ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/5901/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Селівон А.М.)
від 15.02.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.)
від 27.09.2023
у справі № 910/5901/22
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"
до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
про зобов`язання вчинити дії,
за участю представників учасників справи:
позивача - Кузьменко В.С.
відповідача - Яковенко О.О.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" (далі - ПрАТ "СК "Інгосстрах") звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк") про зобов`язання вчинити певні дії.
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем як страховим агентом укладених між сторонами договорів доручення на виконання страхових агентських послуг № 1 від 03.01.2014 та № 2 від 03.01.2014 в частині здійснення передбаченої їх умовами діяльності, в тому числі за наслідками прийняття відповідачем рішення, оформленого Протоколом № 14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020, у зв`язку з чим зазначив про протиправну бездіяльність та дії відповідача і порушення прав ПАТ "СК "Інгосстрах" як страховика.
1.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 за заявою позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" залишено позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про зобов`язання вчинити дії у справі № 910/5901/22 без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем до початку розгляду справи по суті подано заяву про залишення позову без розгляду.
1.4. Від відповідача надійшла заява про відшкодування в порядку статей 123, 126, 129, 130 Господарського процесуального кодексу України судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи № 910/5901/22, в якій останній просить вирішити питання відшкодування понесених АТ АБ "Приватбанк" витрат на професійну правничу допомогу у цій справі у загальному розмірі 390 940,48 грн.
1.5. Заява мотивована тим, що необґрунтованою процесуальною дією з боку ПрАТ "СК "Інгосстрах", внаслідок якої АТ КБ "Приватбанк" поніс судові витрати, є звернення до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про зобов`язання вчинити дії, яка розглядалась в рамках цієї справи №910/5901/22, з наступним поданням позивачем на стадії підготовчого провадження клопотання про залишення позову без розгляду.
При цьому, необґрунтованість вказаної процесуальної дії, як зазначає відповідач, полягає в тому, що звертаючись до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов`язання вчинити дії ПрАТ "СК "Інгосстрах" допустило такий вид поведінки як подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, який можна кваліфікувати як зловживання процесуальними правами.
Зокрема, відповідач зазначив, що у провадженні Центрального апеляційного господарського суду перебуває справа №904/6015/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" та Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" про визнання незаконним протоколу №14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ "Приватбанк" від 16.10.2020 року та зобов`язання вчинити певні дії.
При цьому зміст частини позовних вимог ПрАТ "СК "Інгострах" у справі №904/6015/20 повністю співпадає зі змістом, підставами та предметом позовних вимог ПрАТ "СК "Інгосстрах" у цій справі №910/5901/22.
1.6. Від позивача надійшли заперечення на заяву про відшкодування судових витрат, в яких позивач просить суд відмовити у задоволенні заяви АТ КБ "Приватбанк" про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи №910/5901/22, оскільки сам факт подання позову та в подальшому залишення його судом без розгляду на підставі відповідної заяви позивача не є необґрунтованими діями, а тому підстави для стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема, витрат на правничу (правову) допомогу, на підставі приписів частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України відсутні.
Крім того, позивач наголошує на тому, що розмір понесених відповідачем витрат на правову допомогу у загальному розмірі 390 940,48 грн є необґрунтованим, неспівмірним з предметом спору та складністю справи, нерозумним та значно завищеним, а тому такі витрати не підлягають відшкодуванню позивачем.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 у справі №910/5901/22 заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 18 500,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у відшкодуванні решти витрат відмовлено.
2.2. Задовольняючи частково заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, місцевий господарський суд, оцінюючи дії позивача, які призвели до залишення позову без розгляду на предмет їх обґрунтованості або необґрунтованості в розумінні приписів, що містяться у частині п`ятій статті 130 Господарського процесуального кодексу України, виходив з наявності підстав для компенсації понесених відповідачем витрат у зв`язку з розглядом цієї справи за рахунок позивача відповідно до частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому суд також врахував положення статей 2, 4, 14 Господарського процесуального кодексу України, зі змісту яких убачається, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується, і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Проте реалізація такого права позивачем у будь-якому випадку зачіпає та має вплив на права та інтереси особи, визначеної ним в якості відповідача, який цілком логічно з метою ефективного захисту своїх прав змушений звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею.
До того ж, дослідивши надані відповідачем докази, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатами Адвокатського об`єднання "Астерс" від імені та в інтересах АТ КБ "Приватбанк" документів, а також їх значення для спору, прийшов до висновку, що зменшення розміру витрат відповідача до 18 500,00 грн від попередньо заявленої суми 390 940,48 грн, яка є суттєво завищеною, відповідатиме критерію пропорційності і розумності.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 у справі №910/5901/22 залишено без змін.
2.4. Суд апеляційної інстанції погодився із висновком місцевого суду щодо наявності підстав для компенсації понесених відповідачем витрат у зв`язку з розглядом цієї справи за рахунок позивача відповідно до частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України та стосовно визначення судом першої інстанції суми до відшкодування з огляду на критерії пропорційності та розумності.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 у справі №910/5901/22, ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, якою просить оскаржувані додаткове рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати повністю, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах":
- оскаржувані судові рішення є необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням процесуальних норм, зокрема, частини п`ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України, оскільки подання позовної заяви позивачем не може свідчити про необґрунтованість дій позивача, так як доступ до суду є правом особи, гарантованим державою;
- суди попередніх інстанцій не врахували висновків, зроблених Верховним Судом у постанові від 04.05.2023 у справі №910/5911/22, яка за переконанням скаржника є подібною до справи, що переглядається, де суд касаційної інстанції погодився із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для компенсації витрат.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" проти вимог касаційної скарги заперечує, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, мотивуючи зазначене тим, що подання ПрАТ "СК "Інгосстрах" заяви про залишення позову без розгляду є необґрунтованою дією позивача та лише підтверджує штучність звернення останнього до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов`язання вчинити дії. При цьому також зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
4.2. Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
4.3. Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.