ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 360/381/23
адміністративне провадження № К/990/33632/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 360/381/23
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник Дяченко Олексій Володимирович, на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року (суддя - Смішлива Т.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року (головуючий суддя - Компанієць І.Д., судді: Гаврищук Т.Г., Геращенко І.В.)
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 (позивач) звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач) у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 26 грудня 2019 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок №1078);
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію - різницю грошового забезпечення 4190,55 грн в місяць у загальній сумі 91516,20 грн за період з 01 березня 2018 року по 26 грудня 2019 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
2. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що відповідачем невірно застосовано вимоги законодавства при здійсненні нарахування та виплати їй індексації грошового забезпечення, а саме за період з 01 березня 2018 року по 26 грудня 2019 року відповідач виплатив позивачці поточну індексацію грошового забезпечення в сумі 1966,31 грн, а не щомісячну її фіксовану суму в розмірі 91516,20 грн.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини
3. Позивачка з 19 березня 2017 року по 26 грудня 2019 року проходила військову службу у відповідача.
4. Відповідно до наказу від 26 грудня 2019 року №379 ОСОБА_1 з 26 грудня 2019 року звільнено зі служби.
5. При звільненні позивачці не було виплачено індексацію грошового забезпечення.
6. Позивачка 13 червня 2021 року звернулася з заявою до відповідача з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення у повному розмірі.
7. Відповідачем відмовлено у задоволенні заяви позивача.
8. Тому позивачка звернулася до суду для вирішення спору.
9. 25 січня 2022 року відповідачем на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі №360/5375/21 виплачено позивачці індексацію грошового забезпечення за період з 19 березня 2017 року до 28 лютого 2018 року.
10. Проте за період з 01 березня 2018 року по 26 грудня 2019 року відповідачем нараховано тільки поточну індексацію грошового забезпечення, яка склалась внаслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103% у сумі 1966,31 грн.
11. Поряд з цим при розгляді справи № 360/5375/21 питання правильності обрахунку індексації грошового забезпечення у фіксованій величині в період з 01 березня 2018 року по 26 грудня 2019 року розміру підвищення грошового доходу позивача внаслідок підвищення посадових окладів судом не досліджувалось, дане питання визнано передчасним, оскільки відповідачем ще не було нараховано індексацію грошового забезпечення за лютий 2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року.
12. Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивачка звернулася за захистом своїх прав до суду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
13. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) "березень 2018 року" за період з 01 березня 2018 року до 26 грудня 2019 року, з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078. Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) "березень 2018 року" за спірний період відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум індексації. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
14. Задовольняючи позов в означеній частині, суд першої інстанції, із висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що з довідки № 1360 від 30 листопада 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 за період з 19 березня 2017 року по 26 грудня 2019 року було виплачено "поточну" індексацію, а не індексацію - різницю.
15. Ураховуючи, що відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року по 26 грудня 2019 року та не вирішував питання щодо наявності у позивача права на цей вид індексації суди обох інстанцій визнали протиправною бездіяльність та зазначили про наявність підстав для задоволення цих вимог.
16. При цьому, врахувавши підходи щодо застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, які сформовані Верховним Судом у справах №400/3826/21, №380/5493/21, №420/11424/21, №320/8554/21, №260/6386/21, суди попередніх інстанцій зазначили, що для правильного вирішення питання чи має право позивач на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року до 05 листопада 2018 року і чи це право порушив відповідач необхідно визначити, чи сума можливої індексації у березні 2018 року перевищує підвищення грошового забезпечення позивача у цьому ж місяці.
17. Суди установили, що розмір грошового забезпечення позивача у лютому 2018 року складав 7554,85 грн, з яких: посадовий оклад 530,00 грн, оклад за військовим званням 35,00 грн, надбавка за вислугу років 28,25 грн, надбавка за виконання особливо важливих справ 296,63 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода 2833,07 грн, премія 3831,90 грн, а за березень 2018 року склав 7827,45 грн: посадовий оклад 2730,00 грн, оклад за військове звання 600,00 грн, надбавка за вислугу років 832,50 грн, надбавка за особливості проходження служби 416,25 грн, премія 3248,70 грн.
