор ОСОБА_2, 07 грудня 2020 року вимагала її покинути приміщення аптеки не заслуговують на увагу, оскільки нічим не підтверджені. Крім того, позивач не була позбавлена можливості звернутись письмово до керівництва аптеки чи до поліції з заявою про усунення перешкод у виконанні нею її трудових обов`язків, чого вона не зробила.
Позивачу неодноразово пропонувалося надати пояснення з причин відсутності на робочому місці, зокрема листами від 09 грудня 2020 року, 25 січня 2021 року, що проігноровані позивачем, у зв`язку з чим 01 березня 2021 року був складений акт фіксації відмови від надання пояснень № 1-фк. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими іншими доказами. Наведене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 750/5598/17 (провадження № 61-43413св18). Таким чином, акти, які складалися ТОВ "Аптека "Італьяна Фармачія Стасі" про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці, доповідні записки, акти фіксації відмови від надання пояснень є достатніми доказами вчинення ОСОБА_1 прогулу.
Відсутні підстави вважати, що відповідач порушив трудове законодавство щодо звільнення ОСОБА_1 після спливу місячного терміну з дня виявлення порушення, з огляду на те, що вперше прогул був виявлений та зафіксований 07 грудня 2020 року, однак у подальшому встановлювався і фіксувався відповідними документами кожного наступного дня, аж до 27 лютого 2021 року. Адміністрація аптеки вживала заходів щодо з`ясування місця перебування ОСОБА_1, зокрема надсилала запити в заклади охорони здоров`я, припускаючи версію лікарняного та щоденно телефонувала безпосередньо ОСОБА_1, що свідчить про те, що відповідач проводив дисциплінарне розслідування, що підтверджується відповідними листами та актами.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача доплат за суміщення посад не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати здійснені ТОВ "Аптека" Італьяна Фармачія Стасі" у спосіб перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1, що підтверджується відомостями від 22 грудня 2020 року, дослідженими в судовому засіданні розрахунковими відомостями. Доказів про те, що такі виплати здійснено в недостатньому розмірі, позивач не надала.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 вересня 2021 року змінено та доповнено резолютивну частину реченням такого змісту: "Змінити дату звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача аптеки з 07 грудня 2020 року на 01 березня 2021 року".
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції зробив правильний висновок, що відсутність ОСОБА_1 у приміщенні аптеки № 1 ТОВ "Аптека" Італьяна Фармачія Стасі" з 07 грудня 2020 року по 27 лютого 2021 року є прогулом, оскільки остання була відсутньою на роботі без поважних причин, що визнається власне й позивачем. Доказів на підтвердження того, що у період з 07 грудня 2020 року до 27 лютого 2021 року ОСОБА_1 виконувала свої трудові обов`язки поза приміщенням аптеки № 1 ТОВ "Аптека" Італьяна Фармачія Стасі" не надано, так само як і доказів виробничої потреби виконання обов`язків ОСОБА_1 поза межами аптеки або ж досягнення таких домовленостей з відповідачем.
Разом з тим, заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 на неправомірне визначення у наказі ТОВ "Аптека" Італьяна Фармачія Стасі" від 01 березня 2021 року № 13 дати звільнення 07 грудня 2020 року, оскільки працівник не може бути звільнений у день, який передує дню видання роботодавцем наказу про звільнення. Працівник може бути звільнений з підстав, передбачених КЗпП України, лише у день видання наказу роботодавця, або у будь-який наступний день за днем видання наказу про звільнення. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 307/3549/16-ц. Враховуючи відсутність підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі, це порушення може бути усунуто судом шляхом зміни дати звільнення, тобто визначення дати припинення трудових відносин у день прийняття наказу - 01 березня 2021 року. При цьому відсутні підстави для виплати заробітної плати ОСОБА_1 за період із 07 грудня 2020 року по 01 березня 2021 року, оскільки у вказаний період позивач не працювала, а мав місце триваючий прогул.
