ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 922/854/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.07.2023
та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2023
у справі № 922/854/23
за заявою фізичної особи-підприємця Шевцова Олега Станіславовича
до Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс"
про визнання банкрутом.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" (далі - КП "Міськелектротранссервіс", боржник), введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича.
На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 24.03.2023 оприлюднено повідомлення про порушення справи про банкрутство, визначено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника, зазначено відомості про розпорядника майна.
04.07.2023 до Господарського суду Харківської області від боржника надійшла скарга на дії державного виконавця, в якій (з урахування доповнень від 06.07.2023) боржник просив:
- визнати протиправомірними дії начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Т.І. про примусовому стягненню грошових коштів у сумі 551961,51 грн з рахунку НОМЕР_1, грошових коштів у сумі 3 995,00 грн з рахунку НОМЕР_2 та грошових коштів у сумі 230 028,76 грн з рахунку НОМЕР_3 ;
- зобов`язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернути грошові кошти примусово стягнуті з КП "Міськелектротранссервіс" на рахунки, з яких такі кошти було стягнуто;
- зобов`язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не пізніше ніж у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали повідомити суд про її виконання.
В обґрунтування посилався на те, що не зважаючи на мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою про відкриття провадження у справі про банкрутство, скасування ухвалою суду від 15.06.2023 арешту на кошти КП "Міськелектротранссервіс", накладеного постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Заєць Т.І. від 17.05.2023 ВП 71773877, державним виконавцем було списано грошові кошти з рахунків боржника, що є порушенням вимог частини п`ятої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Фактичні обставини, встановлені судами
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство КП "Міськелектротранссервіс"; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 24.03.2023 оприлюднено повідомлення про порушення справи про банкрутство. Визначено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника. Зазначено відомості про розпорядника майна.
Водночас, на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ) перебувало виконавче провадження № 71461006 з примусового виконання наказу № 922/1273/22 Господарського суду Харківської області від 06.03.2023 про стягнення з КП "Міськелектротранссервіс" на користь АТ "Харківобленерго" суми заборгованості.
Виконавче провадження № 71461006 відкрите 04.04.2023 за заявою АТ "Харківобленерго", загальний розмір заборгованості складав 343 420 579,97 грн.
Одночасно із постановою про відкриття виконавчого провадження 04.04.2023 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 34 342 058,00 грн у відповідності до приписів статті 27 Закону України "Про виконавче провадження".
У подальшому керуючись пунктом 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", 08.05.2023 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою. Пунктом 2 вказаної постанови, припинено чинність арешту коштів боржника накладеного відповідно до постанови від 04.04.2023 ВП № 71461006 та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Пунктом 5 постанови, постанову про стягнення виконавчого збору від 04.04.2023 № 71461006 винесено в окреме провадження.
10.05.2023 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Заєць Т.І. відкрито виконавче провадження № 71773877 про стягнення з КП "Міськелектротранссервіс" виконавчого збору у розмірі 34 342 058,00 грн.
17.05.2023 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належить боржнику - КП "Міськелектротранссервіс", у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 34 342 459,85 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.06.2023 скасовано арешт, накладений на кошти КП "Міськелектротранссервіс" постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Заєць Т.І. про арешт коштів від 17.05.2023 ВП № 71773877.
Водночас, 20.06.2023 та 03.07.2023 державним виконавцем було здійснено списання грошових коштів з рахунків боржника на виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 34 342 058,00 грн.
Стверджуючи, що списання коштів державним виконавцем здійснено після відкриття судом провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а також скасування арешту, накладеного на кошти КП, що є порушенням вимог частини п`ятої статті 41 КУзПБ, боржник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2023 скаргу КП "Міськелектротранссервіс" на дії державного виконавця задоволено.
Визнано неправомірними дії начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Тетяни Ігорівни по примусовому стягненню грошових коштів у сумі 551961,51 грн з рахунку НОМЕР_1, грошових коштів у сумі 3995,00 грн з рахунку НОМЕР_2 та грошових коштів у сумі 230028,76 грн з рахунку НОМЕР_3 .
