ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 911/891/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Багай Н. О., Зуєва В. А.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
прокурори - Шапка І. М. ( посв. від 04.04.2023 № 077220),
позивача - не з`явилися,
відповідача - Яценко С. А. (адвокат),
третьої особи-1 - не з`явилися,
третьої особи-2 - не з`явилися,
розглянув касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2023 (суддя Третьякова О. О.), додаткове рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 (суддя Третьякова О. О.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 (судді: Гончаров С. А. - головуючий, Тищенко О. В., Яковлєв М. Л.)
та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Заміське дозвілля"
на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 (суддя Третьякова О. О.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 (судді: Гончаров С. А. - головуючий, Тищенко О. В., Яковлєв М. Л.) у справі
за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Заміське дозвілля"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Димерське лісове господарство",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Димерська селищна рада,
про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У червні 2022 року керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Вишгородської районної державної адміністрації (далі - Вишгородська РДА) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Заміське дозвілля" (далі - Товариство) про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками, кадастрові номери: 3221882201:21:024:0202, 3221882201:21:024:0203, 3221882201:21:024:0204, 3221882201:21:024:0205, 3221882201:21:024:0206, 3221882201:21:024:0207, 3221882201:21:024:0208, 3221882201:21:024:0211, 3221882201:21:024:0212, 3221882201:21:024:0213, 3221882201:21:024:0214, 3221882201:21:024:0215, 3221882201:21:024:0216, 3221882201:21:024:0217, 3221882201:21:024:0218, 3221882201:21:024:0219.
2. Позовні вимоги мотивовані порушенням вимог земельного законодавства прийняттям Глібівською сільською радою рішення від 29.04.2009 № 248 про безоплатну передачу у власність громадян 16 земельних ділянок лісогосподарського призначення та подальшою реєстрацією права власності на зазначені земельні ділянки за відповідачем згідно з договорами купівлі-продажу земельних ділянок, укладеними відповідачем з такими громадянами.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Київської області від 16.02.2023 у задоволенні позову відмовлено з огляду на обрання прокурором неефективного способу захисту.
4. Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 06.04.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Заміське дозвілля" про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат шляхом стягнення 32 021,12 грн витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково: стягнуто з Київської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Заміське дозвілля" 8 524, 62 грн витрат на професійну правничу допомогу, з посиланням на принцип співмірності та розумності судових витрат.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 рішення Господарського суду Господарського суду Київської області від 16.02.2023 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 у справі № 911/891/22 залишено без змін.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
6. У касаційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури просить рішення Господарського суду Київської області від 31.01.2023, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023, постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2023 у справі № 911/1293/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов прокурора задовільнити повністю.
7. У касаційній скарзі Товариство просить додаткове рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 (в частині перегляду додаткового рішення) скасувати, ухвалити нове рішення, яким заяву Товариства про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат у справі № 911/891/22 задовольнити повністю.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
8. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України заступник керівника Київської обласної прокуратури посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме статей 2, 7, 11, 13, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, а саме статей 15, 16, 328, 330, 373, 387, 391 та 658 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, викладених у:
- постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, відповідно до яких право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам;
- постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 № 653/1096/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 07.04.2020 № 372/1684/14, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, відповідно до яких заволодіння громадянами та юридичними особами землями лісового та водного фонду (перехід до них володіння цими землями), стосовно яких діє чітка заборона на вилучення, зміну цільового призначення та надання у користування, є неможливим;
- постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справах № 911/3311/17, № 911/3574/17, від 03.09.2020 у справі № 911/3449/17, від 08.06.2022 у справі № 307/3155/19, від 16.02.2022 у справі № 363/669/17, від 22.06.2022 у справі № 367/4140/16-ц, від 07.09.2022 у справі № 697/2434/16-ц, від 18.01.2023 у справі № 369/10847/19, від 03.09.2020 у справі № 911/3449/17, відповідно до яких протиправне зайняття земельної ділянки державного лісового фонду або державну реєстрацію права власності на неї за приватною особою слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом;
- постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 30.05.2018 у справі № 686/17618/15-ц, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20, від 26.11.02021 у справі № 766/20797/18, від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14, від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц, від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18, відповідно до яких, суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягти унаслідок вирішення спору та згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм;
- постанові Верховного Суду від 21.09.2023 у справі № 922/1832/19, відповідно до якої, враховуючи неправильність дій відповідачів, які фактично призвели до вимушеного звернення прокурора до суду за захистом порушених прав держави, проте встановлено відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку з обранням неналежного способу захисту інтересів держави, суд вважає справедливим і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, застосування частини 9 статті 129 ГПК України та необхідність покладення на відповідачів понесених ними судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи.
9. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України Товариство посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме частини 3 статті 2 ГПК України (порушено такі принципи судочинства як диспозитивність, змагальність та відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення), частин 2- 6 статті 126 ГПК України (порушено порядок визначення та зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню); статті 129 ГПК України (не враховано доведеність письмовими доказами факту понесення судових витрат, їх відповідність попередньому розрахунку судових витрат та відповідність критеріям, встановленим цією статтею); а також неправильне застосування норм матеріального права, а саме статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", без врахування висновків Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, від 24.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
10. Товариство у відзиві на касаційну скаргу прокурора просить касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду у справі № 911/891/22 в частині перегляду додаткового рішення закрити, а в іншій частині - залишити без задоволення.
Від інших учасників справи відзиву не надходило.
Розгляд справи Верховним Судом
11. Ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2023 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2023, додаткове рішення Київської області від 06.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі №911/891/22 та Товариства на додаткове рішення Київської області від 06.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі №911/891/22 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 28.11.2023.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
12. Державне підприємство "Димерське лісове господарство" є державним лісогосподарським підприємством, яке створене відповідно до наказу Державного комітету лісового господарства України від 07.02.2005 №111 "Про перейменування Димерського державного лісогосподарського підприємства і затвердження в новій редакції Статуту" і належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, дата державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 16.02.1994.
13. На території Вишгородського району Київської області розташоване Кам`янське лісництво. Розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 12.01.1954 №22-р Кам`янське лісництво віднесене до лісів першої групи лісів зеленої зони м. Києва.
14. Землі Кам`янського лісництва Вишгородського району Київської області, зокрема, кварталу № 86 Кам`янського лісництва, перебувають у постійному користуванні Державного підприємства "Димерське лісове господарство". Зазначене підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, а саме планшетом № 6 Кам`янського лісництва лісовпорядкування 1993, планшетом № 6 Кам`янського лісництва лісовпорядкування 2003 та планшетом №5 Кам`янського лісництва лісовпорядкування 2014. Акт на право постійного користування земельними лісовими ділянками Кам`янського лісництва на момент розгляду цієї справи судом Державне підприємство "Димерське лісове господарство" не оформлювало.
15. Рішенням виконавчого комітету Глібівської сільської ради Вишгородського району від 22.08.2001 № 62 погоджено проект встановлення меж села Глібівка із включенням до складу села земельної ділянки площею 12,6 га, з яких 5,1 га - землі запасу сільської ради і 7,5 га - землі Димерського держлісгоспу. Рішенням Вишгородської районної ради від 04.10.2001 № 229-17-XXІІІ затверджено проект встановлення меж села Глібівка із включенням до меж села Глібівка земельної ділянки площею 12,6 га, з яких 5,1 га - землі запасу сільської ради і 7,5 га - землі Димерського держлісгоспу.
16. Листом від 20.09.2005 № 320 Державне підприємство "Димерське лісове господарство" повідомило Глібівську сільську раду про те, що воно не заперечує щодо передачі земельної ділянки Державного підприємства "Димерське лісове господарство" Кам`янського лісництва в кварталі 86, виділ 11, 11.1, 12, 13, 13.2, 23, 26, 27, площею 7,5 га в запас Глібівської сільської ради за умови дотримання вимог Земельного кодексу України та відшкодування збитків згідно зі статтею 156 Земельного кодексу України.
