ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 924/643/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Вронської Г.О., Студенця В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Омельчук А.В.
за участю:
позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача - Олійника В.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Хмельницької області
(суддя - Музика М.В.)
від 20.12.2022
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Маціщук А.В., судді - Петухов М.Г., Олексюк Г.Є.)
від 11.05.2023
у справі за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерства енергетики України
про визнання недійсними рішень Наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго", оформлених протоколами № 48 від 24.11.2021, № 49 від 13.12.2021, № 50 від 24.12.2021; визнання недійсними рішень дистанційних позачергових Загальних зборів АТ "Хмельницькобленерго", які були проведені 29.12.2021 і оформлені протоколом № 30.
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі - Акціонер) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (далі - Товариство). Позивач просив визнати недійсними рішення Наглядової ради Товариства, що оформлені протоколами №48 від 24.11.2021, №49 від 13.12.2021, №50 від 24.12.2021, а також визнати недійсними оформлені протоколом №30 від 31.12.2021 рішення позачергових загальних зборів Товариства, які були проведені дистанційно 29.12.2021.
2. Позовні вимоги обґрунтовані недотриманням порядку прийняття оскаржуваних рішень, порушенням корпоративних прав та законного інтересу позивача, оскільки:
- загальні збори незаконно скликалися, оскільки наглядова рада не мала повноваження приймати рішення і її засідання не були правомочними з таких підстав: у засіданні брали участь два представника Фонду, які не є членами Наглядової ради; загальна кількість повноважних членів становила менше половини її складу; у її складі відсутні незалежні директори;
- перед голосуванням Товариство не ознайомлювало позивача з проектом договору про викуп акцій, що є порушенням вимог статті 36 Закону України від 17 вересня 2008 року № 514-VI "Про акціонерні товариства" (тут і надалі в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин);
- після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги, Товариство не повідомило позивача про право вимоги обов`язкового викупу акцій у порядку частини другої статті 69 цього Закону;
- протягом 30 днів після отримання вимоги про обов`язковий викуп акцій Товариство не здійснило оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру;
- порушено законний інтерес позивача на отримання доходу від володіння власністю, оскільки рішення про вчинення значного правочину істотно зменшує ринкову вартість акцій Товариства;
- позачергові загальні збори скликались неправомочним складом наглядової ради Товариства (менше чотирьох повноважних членів, відсутні незалежні директори);
- Товариство не виплатило іншим акціонерам дивіденди до 01.07.2022 з посиланням на наявність зобов`язання з викупу власних акцій у позивача, що порушує його право на гідність та ділову репутацію.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 26.04.2017 року відбулись загальні збори Товариства, оформлені протоколом №26, на яких припинено повноваження Наглядової ради в повному складі та обрано членами наглядової ради Товариства: 1) Гриненко Р.Л. - представника акціонера Товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; 2) Денисенка В.М. - представника акціонера Товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; 3) Лепявко І.М. - представника акціонера Товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; 4) Харіну Н.М. - представника акціонера Товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; 5) Корнієнко А.Г. - представника акціонерного Товариства, юридичної особи - Фонду державного майна України; 6) Ракову О.С. - представника акціонера Товариства, юридичної особи ТОВ "ВЛ ТЕЛЕКОМ"; 7) Шмат К.П. - представника акціонера Товариства, юридичної особи ТОВ "ВЛ ТЕЛЕКОМ".
4. 04.10.2018 року припинено повноваження члена Наглядової ради Лепявко І.М. (замінено на ОСОБА_3 ).
5. 31.07.2019 року припинено повноваження членів Наглядової ради ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
6. 29.08.2019 року припинено повноваження члена Наглядової ради ОСОБА_5 та призначено на посаду члена Наглядової ради ОСОБА_6 .
7. 31.10.2019 року призначено на посаду членів Наглядової ради ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
8. 20.04.2020 року припинено повноваження членів Наглядової ради ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .
9. 30.04.2020 року припинено повноваження голови Наглядової ради ОСОБА_7, членів Наглядової ради ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_6 (крім повноважень з підготовки, скликання та проведення загальних зборів).
10. 10.12.2020 року припинено усі повноваження члена Наглядової ради ОСОБА_6 .
11. Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про деякі питання управління об`єктами державної власності" від 15.09.2021 року доручено Фонду державного майна України вжити заходів щодо забезпечення відчуження акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" частки, що належить акціонерному товариству у статутних капіталах Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут".
12. 23.11.2021 року розміщено повідомлення щодо зміни органу управління корпоративними правами, оскільки Міністерству енергетики України передані повноваження з управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі Товариства у розмірі 70,0089%.