Зобов`язано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернути грошові кошти примусово стягнуті з КП "Міськелектротранссервіс" на рахунки, з яких такі кошти було стягнуто.
Зобов`язано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не пізніше ніж у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали повідомити суд про її виконання.
Відділ з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.07.2023 та прийняти нове судове рішення, залишити без задоволення скаргу КП "Міськелектротранссервіс".
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.07.2023 у справі №922/854/23 залишено без змін.
Мотивуючи ухвалу та постанову суди виходили з того, що дії державного виконавця щодо стягнення грошових коштів з рахунків боржника, який перебуває у процедурі банкрутства, на підставі лише положень Закону України "Про виконавче провадження", без урахування процедур і положень КУзПБ, норми якого мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, не можна вважати правомірними.
Суди зазначили, що з моменту порушення справи про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі і спеціальними нормами Кодексу України з процедур банкрутства для випадків звернення стягнення на майно боржника встановлені спеціальні правила. Такими, що відповідають положенням чинного законодавства України, можна вважати лише ті дії обтяжувача, які були дозволені (санкціоновані) судовим рішенням (ухвалою суду) в межах справи про банкрутство.
За висновками судів, списання у даному випадку заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Заєць Т.І. грошових коштів з рахунків боржника, є порушенням норм частини чотирнадцятої статті 39, статті 41 КУзПБ, у зв`язку з чим скарга боржника є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. При цьому, суди визнали помилковими твердження Відділу про те, що вимоги щодо сплати виконавчого збору є поточними та на них не розповсюджується дія мораторію.
Судові рішення у справі прийняті з урахуванням правових позицій Верховного Суду у справах № 905/1923/15, № 914/2350/18(914/608/20) щодо застосування положень частини п`ятої статті 41 КУзПБ.
Короткий зміст касаційної скарги
Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України (скаржник) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій (з урахуванням поданих доповнень) просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.07.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 у справі № 922/854/23, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги КП "Міськелектротранссервіс" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відмовити повністю.
Відділ вважає, що задовольняючи скаргу на дії державного виконавця господарські суди не забезпечили повного і всебічного розгляду справи, адже не врахували, що всі постанови та дії державного виконавця прийняті відповідно до чинного законодавства, в межах повноважень державного виконавця, у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законом України "Про виконавче провадження".
Скаржник визначив підставою касаційного оскарження пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України, за змістом якого, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, як зазначено в касаційній скарзі, щодо порядку звернення стягнення на майно боржника задля задоволення поточних вимог, на які не розповсюджується дія мораторію.
Відділ зазначає, що справу про банкрутство КП "Міськелектротранссервіс" відкрито 23.03.2023, постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 34342058,00 грн винесене державним виконавцем 04.04.2023. Ця обставина, на думку скаржника, вказує на те, що вимоги щодо сплати виконавчого збору є поточними та на них не розповсюджується дія мораторію.
Посилання судів першої та апеляційної інстанцій при розгляді цієї справи на правові висновки Верховного Суду у справі №905/1923/15 від 22.09.2021 вважає помилковими, стверджуючи про різні предмети, підстави, обставини справи та правове регулювання.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
КП "Міськелектротранссервіс" подало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її доводів та вимог, вважає, що касаційна скарга не містить посилання на конкретну норму матеріального або процесуального права, яку було неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, як і не містить обґрунтування, у чому саме полягає таке неправильне застосування або порушення; доводи про відсутність висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах не відповідають дійсності, адже Верховним Судом у справах № 905/1923/15, № 914/2350/18 (914/608/20) вже сформовано висновок щодо застосування положень частини п`ятої статті 41 КУзПБ, який повністю узгоджується із правозастосуванням судів попередніх інстанцій.
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права
Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
Положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1)верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної влади (державних виконавців) та у передбачених цим законом випадках на приватних виконавців, правових статус та організація діяльності яких встановлюється Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".