17. Рішенням тридцятої сесії п`ятого скликання Глібівської сільської ради від 29.04.2009 № 248-30-V, було затверджено проекти землеустрою щодо відведення безоплатно у власність 20-ти земельних ділянок загальною площею 4,4764 га громадянам для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд в с. Глібівка Вишгородського району Київської області за рахунок земель запасу Глібівської сільської ради та про передачу безоплатно у власність громадянам земельних ділянок, а саме:
1) ОСОБА_1, площею 0,2500 га,
2) ОСОБА_2, площею 0,2500 га,
3) ОСОБА_3, площею 0,2500 га,
4) ОСОБА_4, площею 0,2500 га,
5) ОСОБА_5, площею 0,2500 га,
6) ОСОБА_6, площею 0,2500 га
7) ОСОБА_7, площею 0,2500 га,
8) ОСОБА_8, площею 0,2500 га,
9) ОСОБА_9, площею 0,2500 га
10) ОСОБА_10, площею 0,2500 га,
11) ОСОБА_11, площею 0,2500 га,
12) ОСОБА_12, площею 0,2500 га,
13) ОСОБА_13, площею 0,2500 га,
14) ОСОБА_14, площею 0,2500 га,
15) ОСОБА_15, площею 0,2500 га,
16) ОСОБА_16, площею 0,2500 га,
17) ОСОБА_17, площею 0,2500 га,
18) ОСОБА_18, площею 0,0971 га,
19) ОСОБА_19, площею 0,0633 га,
20) ОСОБА_20, площею 0,0660 га.
18. 27.04.2009, тобто за два дні до прийняття цього рішення тридцятої сесії Глібівської сільської ради від 29.04.2009, Головним управлінням Держкомзему в Київській області, на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл сервіс", були надані однотипні за своїм змістом висновки добровільної первинної державної експертизи землевпорядної документації, відповідно до яких подані на експертизу проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідають вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюються позитивно при умові виконання зауважень, вказаних в пункті 10 цих висновків. Такі однотипні висновки Головне управління Держкомзему в Київській області надало проектам землеустрою щодо відведення земельних ділянок таким особам:
1) ОСОБА_2 (висновок ГУ Держкомзему в Київській області від 27.04.2009 № 8-107е),
2) ОСОБА_3 (висновок ГУ Держкомзему в Київській області від 27.04.2009 № 8-93е),
3) ОСОБА_4 (висновок ГУ Держкомзему в Київській області від 27.04.2009 № 8-102е),
4) ОСОБА_5 (висновок ГУ Держкомзему в Київській області від 27.04.2009 № 8-98е),
5) ОСОБА_6 (висновок ГУ Держкомзему в Київській області від 27.04.2009 № 8-96е),
6) ОСОБА_7 (висновок ГУ Держкомзему в Київській області від 27.04.2009 № 8-103е),
7) ОСОБА_8 (висновок ГУ Держкомзему в Київській області від 27.04.2009 № 8-89е),
8) ОСОБА_11 (висновок ГУ Держкомзему в Київській області від 27.04.2009 № 8-90е),
9) ОСОБА_12 (висновок ГУ Держкомзему в Київській області від 27.04.2009 № 8-92е),
10) ОСОБА_13 (висновок ГУ Держкомзему в Київській області від 27.04.2009 № 8-95е),
11) ОСОБА_14 (висновок ГУ Держкомзему в Київській області від 27.04.2009 № 8-91е),
12) ОСОБА_15 (висновок ГУ Держкомзему в Київській області від 27.04.2009 № 8-99е),
13) ОСОБА_16 (висновок ГУ Держкомзему в Київській області від 27.04.2009 № 8-106е),
14) ОСОБА_17 (висновок ГУ Держкомзему в Київській області від 27.04.2009 № 8-108е),
15) ОСОБА_18 (висновок ГУ Держкомзему в Київській області від 27.04.2009 № 8-101е),
16) ОСОБА_19 (висновок ГУ Держкомзему в Київській області від 27.04.2009 № 8-104е).