13. 23.11.2021 року припинено повноваження членів Наглядової ради ОСОБА_12 та ОСОБА_10, яких замінено на ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
14. 24.11.2021 року відбулось засідання Наглядової ради за участі її членів: ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_11 .
15. Наглядова рада прийняла рішення, що оформлене протоколом №48, про:
- дистанційне проведення 29.12.2021 року позачергових загальних зборів Товариства
- затвердження наступного проекту порядку денного (прийняття рішення про припинення повноважень наглядової ради Товариства; обрання членів наглядової ради Товариства; затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладатимуться з членами наглядової ради Товариства; обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами наглядової ради Товариства);
- визначення дати складання переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про дистанційне проведення позачергових загальних зборів товариства (22.12.2021 року), дати засідання наглядової ради Товариства, на якому прийнято рішення про дистанційне проведення 29.12.2021 року позачергових загальних зборів товариства;
- обрання реєстраційної комісії для реєстрації акціонерів на дистанційних позачергових загальних зборах Товариства, які відбудуться 29.12.2021 року;
- обрання лічильної комісії дистанційних позачергових зборів товариства;
- обрання головою дистанційних позачергових зборів Товариства ОСОБА_15 та секретарем- ОСОБА_16 та ін.
16. 13.12.2021 року відбулось засідання наглядової ради за участі її членів: ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_11 .
17. Згідно з протоколом на адресу Товариства 08.12.2021 року надійшов лист акціонера - держави Україна в особі Міністерства енергетики України, що володіє 70,0089% статутного капіталу, з пропозиціями до проекту денного позачергових загальних зборів та проектів рішень до запропонованих питань.
18. Наглядова рада прийняла рішення, що оформлене протоколом №49, зокрема, затвердила повідомлення про зміни до проекту порядку денного дистанційних позачергових загальних зборів товариства, які відбудуться 29.12.2021 року.
19. 24.12.2021 року відбулось засідання наглядової ради за участі її членів: ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_11 .
20. Наглядова рада прийняла рішення, що оформлене протоколом №50, про включення пропозиції акціонера Товариства - юридичної особи ТОВ "Компанія з управління активами "Реноме-2008", що є власником 4,56% статутного капіталу товариства та акціонера ОСОБА_17, який є власником 0,0002% статутного капіталу товариства, до проекту порядку денного позачергових загальних зборів товариства, що відбудуться 29.12.2021 року; затверджено форму і текст бюлетеня для кумулятивного голосування на дистанційних позачергових зборах товариства, які проводяться 29.12.2021 року, з такого питання.
21. 29.12.2021 відбулись позачергові загальні зборів Товариства, які було проведено дистанційно.
22. На цих зборах були прийняті рішення, що оформлені протоколом №30 від 31.12.2021 року:
- припинено повноваження наглядової ради Товариства в повному складі;
- обрано членами наглядової ради Товариства ОСОБА_11 (представник акціонера ТОВ "КУА "Реноме-2008"), ОСОБА_7 (представник Міністерства енергетики України), ОСОБА_14 (представник Міністерства енергетики України), ОСОБА_13 (представник Міністерства енергетики України), ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 (незалежні член наглядової ради);
- затвердження умови цивільно-правових договорів, що укладатимуться з членами наглядової ради Товариства, та встановлено наведений у ньому розмірі винагороди членів наглядової ради Товариства;
- надано керівнику виконавчого органу Товариства повноваження на підписання цивільно-правових договорів, які укладатимуться з членами наглядової ради;
- виключено з видів діяльності товариства діяльність з виробництва та/або передачі та/або постачання електричної енергії;
- внесено зміни до статуту товариства шляхом викладення його в новій редакції;
- затверджено ринкову вартість частки в розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ "Хмельницькенергозбут", визначену суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Експертне бюро" - 69 787 200,00 грн;
- надано згоду та схвалено вчинення товариством значного правочину, в саме укладення товариством 10.11.2021 року з ДП "НАЕК "Енергоатом" договору купівлі-продажу частки в розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ "Хмельницькенергозбут" (72,17905090% "за" та 20,17307603% "проти");
- скасовано рішення наглядової ради АТ "Хмельницькобленерго", прийняті 27.04.2020 року та 28.04.2020 року.
23. За результатами розгляду пункту 7 оскаржуваного рішення загальних зборів, 72,17905090% до загальної кількості голосів акціонерів, які зареєструвались (загалом зареєструвалось 97,68153628% від загальної кількості голосуючих акцій), проголосували "за".
