ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 910/5786/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,
за участю представників сторін:
позивача - не з`явився,
відповідача - Чуба В.Д.,
третьої особи - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київський культурний кластер"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 (у складі колегії суддів: Алданова С.О. (головуючий), Шапран В.В., Корсак В.А.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 (суддя Селівон А.М.)
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" (назву змінено на Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київський культурний кластер")
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінема-центр"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про зобов`язання виконати умови договору,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" (назву змінено на Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київський культурний кластер") (далі - Позивач, Підприємство) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінема-центр" (далі - Відповідач, Товариство) про зобов`язання Товариства виконати умови договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №2974 від 14.05.2019, укладеного між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Позивачем та Відповідачем, шляхом виконання договірного зобов`язання, а саме: сплати у встановлені договором строки та у встановленому договором порядку, встановленої договором орендної плати" (з урахуванням зави про б/н від 14.09.2022 про зміну позовних вимог).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №2974 від 14.05.2019 в частині своєчасної сплати орендних платежів, внаслідок чого у Відповідача утворилась заборгованість, що, у свою чергу, створює збитки для орендодавця та балансоутримувача.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 у справі №910/5786/22, відмовлено у задоволенні позову.
2.2. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що рішення суду про необхідність виконання умов договору оренди щодо сплати орендної плати в примусовому порядку буде дублювати та підсилювати аналогічний обов`язок орендаря, що визначений сторонами у такому договорі оренди, а тому не є ефективним способом захисту, позаяк ефективним способом захисту прав Позивача у даному випадку є позовна вимога про стягнення з Відповідача суми заборгованості зі сплати орендної плати, який було реалізовано Позивачем шляхом звернення до суду з позовом про стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плати за період з 01.12.2019 року в межах господарської справи №910/5852/22, рішення в якій ухвалено 21.03.2023 року Господарським судом Полтавської області.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі Позивач просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову.
3.2. У якості підстави для подання вказаної скарги заявник посилається на необхідність відступлення від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 щодо обрання ефективного способу захисту порушеного права.
3.3. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, а також зазначив орієнтовний розмір очікуваних витрат на професійну правничу допомогу під час перегляду справи у касаційній інстанції, який становить 20 000,00 грн.
4. Обставини встановлені судами
4.1. 14.05.2019 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Відповідачем (орендар) та Позивачем (підприємство-балансоутримувач укладений договір №2974 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення конкурсної комісії з питань оренди майна територіальної громади міста Києва Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.04.2019 протокол №60 передає приміщення, за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. №19 літера "А" для організації кінопоказів відповідно до умов цього договору.
4.2. Розділами 1-9 договору оренди сторони узгодили предмет договору, об`єкт оренди, орендну плату, права та обов`язки сторін, відповідальність сторін, відновлення об`єкта оренди та умови його повернення, строк дії договору, інші умови договору
4.3. У відповідності до умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв у орендне користування нежитловий будинок, що перебуває на балансі КП "Київкінофільм", загальною площею 7376,30 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок №19 літера "А", що підтверджується актом приймання-передачі орендованого нерухомого майна від 13.06.2019.
4.4. Товариство звернулось до орендодавця та підприємства-балансоутримувача з листом №197/1 від 27.11.2019 щодо створення комісії для підтвердження неможливості використання об`єкта оренди за призначенням згідно з договором оренди №2974 від 14.05.2019, посилаючись на те, що об`єкт оренди було передано у технічному стані, не придатному для використання за призначенням, та просило вирішити питання про фіксацію стану об`єкта оренди.
4.5. За результатами розгляду даного листа, наказом Департаменту комунальної власності м. Києва №507 від 04.12.2019 "Про проведення перевірки стану використання об`єкта оренди" було створено комісію з перевірки стану використання об`єкта оренди на вул. Велика Васильківська 19, літ. А, загальною площею 7376,30 кв.м.
4.6. В складі комісії приймали участь представники орендаря, орендодавця та підприємства-балансоутримувача, а також фахівці з пожежної та техногенної безпеки.