19. Обставини щодо відведення у власність інших 4 земельних ділянок, які також були зазначені у рішенні Глібівської сільської ради від 29.04.2009, а саме земельних ділянок громадянам: ОСОБА_1, площею 0,2500 га, ОСОБА_9, площею 0,2500 га, ОСОБА_10, площею 0,2500 га, та ОСОБА_20, площею 0,0660 га, судом у межах цієї справи № 911/891/22 не досліджувались, оскільки позов керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області у справі № 911/891/22 зазначених 4 земельних ділянок не стосується.
20. На підставі зазначеного рішення Глібівської сільської ради від 29.04.2009 Управлінням земельних ресурсів в Вишгородському районі Київської області 11.11.2009 видано державні акти на право власності:
1) ОСОБА_2, на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0202, державний акт серії ЯИ № 389856,
2) ОСОБА_3, на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0203, державний акт серії ЯИ № 389855,
3) ОСОБА_4, на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0204, державний акт серії ЯИ № 389854,
4) ОСОБА_5, на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0205, державний акт серії ЯИ № 389867,
5) ОСОБА_6, на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0206, державний акт серії ЯИ № 389860,
6) ОСОБА_7, на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0207, державний акт серії ЯИ № 389870,
7) ОСОБА_8, на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0208, державний акт серії ЯИ № 389873,
8) ОСОБА_11, на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0211, державний акт серії ЯИ № 389862,
9) ОСОБА_12, на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0212, державний акт серії ЯИ № 389865,
10) ОСОБА_13, на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0213, державний акт серії ЯИ № 389863,
11) ОСОБА_14, на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0214, державний акт серії ЯИ № 389864,
12) ОСОБА_15, на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0215, державний акт серії ЯИ № 389858,
13) ОСОБА_16, на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0216, державний акт серії ЯИ № 389859,
14) ОСОБА_17, на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0217, державний акт серії ЯИ № 389869,
15) ОСОБА_18, на земельну ділянку площею 0,0971 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0218, державний акт серії ЯИ № 389868,
16) ОСОБА_19, на земельну ділянку площею 0,0633 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0219, державний акт серії ЯИ № 389853.
21. У кожному з цих державних актів на право власності на земельну ділянку від 11.11.2009 місцем розташування зазначених 16 земельних ділянок (кадастрові номери: 3221882201:21:024:0202, 3221882201:21:024:0203, 3221882201:21:024:0204, 3221882201:21:024:0205, 3221882201:21:024:0206, 3221882201:21:024:0207, 3221882201:21:024:0208, 3221882201:21:024:0211, 3221882201:21:024:0212, 3221882201:21:024:0213, 3221882201:21:024:0214, 3221882201:21:024:0215, 3221882201:21:024:0216, 3221882201:21:024:0217, 3221882201:21:024:0218, 3221882201:21:024:0219) зазначено: село Глібівка Вишгородського району Київської області, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку.
22. Фрагментом з публічної кадастрової карти України станом на 27.08.2021 з нанесеними межами кварталу № 86 Кам`янського лісництва Димерського лісгоспу, планом лісонасаджень Кам`янського лісництва лісовпорядкування 2003 року, планом лісонасаджень Кам`янського лісництва лісовпорядкування 2014 року, витягом проекту організації та розвитку Кам`янського лісництва щодо кварталу № 86 цього лісництва за 2004 рік, витягом проекту організації та розвитку Кам`янського лісництва щодо кварталу № 86 цього лісництва за 2015 рік, листом Державного підприємства "Димерське лісове господарство" від 15.04.2021 № 01-341, а також листом Виробничого об`єднання "Укрдержліспроект" від 28.08.2021 № 698 підтверджується те, що кожна із 16 земельних ділянок (кадастрові номери 3221882201:21:024:0202, 3221882201:21:024:0203, 3221882201:21:024:0204, 3221882201:21:024:0205, 3221882201:21:024:0206, 3221882201:21:024:0207, 3221882201:21:024:0208, 3221882201:21:024:0211, 3221882201:21:024:0212, 3221882201:21:024:0213, 3221882201:21:024:0214, 3221882201:21:024:0215, 3221882201:21:024:0216, 3221882201:21:024:0217, 3221882201:21:024:0218, 3221882201:21:024:0219) повністю або частково накладається на землі лісогосподарського призначення, які перебувають в постійному користуванні Державного підприємства "Димерське лісове господарство", а саме на землі кварталу № 86 Кам`янського лісництва Державного підприємства "Димерське лісове господарство".
