1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 911/2670/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Случа О.В.

за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,

за участю представників сторін:

офісу ГП - Савицька О.В.,

позивача - не з`явився,

відповідача-1 - Одноволик І.В. (адвокат),

відповідача-2 - Одноволик І.В. (адвокат)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 (у складі колегії суддів: Гончаров С.А. (головуючий), Корсак В.А., Кравчук Г.А.)

та рішення Господарського суду Київської області від 02.06.2023 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області

до: 1. ОСОБА_1,

2. Фермерського господарства "Королевич"

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Керівник Кагарлицької місцевої прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - Позивач, Держгеокадастр) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач-1, ОСОБА_1 ) та Фермерського господарства "Королевич" (далі - Відповідач-2, ФГ "Королевич") про визнання недійсним договору оренди (без номеру) від 14.12.2015 укладеного між Держгеокадастром та фізичною особою ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 22 га в межах Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області з кадастровим номером 3222984000:05:007:0014, який зареєстровано державним реєстратором комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Мельника Д.С., номер запису 35182259 та визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що накази про надання дозволів про розроблення та затвердження документації із землеустрою Позивачем не видавалися, а договір оренди б/н від 14.12.2015 земельної ділянки з кадастровим номером 3222984000:05:007:0014 площею 18,5001 га в межах Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області між Держгеокадастром та ОСОБА_1 не укладався.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 02.06.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі №911/2670/19, відмовлено у задоволенні позову.

2.2. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що визначений Прокурором Позивач станом на момент прийняття рішення у справі не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто, відбулося звернення Прокурора в інтересах неналежного Позивача, що має процесуальним наслідком відмову у задоволенні позову.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі Прокурор просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Також скаржник просить замінити Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області на його правонаступника - Ржищівську міську раду.

3.2. Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням господарськими судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм статей 334, 317 Цивільного кодексу України, статті 152 Земельного кодексу України, статті 7 Закону України "Про фермерське господарство", статей 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 23 Закону України "Про прокуратуру", викладених у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №2а-23895/09/1270, від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, від 11.10.2019 у справі №812/1408/16, від 20.05.2020 у справі №911/1902/19, від 29.04.2021 у справі №914/637/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №755/9215/15-ц.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Відповідачі просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій - без змін.

4. Обставини встановлені судами

4.1. 14.12.2015 між Держгеокадастром (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладений договір оренди, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства), загальною площею 18,5001 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області.

4.2. Відповідно до пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 3222984000:05:007:0014, площею 18,5001 га, в тому числі рілля - 18,5001 га, меліорованих земель в складі земельної ділянки немає. Форма власності - державна. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 520 047, 96 гривень.

4.3. Договір укладено на 21 (двадцять один) рік. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 6 договору).

4.4. Згідно з пунктом 14 договору цільове призначення земельної ділянки (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель) - землі сільськогосподарського призначення, для ведення фермерського господарства.

4.5. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення. Підставами надання земельної ділянки в оренду є: наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки". Організація розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та витрати, пов`язані з цим, покладаються на орендаря (пункт 17 договору).

4.6. Відповідно до пункту 19 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється у десятиденний термін після державної реєстрації права користування земельними ділянками, що виникає згідно цього договору, за актом приймання-передачі земельної ділянки.

4.7. 14.12.2015 сторонами було підписано акти визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та приймання-передачі об`єкта оренди.

4.8. 25.07.2017 між ОСОБА_1 (орендодавець) та Фермерським господарством "Королевич" (суборендар) укладений договір суборенди землі на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, відповідно до умов якого орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 18,5001 га, в тому числі рілля - 18,5001 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3222984000:05:007:0014, сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства), що знаходиться за адресою: Київська область, Миронівський район, територія Малобукринської сільської ради, (надалі - земельна ділянка).

4.9. Звертаючись до суду з даним позовом, Прокурор стверджував, що накази про надання дозволів про розроблення та затвердження документації із землеустрою Позивачем не видавалися, а договір оренди б/н від 14.12.2015 земельної ділянки з кадастровим номером 3222984000:05:007:0014 площею 18,5001 га в межах Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області між Держгеокадастром та ОСОБА_1 не укладався.