4.7. 05.12.2019 за результатами обстеження об`єкта оренди комісією був складений відповідний Акт "Про призупинення виконання сторонами своїх зобов`язань по договору про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду в частині нарахування та сплати орендної плати внаслідок неможливості використання орендарем об`єкта оренди".
Відповідно до складеного комісією Акта від 05.12.2019 було встановлено, що унаслідок об`єктивних обставин, за які орендар не відповідає (непридатність об`єкта оренди за своїм технічним станом до використання за призначенням, зайняття частини об`єкта оренди іншими суб`єктами господарювання), орендар не може використовувати об`єкт оренди відповідно до умов договору.
З урахуванням викладеного та положень частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України, а також рішення постійної комісії з питань власності (пункт 10 Протоколу №5/131 від 11.12.2018) вирішено зупинити виконання сторонами зобов`язань по договору в частині нарахування та сплати орендної плати з 01.12.2019.
У вказаному Акті також зазначено, що він є підставою для припинення нарахування орендної плати з 01.12.2019. Підприємство-балансоутримувач починає нарахування орендної плати після надання орендарю погодження розробленої орендарем проектно-кошторисної документації та погодження на проведення ремонтних робіт.
4.8. Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв`язку із достроковим розірванням договору оренди, 03.06.2022 між сторонами складено трьохсторонній Акт приймання-передачі орендованого нерухомого майна, відповідно до якого орендар передав, а орендодавець прийняв з орендного користування нежитловий будинок, що перебуває на балансі КП "Київкінофільм", загальною площею 7376,30 кв.м, розташований за адресою: вул. Велика Васильківська, 19, літ. "А".
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представника Відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
5.3. За приписами частин першої, другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
5.4. З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав суб`єктів господарювання. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
5.5. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, від 16.02.2021 у справі №910/2861/18, від 15.06.2021 у справі №922/2416/17, від 22.06.2021 у справах №334/3161/17 і №200/606/18, від 29.06.2021 у справі №916/964/19, від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, від 26.10.2021 у справі №766/20797/18, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 25.01.2022 у справі №143/591/20, від 08.02.2022 у справі №209/3085/20, від 09.02.2022 у справі №910/6939/20, від 22.02.2022 у справі №761/36873/18).
5.6. Ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи, та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
5.7. Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.
Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19.
5.8. Більше того, у певних випадках спосіб захисту імперативно "прив`язаний" до певного складу правопорушення. У таких випадках можна стверджувати, що спосіб захисту визначений законом (встановлений законом), тобто термін "встановлений законом" означає не просто те, що він названий в законі (наприклад, є в переліку статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України), а те, що спосіб захисту за його змістом кореспондує конкретному правопорушенню. У цих випадках положення частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України вимагає, щоб суд застосував саме такий спосіб захисту.
5.9. Позивач, звертаючись до суду з позовом про захист порушеного права у цій справі, обрав спосіб захисту свого права шляхом зобов`язання Відповідача виконати договірне зобов`язання, а саме: сплатити у встановлені договором строки та у встановленому договором порядку, встановленої договором орендної плати.
5.10. Суди попередніх інстанцій зауважили, що питання щодо наявності/відсутності у орендаря обов`язку зі сплати орендної плати, а також наявності/відсутності підстав для звільнення орендаря від сплати орендної плати з підстав, передбачених чинним законодавством, має вирішуватися судом в межах розгляду справи за позовом про стягнення заборгованості за договором оренди, та у разі ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог про стягнення відповідної суми боргу, примусове виконання такого рішення суду призведе до відновлення прав орендодавця.
5.11. Рішення судів попередніх інстанцій базуються на тому, що рішення суду про необхідність виконання умов договору оренди щодо сплати орендної плати в примусовому порядку буде дублювати та підсилювати аналогічний обов`язок орендаря, що визначений сторонами у такому договорі оренди, а тому не є ефективним способом захисту, позаяк ефективним способом захисту прав Позивача у даному випадку є позовна вимога про стягнення з Відповідача суми заборгованості зі сплати орендної плати, який було реалізовано Позивачем шляхом звернення до суду з позовом про стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плати за період з 01.12.2019 року в межах господарської справи №910/5852/22, рішення в якій ухвалено 21.03.2023 року Господарським судом Полтавської області.