24. Наслідком прийняття такого рішення стало схвалення укладеного 10.11.2021 року правочину з відчуження частки у розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ "Хмельницькенергозбут" вартістю 69787200,00 грн.
25. Відповідно до виписок про стан рахунку в цінних паперах станом на 21.01.2022 року позивачу належать 800000 простих бездокументарних іменних акцій Товариства, що становить 0,5945% частки статутного капіталу.
26. Позивач брав участь у зборах 29.12.2021 та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про надання згоди та схвалення вчинення товариством значного правочину.
27. 21.01.2022 року позивач надіслав Товариству вимогу акціонера про обов`язковий викуп 800000 належних йому акцій по ціні 23,35 грн за одну акцію відповідно до частини першої статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства".
28. За результатами проведення 29.04.2022 року річних загальних зборів Товариства прийнято рішення щодо розподілу чистого прибутку, отриманого товариством за результатами фінансово-господарської діяльності у 2021 році, з урахуванням Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та постанови КМУ від 08.03.2022 року №230 "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2021 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави".
29. Рішенням наглядової ради Товариства від 26.05.2022 року визначено дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2021 році та вирішено нарахування та випалу дивідендів здійснити у розмірі, визначеному рішенням.
30. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
31. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 20.12.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю.
32. Суд першої інстанції дійшов таких висновків:
(1) відповідно до пункту 17.7.6. статуту наглядова рада Товариства була правомочна приймати рішення з питань скликання загальних зборів для обрання всього складу наглядової ради, але була не уповноважена приймати інші рішення, в тому числі, щодо вирішення питань, передбачених статтями 8, 69 Закону України "Про акціонерні товариства";
(2) питання до проекту порядку денного запропонував акціонер - держава, який володіє більше 5% акцій Товариства, і вважаються включеними до порядку денного відповідно до частини п`ятої статті 38 Закону України "Про акціонерні товариства", і окреме рішення наглядової ради не вимагається;
(3) відсутність незалежних директорів Товариства у складі наглядової ради не є порушенням корпоративних прав позивача;
(4) частина друга статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" прямо передбачає, що акціонер, якому відмовлено в реалізації права вимагати здійснення обов`язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій, вправі захищати свої безпосередні законні інтереси шляхом оскарження рішення загальних зборів;
(5) у позивача виникло право вимагати від відповідача здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій;
(6) Товариство не вчинило всіх необхідних дій, що передують прийняттю загальними зборами рішень, передбачених статтею 68 Закону України "Про акціонерні товариства", зокрема, не забезпечило можливість ознайомитися з проектом договору про викуп товариством акцій відповідно до порядку, передбаченого статтею 69 цього Закону;
(7) недотримання визначеної законом процедури прийняття рішень, наслідком яких може бути виникнення права у акціонерів на примусовий викуп акцій товариством (зокрема, не затвердження ринкової вартості акцій), порушує право таких акціонерів (аналогічну позицію виклав Верховний Суд у справі №927/478/20);
(8) рішення загальних зборів учасників Товариства від 29.12.2021 року щодо схвалення значного правочину порушує корпоративне право позивача на примусовий викуп акцій Товариством. Порушення корпоративних прав позивача іншими рішеннями з порядку денного, прийнятими в цей день загальними зборами, не встановлено;
(9) вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мали врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16);
(10) при вирішенні спору про визнання недійсним рішення з питання 11 порядку денного про зміну типу акціонерного товариства, суд не дав оцінки належності та ефективності обраного позивачкою способу захисту з урахуванням балансу інтересів самого товариства та інших його учасників (постанова Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 902/36/19);
(11) визнання недійсним рішення загальних зборів в частині схвалення значного правочину з підстав недотримання процедури реалізації права позивача на примусовий викуп акцій товариством, та зі спливом значного часу, призведе до порушення балансу інтересів Товариства та інших його учасників, оскільки: таке рішення прийнято на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України "Про деякі питання управління об`єктами державної власності" від 15.09.2021 року та частини другої статті 47 Закону України "Про ринок електричної енергії"; за це рішення проголосували 72,17905090% до загальної кількості голосів акціонерів, які зареєструвались; позивач має можливість захисту порушеного права на викуп акцій в інший спосіб (Верховний Суд ухвалив постанову від 18.07.2018 у справі №902/790/16, залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції, якою було визнано укладеним договір про обов`язковий викуп акцій).
33. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
34. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову з підстав неналежного способу захисту порушеного права.