23. Протягом грудня 2009 року - березня 2010 року відповідач із кожною із 16-ти зазначених фізичних осіб уклав договори купівлі-продажу земельних ділянок, відповідно до яких ці фізичні особи продали відповідачу, а відповідач купив у них спірні 16 земельних ділянок, а саме:
1) ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.03.2010, зареєстрованого в реєстрі за № 202 та посвідченого приватним нотаріусом Величко О. В., продав земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0202 відповідачу;
2) ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.03.2010, зареєстрованого в реєстрі за № 203 та посвідченого приватним нотаріусом Величко О. В., продала земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0203 відповідачу;
3) ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.02.2010, зареєстрованого в реєстрі за № 121 та посвідченого приватним нотаріусом Величко О. В., продала земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0204 відповідачу;
4) ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.03.2010, зареєстрованого в реєстрі за № 355 та посвідченого приватним нотаріусом Величко О. В., продав земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0205 відповідачу;
5) ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.02.2010, зареєстрованого в реєстрі за № 120 та посвідченого приватним нотаріусом Величко О. В., продав земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0206 відповідачу;
6) ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.12.2009, зареєстрованого в реєстрі за № 505 та посвідченого приватним нотаріусом Величко О. В., продала земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0207 відповідачу;
7) ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.12.2009, зареєстрованого в реєстрі за № 504 та посвідченого приватним нотаріусом Величко О.В., продала земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0208 відповідачу;
8) ОСОБА_11 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.12.2009, зареєстрованого в реєстрі за № 534 та посвідченого приватним нотаріусом Величко О. В., продав земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0211 відповідачу;
9) ОСОБА_12, на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0212, державний акт серії ЯИ № 389865;
10) ОСОБА_13 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.02.2010, зареєстрованого в реєстрі за № 72 та посвідченого приватним нотаріусом Величко О.В., продала земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0213 відповідачу;
11) ОСОБА_14 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.02.2010, зареєстрованого в реєстрі за № 162 та посвідченого приватним нотаріусом Величко О. В., продав земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0214 відповідачу;
12) ОСОБА_15 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.12.2009, зареєстрованого в реєстрі за № 579 та посвідченого приватним нотаріусом Величко О. В., продала земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0215 відповідачу;
13) ОСОБА_16 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.01.2010, зареєстрованого в реєстрі за № 356 та посвідченого приватним нотаріусом Величко О. В., продала земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0216 відповідачу;
14) ОСОБА_17 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.01.2010, зареєстрованого в реєстрі за № 39 та посвідченого приватним нотаріусом Величко О. В., продала земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0217 відповідачу;
15) ОСОБА_18 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.01.2010, зареєстрованого в реєстрі за № 31 та посвідченого приватним нотаріусом Величко О. В., продала земельну ділянку площею 0,0971 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0218 відповідачу;
16) ОСОБА_19 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.12.2009, зареєстрованого в реєстрі за № 583 та посвідченого приватним нотаріусом Величко О. В., продала земельну ділянку площею 0,0633 га, кадастровий номер 3221882201:21:024:0219 відповідачу.
24. 12.05.2016 усі спірні 16 земельних ділянок, кадастрові номери 3221882201:21:024:0202, 3221882201:21:024:0203, 3221882201:21:024:0204, 3221882201:21:024:0205, 3221882201:21:024:0206, 3221882201:21:024:0207, 3221882201:21:024:0208, 3221882201:21:024:0211, 3221882201:21:024:0212, 3221882201:21:024:0213, 3221882201:21:024:0214, 3221882201:21:024:0215, 3221882201:21:024:0216, 3221882201:21:024:0217, 3221882201:21:024:0218, 3221882201:21:024:0219 Управлінням Держгеокадастру у Вишгородського районі Київської області були зареєстровані в Державному земельному кадастрі, що підтверджується наданими відповідачем витягами з Державного земельного кадастру про ці земельні ділянки від 07.09.2022.
