ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
Справа № 904/688/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючий, Картере В. І., Погребняка В. Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2023
у складі колегії суддів: Паруснікова Ю. Б. (головуючий), Коваль Л. А., Чередка А.Є.,
у справі № 904/688/19
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентер",
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. 12.07.2023 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/688/19 визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентер" на суму 4 204 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 114 086,60 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів. Решту вимог - відхилено.
2. 01.07.2023 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 у справі №904/688/19.
3. 16.08.2023 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 у справі №904/688/19 залишено без руху та надано скаржнику 10-денний строк з дати отримання копії цієї ухвали на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надати суду докази надсилання копії апеляційної скарги з додатками всім учасникам справи про банкрутство і докази сплати судового збору у розмірі 8 052 грн.
4. 30.08.2023 скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з заявою про усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до якої надав суду докази сплати 6 306 грн судового збору, а також докази на підтвердження відсутності грошових коштів для сплати залишку судового збору. Також скаржник вважає, що звільнений від сплати судового збору та послався на положення пункту 27 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
5. Скаржник також заявив клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів у разі незадоволення вимог даної заяви.
6. При цьому, скаржник вказав, що ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2023 він отримав шляхом роздруківки з Єдиного державного реєстру судових рішень 30.08.2023.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
7. 07.09.2023 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі №904/688/19 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 у цій справі повернуто скаржнику, оскільки скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений апеляційним господарським судом строк.
8. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що контролюючий орган не звільняється від сплати судового збору за подання заяви із вимогами іншого характеру, відмінного від стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
9. Також вказав, що скаржник не надав доказів надсилання копії апеляційної скарги з додатками всім учасникам справи про банкрутство.
10. Стосовно клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначив, що положенням частини другої статті 174 Господарського процесуального суду України (далі - ГПК України) визначений граничний термін, який суд може надати на усунення недоліків позовної заяви, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, у зв`язку з чим клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги не підлягає задоволенню, оскільки судом апеляційної інстанції надано максимальний строк на усунення цих недоліків.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
11. 18.09.2023 (через систему "Електронний суд") Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2023 у справі №904/688/19 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
12. Скаржник стверджує про порушення судом апеляційної інстанції ст. 4, 9 Закону України "Про судовий збір" та ст. 119 ГПК України.
13. Скаржник вказує, що отримав ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2023 у цій справі 30.08.2023 шляхом роздруківки її з Єдиного державного реєстру судових рішень, отже останнім днем строку на усунення недоліків вважає 09.09.2023.
14. Скаржник вказує, що надав суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору в сумі 6 306 грн та докази неможливості виконати вимоги ухали від 16.08.2023, а саме - виписки з рахунку, однак суд не застосував ч. 2 ст. 119 ГПК України
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
15. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
17. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання обґрунтованості повернення апеляційної скарги скаржника на ухвалу суду першої інстанції, у зв`язку з невиконанням скаржником вимог ухвали апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху.
18. Оцінивши доводи касаційної скарги, здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду дійшла таких висновків.
19. За приписами частини другої статті 260 ГПК України (тут і далі в редакції на час винесення оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 ГПК України цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
20. Частиною першою статті 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
21. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
22. В ухвалі апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху від 16.08.2023 зазначено, що для усунення недоліків апеляційної скарги, скаржнику необхідно надати суду докази сплати судового збору у розмірі 8 052 грн та докази надсилання копії апеляційної скарги з додатками іншим учасникам у справі про банкрутство.
23. Відносно сплати судового збору та посилань скаржника на п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд відзначає наступне.
24. Відповідно до п. 2, 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України (в редакції на час подання апеляційної скарги), якою встановлено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги, визначено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору; докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
25. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
26. За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у розмірах, які залежать від найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору.
27. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу", який набрав чинності 25.11.2022, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" "Пільги щодо сплати судового збору" доповнено п. 27 такого змісту: "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
28. Отже, відповідно до внесених змін, податковий орган як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звільняється від сплати судового збору за подання позову про стягнення сум податкового боргу.
29. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 04.10.2023 у справі № 910/8316/20 (прийнятій після постановлення оскаржуваної ухвали у цій справі) виклав наступні правові висновки: подання позову про стягнення податкового боргу та подання кредитором заяви з кредиторськими вимогами є різними способами захисту порушених прав. Законодавець розділяє поняття "заява кредитора з грошовими вимогами у справі про банкрутство" та "позовна заява майнового характеру", як і розділяє розміри ставок за подання цих заяв до господарського суду. Оскільки положення ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розділяють ставки судового збору за подання позовної заяви та заяви кредитора із грошовими вимогами до боржника, то такі заяви не можуть вважатися тотожними, а тому, пільга, передбачена п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не застосовується до заяви податкового органу із грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство або неплатоспроможність. Податковий орган, звертаючись з заявою із грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство або неплатоспроможність, сплачує судовий збір на підставі пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
30. Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується із висновком апеляційного господарського суду про те, що контролюючий орган не звільняється від сплати судового збору за подання заяви із грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство.
31. Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
32. Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
33. Підпунктом 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
34. До суду першої інстанції із заявою про визнання грошових вимог до боржника у цій справі про банкрутство, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося у листопаді 2020 року.
35. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2 102 грн.