35. Водночас суд апеляційної інстанції вказав інші мотиви для прийняття рішення:
(1) позивач не довів, що йому в процесі підготовки загальних зборів не була надана можливість ознайомитись із з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, а також те, що він мав намір, але йому не надана можливість ознайомитися з проектом договору про викуп товариством акцій відповідно до порядку, передбаченого статтею 69 Закону України "Про акціонерні товариства";
(2) рішення дистанційних позачергових загальних зборів Товариства, що оскаржуються, не порушують корпоративних прав позивача, оскільки він мав можливість реалізувати свої корпоративні права: брав участь в загальних зборах та голосував по питаннях порядку денного, реалізував своє право на участь в управлінні акціонерним товариством;
(3) відповідач не вчинив необхідні дії, передбачені нормами пункту 7 частини другої статті 52, статей 68, 69 Закону України "Про акціонерні товариства", після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, та отримання письмової вимоги позивача як акціонера, який має намір реалізувати зазначене право на викуп його акцій відповідачем;
(4) надаючи оцінку обґрунтованості позовним вимогам щодо визнання недійсним рішення загальних зборів відповідача щодо схвалення значного правочину, слід враховувати заявлену мету позову - відновлення порушеного права позивача на примусовий викуп акцій товариством;
(5) Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17 вказує, що вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способом захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства та уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства;
(6) у такому контексті має значення застосування норм частини першої статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства", якою передбачено, що у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.
36. Суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення статті 269 ГПК України, зазначив, що не розглядає викладені в апеляційній скарзі аргументи скаржника щодо незаконності інших рішень загальних зборів, крім рішення по питанню 7, та порушення прав позивача внаслідок прийняття таких рішень, оскільки це не було підставою позову. З огляду на викладене не бралися до уваги також інші аргументи позивача, що голосування на дистанційних зборах платне, що позбавило 3300 акціонерів можливості брати участь у цих зборах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
37. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
38. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначив пункти 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України.
39. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на те, що:
(1) суди внаслідок неправильного застосування норми частини другої статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" у поєднанні з нормами частини першої статті 36, пункту 7 частини другої статті 52, частини першої, третьої та четвертої статті 68, статті 69 Закону України "Про акціонерні товариства" зробили помилкові висновки щодо неналежності способу захисту порушеного права позивача, який має подати інший позов про визнання договору укладеним;
(2) суди застосували ці норми без урахування висновків Верховного Суду, які викладені у пунктах 34, 48, 53, 62, 64 постанови від 29.11.2021 у справі № 927/478/20, зокрема, щодо права акціонера захищати свої законні інтереси шляхом оскарження рішення загальних зборів, якщо йому було відмовлено в реалізації права вимагати здійснення обов`язкового викупу своїх акцій. Якщо рішення про затвердження проекту договору викупу акцій не було включено до порядку денного наглядової ради товариства це є порушенням порядку підготовки та затвердження документів для проведення загальних зборів акціонерів. Відсутність визначеної ринкової вартості акцій товариства унеможливлює захист прав позивача через вимогу здійснення обов`язкового викупу акцій. Наведене є підставою для задоволення позову про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України);
(3) правовідносини у справі, що переглядається, та у справі № 927/478/20 є подібними: ціна викупу акцій не була визначена і затверджена; проект договору викупу акцій не був розроблений і затверджений; позивач проголосував проти рішення, яке надавало йому право вимагати обов`язкового викупу акцій; перелік акціонерів, які мають право вимагати обов`язкового викупу акцій, не складався; позивач звернувся до Товариства з вимогою про обов`язковий викуп акцій; у позивача виникло право відповідно до частини другої статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" оскаржити прийняте рішення загальних зборів з передбачених частиною першою статті 68 цього Закону; відсутнє порушення прав інших осіб у разі задоволення такого позову;
(4) позивач обрав належний та ефективний спосіб захисту порушеного права та законного інтересу на отримання доходу від володіння власністю (акціями), який є основним. Механізм захисту цього інтересу закріплений в статтях 68-69 "Про акціонерні товариства". Він спрямований на забезпечення швидкого викупу в акціонера належних йому акцій до моменту зміни їх вартості, чого неможливо досягти при зверненні до суду з позовом про визнання договору укладеним;
(5) суд апеляційної інстанції помилково вказав, що позивач повинен подати позов про визнання договору укладеним всупереч висновку Верховного Суду у справі № 927/478/20 в подібних правовідносинах;
(6) право міноритарних акціонерів на обов`язковий викуп акцій може бути захищеним і справедливий баланс законних інтересів міноритарних та мажоритарних акціонерів дотримано лише, якщо прийняття рішень з питань, передбачених частиною першою статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства", без належного затвердження справедливої (не нижче ринкової, яка не може бути нижче балансової вартості) ціни викупу акцій, матиме наслідком безумовного визнання такого рішення недійсним. У такому разі відновиться справедливий баланс інтересів, оскільки міноритарним акціонерам буде гарантовано швидкий викуп акцій по ринковій вартості при повній їх неможливості впливати на діяльність товариства;