Аргументи учасників справи
26 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний не суд не взяв до уваги, що позивач наголошувала, що відповідач до відзиву на позовну заяву не додав жодних інших актів фіксації щоденної відсутності її на роботі аж до 27 лютого 2021 року. Представник відповідача пакет документів, а саме акти, складені працівниками ТОВ "Аптека "Італьяна Фармачія Стасі" за період з 10 грудня 2020 року по 27 лютого 2021 року, подав лише в судове засідання 03 вересня 2021 року та жодним чином не обґрунтував з яких підстав не мав можливості їх подати в визначений статтею 83 ЦПК України строк з відзивом на позовну заяву. Так само й не надав доказів направлення вказаних документів позивачу, а суд першої інстанції безпідставно прийняв вказані документи та посилався на них як на доказ при ухваленні оскаржуваного рішення суду, чим порушив вимоги процесуального права та позбавив її можливості дослідити ці докази, надати свої пояснення чи заперечення тощо. Крім того, на запит адвоката від 23 березня 2021 року, направленого відповідачу з проханням надати копії всіх документів, які слугували підставою прийняття рішення про її звільнення, відповідач надав лише копії актів від 07, 08, 09 грудня 2020 року. Жодної іншої інформації чи повідомлення щодо наявності належним чином оформлених актів чи доповідних записок в інші дні відповідач їй не надавав.
Суди не застосували до спірних правовідносин приписи статті 148 КЗпП України. Суди навіть не намагались дати оцінку відповідності дій, вчинених відповідачем під час притягнення до дисциплінарної відповідальності, нормам матеріального права. У наказі від 01 березня 2021 року № 13 про звільнення ОСОБА_1 підставою вказано доповідну записку директора ОСОБА_2 та акт про відсутність її робочому місці, а не доповідні записки чи акти складені за період 07 грудня 2020 року до 01 березня 2021 року. Підставою і єдиною причиною звільнення позивача є її відсутність на робочому місці саме 07 грудня 2020 року, а не триваючий прогул, як вказав апеляційний суд, чим відійшов від предмета спору.
Не взято до уваги ні положення акта інспекційного відвідування від 25 листопада 2020 року, в якому зазначено, що відповідач порушив вимоги статті 29 КЗпП України "Обов`язок власника або уповноваженого ним органу проінструктувати працівника і визначити йому робоче місце", ні той факт, що відповідачем не надано доказів про усунення вказаного порушення вимог чинного законодавства 07 грудня 2020 року, адже саме цим днем датуються усунення цих недоліків, не зважаючи на те, вона перебувала в приміщенні аптеки аж до 12:15 год 07 грудня 2020 року, що підтверджується актом № 1 від 07 грудня 2020 року. Ні до початку роботи, ні в день укладення договору, ні в будь-який інший час протягом всього строку, що вона перебувала з відповідачем у трудових відносинах, їй не було організовано та не облаштовано її робоче місце, не надано жодних роз`яснень про умови праці, правила внутрішнього трудового розпорядку, колективного договору, посадової інструкції.
Матеріали справи не містять доказів, що вона тривалий час не виконувала конкретно покладений на неї обов`язок чи мала надавати звіти, пояснення щодо виконаної нею роботи, а відтак висновок апеляційного суду про те, що мало місце триваюче правопорушення ґрунтується на припущеннях.
Апеляційний суд не намагався встановити наявність чи відсутність порушення норм матеріального чи процесуального права в частині відмови у стягненні доплати за суміщення посад з червня 2020 року по вересень 2020 року включно у сумі 9 500,00 грн, доплати за роботу у святкові дні у сумі 1 944,00 грн, а відповідач не надав доказів того, що вказані виплати здійснено у повному обсязі. Протягом всього строку виконання додаткових обов`язків фармацевта жодних доплат за суміщення посад не проводилось.
Межі та підстави касаційного перегляду
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі № 810/1224/17, від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17, у постановах Верховного Суду від 07 березня 2019 року у справі № 824/232/2018, від 02 вересня 2020 року у справі № 243/8356/17, від 08 травня 2019 року у справі № 489/1609/17, від 28 серпня 2020 року у справі № 646/7138/18, постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі № 6-33цс14).
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що наказом ТОВ "Аптека "Італьяна Фармачія Стасі" від 14 лютого 2020 року № 4 ОСОБА_1 прийнято на посаду завідувача аптекою за основним місцем роботи на повний робочий день.
14 лютого 2020 року ТОВ "Аптека "Італьяна Фармачія Стасі" та ОСОБА_1 укладено трудовий договір (контракт), відповідно до пункту 17 якого строк дії з 17 лютого 2020 року по 16 лютого 2020 року.
Згідно із пунктом 7 трудового договору ОСОБА_1 зобов`язалася, зокрема, дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку. Пунктом 8 контракту передбачено особливості режиму робочого часу: працівнику встановлюється 5 денний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота, неділя). Тривалість робочого тижня становить 40 год. Режим роботи згідно графіку.