ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 803/1391/17
касаційне провадження № К/9901/48531/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області (далі -Управління) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.12.2017 (суддя Валюх В.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 (головуючий суддя - Макарик В.Я., судді - Большакова О.О., Ільчишин Н.В.) у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2017 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2017 № 368106-13.
На обґрунтування зазначених вимог позивач послався на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з підстав того, що Управлінням помилково визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно за нежитлову будівлю площею 128,9 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1, оскільки така будівля з 05.01.2006 є переобладнана під житловий будинок по АДРЕСА_1, а згідно із відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по АДРЕСА_1 не обліковується нежитлова будівля площею 128,9 кв. м.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 22.12.2017, залишеним без змін постановою від 22.03.2018, позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 19.06.2017 № 368106-13.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з моменту реєстрації 05.01.2006 права власності на житловий будинок площею 130,7 кв. м. по АДРЕСА_1 фактично перестав існувати об`єкт нежитлової будівлі площею 128,9 кв. м. по АДРЕСА_1 . Також, суди вказали, що оскільки реєстрація права власності за позивачем на житловий будинок по АДРЕСА_1 була проведена 05.01.2006 КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації", то відповідно до частини третьої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), тому таке речове право визнається дійсним, з урахуванням того, що податковим повідомленням-рішенням від 19.06.2017 № 368105-13 позивачу було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно за 2016 рік в розмірі 137,80 грн. на об`єкт нерухомого майна - будинок по АДРЕСА_1, загальною площею 130 кв.м., право власності за позивачем на який було зареєстровано 05.01.2006.
Управління, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив про те, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за позивачем обліковується житловий будинок - об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 130,7 кв.м., з яких житлова площа - 64,2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з цим, підставою виникнення права власності вказано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер ВЛ141172921381, видану Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області 19.10.2017, підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.10.2017, що свідчить про те, що право власності саме на житловий будинок позивач оформив у 2017 році, тоді як податок на майно за нежитлову будівлю було нараховано за 2016 рік.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 16.05.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Позивач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05.12.2023 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 06.12.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Управління прийняло податкове повідомлення-рішення від 19.06.2017 № 368106-13, яким позивачу визначило суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно за 2016 рік в сумі 1776,24 грн.
Згідно листа Управління від 04.08.2017 № 697/Д/03-20-13-09-06 податковим повідомленням-рішенням від 19.06.2017 № 368106-13 позивачу було визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю площею 128,9 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1, право власності за позивачем на яку було зареєстровано 31.07.2003.
Зокрема, 31.07.2003 за ОСОБА_1 було зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю: будівлю контори Л-1 площею 128,9 кв. м. із загорожою бетонною, що підтверджується витягом КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.07.2003 № 1132468.
Рішенням виконавчого комітету Ківерцівської міської ради від 26.02.2004 № 42 надано дозвіл ОСОБА_1 провести переобладнання приміщення контори розміром 11,0 х 15,3 м під індивідуальний жилий будинок та машинного приміщення розміром 6,9 х 9,35 м під господарський сарай та гараж в АДРЕСА_1 . Присвоєно жилому будинку громадянина ОСОБА_1 номер 4 "б".
Виконавчий комітет Ківерцівської міської ради ухвалив оформити право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, про що ухвалив рішення від 28.02.2005 № 55 "Про оформлення права власності на жилий будинок за громадянином ОСОБА_1".
11.10.2005 ОСОБА_1 звернувся до КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" із заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно - житловий будинок по АДРЕСА_1, до якої додав акт прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом жилого будинку і господарських будівель № 12 від 07.04.2004 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 17.10.2005.
05.01.2006 на підставі рішення реєстратора КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" про реєстрацію об`єкта нерухомого майна від 05.01.2006 було зареєстроване право власності за ОСОБА_1 на будинок по АДРЕСА_1, що підтверджується витягом КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.01.2006 № 9510767.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.