25. Відповідно до пункту 1 рішення 1 сесії VIII скликання Димерської селищної ради "Про початок реорганізації юридичних осіб-сільських рад, обраних розформованими територіальними громадами…" від 27.11.2020 № 5-1-VIII розпочата процедура реорганізації Глібівської сільської ради шляхом її приєднання до юридичної особи - Димерської селищної ради.
26. 22.03.2021 та 23.02.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Герасимів Юлією Вадимівною на підставі зазначених договорів купівлі-продажу земельних ділянок, які були укладені відповідачем з зазначеними фізичними особами в грудні 2009-березні 2010, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано за відповідачем право власності на 16 спірних земельних ділянок, а саме:
- право власності на земельні ділянки, кадастрові номери 3221882201:21:024:0202, 3221882201:21:024:0203, 3221882201:21:024:0204, 3221882201:21:024:0205, 3221882201:21:024:0206, 3221882201:21:024:0207, 3221882201:21:024:0208 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем було зареєстровано 22.03.2021,
- право власності на земельні ділянки, кадастрові номери 3221882201:21:024:0211, 3221882201:21:024:0212, 3221882201:21:024:0213, 3221882201:21:024:0214, 3221882201:21:024:0215, 3221882201:21:024:0216, 3221882201:21:024:0217, 3221882201:21:024:0218, 3221882201:21:024:0219 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем було зареєстровано 23.03.2021.
27. Звертаючись до суду з негаторним позовом до відповідача, прокурор посилався на порушення вимог земельного законодавства при прийнятті Глібівською сільською радою рішення від 29.04.2009 про безоплатну передачу у власність громадян 16 спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення та подальшу реєстрацією права власності на спірні земельні ділянки за відповідачем на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок, укладених відповідачем з цими громадянами.
28. Відповідач, заперечуючи повністю проти позову, посилався на те, що порушень земельного законодавства не було, спірні земельні ділянки набуті відповідачем у власність правомірно, разом з тим відповідач також просив суд при вирішенні спору застосувати строк позовної давності до позовних вимог.
29. Предметом спору у справі, яка розглядається (№ 911/891/22), є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для можливості задоволення позову про усунення перешкод держави в особі Вишгородської РДА у здійсненні права користування та розпорядження спірними земельними ділянками.
Позиція Верховного Суду
30. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
31. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.
32. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
33. У пункті 39 постанови від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
34. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний). Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладений у пунктах 96, 97, 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
35. Заступник керівника Київської обласної прокуратури не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах:
- від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, відповідно до яких право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам;
- від 04.07.2018 № 653/1096/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 07.04.2020 № 372/1684/14, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, відповідно до яких заволодіння громадянами та юридичними особами землями лісового та водного фонду (перехід до них володіння цими землями), стосовно яких діє чітка заборона на вилучення, зміну цільового призначення та надання у користування, є неможливим;
- від 04.02.2020 у справах № 911/3311/17, № 911/3574/17, від 03.09.2020 у справі № 911/3449/17, від 08.06.2022 у справі № 307/3155/19, від 16.02.2022 у справі № 363/669/17, від 22.06.2022 у справі № 367/4140/16-ц, від 07.09.2022 у справі № 697/2434/16-ц, від 18.01.2023 у справі № 369/10847/19, від 03.09.2020 у справі № 911/3449/17, відповідно до яких протиправне зайняття земельної ділянки державного лісового фонду або державну реєстрацію права власності на неї за приватною особою слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом;
- від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 30.05.2018 у справі № 686/17618/15-ц, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20, від 26.11.02021 у справі № 766/20797/18, від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14, від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц, від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18, відповідно до яких, суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягти унаслідок вирішення спору та згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм;
- від 21.09.2023 у справі № 922/1832/19, відповідно до якої, враховуючи неправильність дій відповідачів, які фактично призвели до вимушеного звернення прокурора до суду за захистом порушених прав держави, проте встановлено відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку з обранням неналежного способу захисту інтересів держави, суд вважає справедливим і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, застосування частини 9 статті 129 ГПК України та необхідність покладення на відповідачів понесених ними судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи.
36. Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
37. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.