(7) суди неправильно встановили обставини щодо наявності кворуму на засіданнях наглядової ради, на яких були прийняті рішення, що оскаржуються;
(8) суди неправильно застосували норми частини третьої статті 51 та частин першої, шостої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства", тому помилково виснували щодо повноважень заміненого члена наглядової ради після спливу трирічного строку повноважень наглядової ради. Висновок Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах відсутній (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України). На думку скаржника такі норми повинні застосовуватися у спірних правовідносинах наступним чином: "замінений член наглядової ради не набуває повноважень, тому в момент отримання повідомлення від акціонера про заміну кількість членів наглядової ради зменшується на одного, а саме: на члена наглядової ради - представника акціонера, який направив таке повідомлення";
(9) суди внаслідок неправильного застосування норм абзацу третього частини першої статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" у сукупності з нормами статей 8, 69 цього Закону помилково виснували, що наглядова рада була правомочна приймати рішення лише з питань скликання загальних зборів, а інші рішення - ні. Висновок Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах відсутній (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України). На думку скаржника, відповідна норма (повноваження наглядової ради з підготовки, скликання і проведення загальних зборів поза межами трирічного терміну дії їх повноважень) повинна застосовуватися у спірних правовідносинах наступним чином: "при оголошенні загальних зборів акціонерів і винесенні на порядок денний питань, передбачених частиною першою статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства", наглядова рада зобов`язана: обрати суб`єкта оціночної діяльності для визначення ринкової вартості акцій, затвердити ринкову вартість акцій, затвердити ціну викупу акцій та затвердити проект договору викупу акцій".
Позиція інших учасників справи
40. Товариство у відзиві на касаційну скаргу просить судові рішення залишити без змін, посилаючись на те, що:
(1) аргументи скаржника, що наглядова рада Товариства мала повноваження для визначення ринкової вартості акцій, затвердження ринкової вартості акцій, затвердження ціни викупу акцій та затвердження проекту договору викупу акцій, - є необґрунтованими;
(2) правомочність наглядової ради приймати рішення з усіх питань, що належить до її компетенції, визначається: по-перше: строком, на який було обрано членів наглядової ради (за загальним правилом не більше трьох років з моменту обрання загальними зборами товариства); по-друге: кількістю членів, повноваження яких є дійсними; по-третє: кількістю членів, що безпосередньо беруть участь у засіданні (кворум);
(3) відповідно до пункту 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" повноваження членів наглядової ради було припинено 30 квітня 2020 року, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення загальних зборів Товариства;
(4) суди правильно виснували, що член наглядової ради, обраний як представник акціонера, може бути замінений таким акціонером у будь-який час;
(5) суди не досліджували договори, які укладалися з членами наглядової ради Товариства, такі договору відсутні у матеріалах справи, тому безпідставним є посилання скаржника на неправильне застосування судами норми частини третьої статті 51 Закону України "Про акціонерні товариства", яка визначає порядок укладення з членом наглядової ради товариства цивільно-правового договору;
(6) суди обґрунтовано виходили з того, що відповідно до частини п`ятої статті 38 Закону України "Про акціонерні товариства" не вимагається рішення наглядової ради про включення до проекту порядку денного питання, яке є пропозицією акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками 5 або більше відсотків голосуючих акцій;
(7) суди обґрунтовано зробили висновки щодо неналежності обраного позивачем способу захисту порушеного права, зважаючи на можливість захисту цього права в інший спосіб, враховуючи висновок Верховного Суду у постанові від 18.07.2018 у справі № 902/790/16 щодо визнання укладеним договору про обов`язковий викуп акцій;
(8) суди правильно врахували висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, яка зазначає, що вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способом захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства та уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства;
(9) висновок Верховного Суду, що викладений у постанові від 29.11.2021 у справі № 927/478/20, не підлягає застосуванню, оскільки хоч і стосується норм права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, однак зроблений за іншої фактично-доказової бази (обставин справи та зібраних у ній доказів), ніж у даній справі;
(10) аргументи скаржника щодо встановлених обставин наявності кворуму на оскаржуваних засіданнях наглядової ради суперечать статті 300 ГПК України, яка визначає межі перегляду справи в суді касаційної інстанції.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
41. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, й дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити частково.
42. За змістом статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
43. Згідно зі статтею 5 цього Кодексу, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
44. Стаття 15 ЦК передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.