18. За таких обставин, суд першої інстанції, із висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, визначив, що дохід позивача з березня 2018 року збільшено на 272,60 грн (7827,45 грн - 7554,85 грн).
19. Ураховуючи офіційні дані Державної служби статистики України з січня 2008 року по березень 2018 року (https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm) суди установили, що величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року складала 253,30% та визначили, що сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року складає 1762,00 грн. * 253,30% = 4463,15 грн.
20. Оскільки відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, суди попередніх інстанцій здійснивши розрахунок визначили, що така складає 4463,15 грн - 272,60 грн = 4190,55 грн.
21. Разом з тим, у підсумку суди вказали на передчасність вимоги про визначення конкретної суми індексації грошового забезпечення (4190,55 грн), у загальному розмірі (91516,20 грн) за період з 01 березня 2018 року по 26 грудня 2019 року, оскільки вважали, що повноваження щодо обрахунку індексації відповідно до Порядку № 1078 та Закону № 1282-XII, покладається на відповідача.
22. Крім того, на думку судів передчасною є також вимога щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію з компенсацією сум податку з доходу фізичної особи.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
23. Не погодившись із таким рішеннями судів попередніх інстанції ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник Дяченко О.В., звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року, у якій сторона позивачки просить змінити оскаржувані рішення в частині, а саме: визначивши в абзаці третьому резолютивної частини судового рішення розмір (4190,55 грн) та суму (91516,20 грн) індексації-різниці грошового забезпечення, яка підлягає нарахуванню і виплаті позивачу за спірний період.
24. Як на підставу оскарження судових рішень скаржник послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зазначив, що в оскаржуваних судових рішеннях суди застосовали норми матеріального права, а саме абзаци 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 - без урахування висновку Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 22 червня 2022 року у справі №520/6243/22 та аналогічних, інших.
25. Скаржник вважає, що при вирішені справи, суди помилково не визначили: розмір та суму індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 26 грудня 2019 року включно, не врахували актуальну практику Верховного Суду у такій категорії спорів.
26. Так, на думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій проігнорували висновки Верховного Суду у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 щодо необхідності визначення у судовому рішенні загальної суми індексації грошового забезпечення належної до виплати за спірний період. У цій справі Верховний Суд зауважив, що у позовній заяві позивач просив суд зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення у конкретних, розрахованих ним, сумах. Враховуючи характер спірних правовідносин, такий спонукаючий спосіб захисту, на думку суду касаційної інстанції, є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову.
27. Касаційна скарга, як указує скаржник, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, має виняткове значення.
28. Верховний Суд ухвалою від 18 жовтня 2023 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
29. Секретарем судового засідання 19 жовтня 2023 року о 15 год 58 хв на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі № 360/381/23 та копію касаційної скарги, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти Верховного Суду.
30. Своєю чергою ухвала Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року про відкриття касаційного провадження у справі № 360/381/23 оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 19 жовтня 2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/114269579).
31. Таким чином, Верховним Судом вжито усіх можливих заходів з метою вручення відповідачу ухвали про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у справі № 360/381/23.
32. Правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
33. Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2023 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
34. За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
35. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить із такого.
36. Спір у цій справі виник у зв`язку із ненарахуванням та невиплатою позивачці (військовослужбовцю) у період з 01 березня 2018 року по 26 грудня 2019 року індексації-різниці відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078.
37. Касаційне провадження у цій справі відкрите на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
38. Згідно із доводами касаційної скарги в оскаржуваному рішенні суд апеляційної інстанції застосував положення абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 22 червня 2022 року у справі №520/6243/22 та від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21.
39. Надаючи оцінку вказаним доводам, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає, наступне.
40. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
41. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
42. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
43. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
44. Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
45. Відповідно до статті 19 цього ж Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
46. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
47. Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
48. Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
49. Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції Закону № 911-VIII від 24 грудня 2015 року, що діє з 01 січня 2016 року) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (з грудня 2015 року). Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.