4.10. Крім того, за доводами Прокурора, ОСОБА_1 вже отримував із земель державної та комунальної власності як громадянин без дотримання конкурентних засад (земельних торгів) у грудні 2013 року земельні ділянки площею: 23,3 га з кадастровим номером 1821782400:04:000:0360, 91,5685 га з кадастровим номером 1821782400:04:000:0350, 15,8598 га з кадастровим номером 1821782400:04:000:0351, які розташовані на території Ємільчинського району Житомирської області, для ведення фермерського господарства, що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №120067470 від 10.04.2018.

4.11. Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із змінами до земельного законодавства, які набрали чинності з 27.05.2021, у Позивача (Головного управління Держгеокадастру у Київській області) станом на момент прийняття рішення у справі відсутнє право на розпорядження спірною земельною ділянкою.

Натомість право власності цією земельною ділянкою перейшло до Ржищівської міської ради з моменту державної реєстрації права комунальної власності на неї (17.04.2023).

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні Прокурора та представника Відповідачів, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

5.2. Згідно з частинами першою - третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

5.3. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

5.4. За змістом частини третьої та абзацу другого частини п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

5.5. Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу цього Кодексу.

5.6. За змістом частин першої, третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

5.7. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень (абзац третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

5.8. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (абзац четвертий частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

5.9. Системний аналіз положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону "Про прокуратуру" свідчить про те, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах, а також у разі відсутності такого органу.

5.10. В розумінні положень статей 53, 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор в кожному конкретному випадку при зверненні до суду з позовом повинен:

- довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави, зазначити, в чому полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, необхідність їх захисту, навести та обґрунтувати підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді,

- визначити орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функції у спірних правовідносинах, навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду,

- надати належні та допустимі докази здійснення прокурором повідомлення на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, а також надати докази того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.

5.11. Для встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді застосовується процедура, передбачена частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

5.12. Як встановили суди попередніх інстанцій, Прокурор при зверненні з позовом у цій справі визначив Позивачем Головне управління Держгеокадастру у Київській області, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Підставою реалізації Прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка Головного управління Держгеокадастру України в Київській області щодо захисту порушених інтересів держави.

5.13. Однак, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що Прокурор неправильно визначив орган, в інтересах якого він звернувся до суду з цим позовом, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Київській області з 27.05.2021 вже не має права розпоряджатися спірною земельною ділянкою.

Також за висновком місцевого господарського суду, з яким погодилась апеляційна інстанція, саме до компетенції Ржищівської міської ради належить представництво інтересів держави у спірних правовідносинах в силу вимог закону, оскільки спірна земельна ділянка стала комунальною власністю.

5.14. Разом з тим, у процесі розгляду справи Прокурором заявлено клопотання про залучення правонаступника Головне управління Держгеокадастру у Київській області - Ржищівської міської ради, яке обґрунтовано зміною сторони в спірних правовідносинах в частині розпорядження спірною земельною ділянкою.

5.15. Суди попередніх інстанцій погодились з доводами Прокурора, що станом на момент прийняття рішення у справі Ржищівська міська рада є уповноваженим органом на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах в силу вимог закону, оскільки спірна земельна ділянка стала комунальною власністю, тому Позивач, на даний час не має права здійснювати розпорядження даною земельною ділянкою, а право власності цією земельною ділянкою до Ржищівської міської ради перейшло з моменту державної реєстрації права комунальної власності на неї.

У той же час, відмовляючи у задоволенні вищезазначеного клопотання, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що, у даному випадку, мало місце передача абсолютного права, що не є процесуальним правонаступництвом у розумінні приписів статті 52 Господарського процесуального кодексу України.

5.16. Водночас судова колегія з такими висновками не погоджується з огляду на таке.

5.17. Відповідно до частини першої статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.


................
Перейти до повного тексту