ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 826/16855/17
провадження № К/9901/10672/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання нечинним нормативно-правового акта, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2019 року (у складі судді колегії суддів: головуючий суддя Клименчук Н.М., судді Каракашьян С.К., Шрамко Ю.Т.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року (у складі: головуючого-судді - Мельничука В.П., суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.) у справі №826/16855/17,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просив:
визнати незаконним та нечинним Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний Порядок прийнято відповідачем з перевищенням його повноважень.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020, у задоволенні позову відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не надано суду належних, достовірних та достатніх доказів того, що оскаржуваною постановою відповідача порушено законні права та інтереси ОСОБА_1, натомість встановлено, що його права станом на час звернення до суду оскаржуваною постановою не порушені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
5. Не погоджуючись із прийнятими у цій справі судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 у справі №826/16855/17, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Підставами касаційного оскарження у даній справі є відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме, щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень, які розраховані на довгострокове та неодноразове застосування невизначеного кола осіб (пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України), а також посилання на пункт перший частини другої статті 353 КАС України, а саме, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України).
7. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій розглянули справу відповідно до загальних правил КАС України, а особливості розгляду справ щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади (статті 264-265 КАС України) проігнорували, внаслідок чого не розглянули справу по суті, тобто не надали оцінку законності оскаржуваної постанови.
8. Окрім цього, скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій не дослідивши та не оцінивши належним чином докази і доводи позивача щодо незаконності нормативно-правового акта КМУ, не перевіривши оскаржуваний акт на відповідність частині другій статті 2 КАС України, не дійшовши в рішенні висновку про те, що оскаржуваний акт є законним, а також, відмовивши в задоволенні позову, залишили чинним нормативно-правовий акт, наслідком застосування якого є порушення прав і інтересів невизначеного кола осіб, тобто мільйонів осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцями та студентів, грошові доходи яких індексуються відповідно до Порядку №1078.
9. Поряд з цим, позивач зазначає, що суди нижчих інстанцій не дослідили в якості доказів: 1) Аналіз суперечностей норм "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, положенням Закону України № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (а.с. 87- 90); 2) лист Ученого секретаря НКР при ВАСУ Смоковича М.І. від 14.06.2016 № 1501/7-14/16 (а.с. 25-27); 3) Науковий висновок Члена НКР при ВСУ ОСОБА_2 (а.с. 28-31); 4) Науковий висновок Члена НКР при ВАСУ ОСОБА_4 (а.с. 32- 34); 5) Умовний приклад проведення індексації згідно з Законом "Про індексацію грошових доходів населення" та згідно з "Порядком проведення індексації грошових доходів населення" (а.с. 130). Позивач вказує, що в Аналізі суперечностей норм нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України положенням Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" позивач навів 16 невідповідностей оскаржуваного ним нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України правовому акту вищої юридичної сили.
10. Відзиву (заперечень) на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що в силу частини 4 статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
11. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 13.04.2020.
12. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2020 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М, Мельник-Томенко Ж.М.
13. Ухвалою Верховного Суду від 28.05.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 у справі №826/16855/17.
14. Ухвалою Верховного Суду від 06.12.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових коштів доходів населення" затверджено Порядок № 1078.
16. ОСОБА_1, пенсіонер за віком, інвалід другої групи, у жовтні 2014 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області з заявою про перерахунок пенсії у зв`язку із зростанням заробітної плати за останній рік перед призначенням пенсії (2009 рік), на підставі виконання судових рішень.
17. Листом від 23.01.2015 № 3/С-4 Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області повідомлено Позивача, що після проведення перерахунку пенсії її розмір буде зменшено.
18. В зазначеному листі Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області вказано, що механізм проведення індексації визначений Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком № 1078 із змінами. Щодо індексації пенсії ОСОБА_1 повідомлялося, що індексація після перерахунку зменшилась, оскільки базовим місяцем при проведенні індексації став жовтень 2014 року (місяць підвищення грошових доходів громадян відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку № 1078).
19. ОСОБА_1 звернувся до Жидачівського районного суду Львівської області з позовом Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень і зобов`язання вчинити певні дії та постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 22.05.2015 у справі № 443/255/15-а позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області щодо невиконання перерахунку пенсії Позивачу з 01.03.2014 відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області, щодо нарахування і виплати суми індексації ОСОБА_1 протягом 2010-2014 років з порушенням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Зобов`язано Управління Пенсійного Фонду України в Жидачівському районі Львівської області провести позивачу перерахунок пенсії з 01.03.2014 року із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у 2013 році, порівняно з 2012 роком; розміру індексації за період з 01.05.2010 по 31.12.2014 відповідно до положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Зобов`язано Управління Пенсійного Фонду України в Жидачівському районі Львівської області виплатити Позивачу різницю між сумою індексації, яка мала бути сплачена відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (з урахуванням того, що місяцем початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є грудень 2009 року) і фактично виплаченою сумою індексації, за період з 01.05.2010 по 31.12.2014. У решті позовних вимог відмовлено.
20. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 22.05.2015 у справі № 443/255/15-а в частині визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області щодо невиконання перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2014 відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язання провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.03.2014 із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у 2013 році, порівняно з 2012 роком - скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено у задоволенні зазначених позовних вимог. В решті постанову суд першої інстанції залишено без змін.
21. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.03.2016 постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 залишено без змін.
22. Відповідно до правової позиції судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій у справі №443/255/15-а пенсію ОСОБА_1 мало бути перераховано відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" з урахуванням положень Порядку № 1078.
23. Вважаючи протиправною постанову Кабінету Міністрів України, якою затверджено Порядок № 1078, ОСОБА_1 оскаржив її у судовому порядку.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України в чинній редакції).
26. Згідно з частиною 3 статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
27. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
28. Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
29. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. Згідно із частинами 2, 6 статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.