ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 813/4251/17
касаційне провадження № К/9901/50348/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області (далі -Управління) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 (суддя Карп`як О.О.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 (головуючий суддя - Святецький В.В., судді - Гудим Л.Я., Шинкар Т.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління, у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.06.2017 № 52605-13.
На обґрунтування зазначених вимог позивач послався на те, що у його власності перебувають нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1145,2 кв.м, а саме: виробничий корпус, 1А, загальною площею 563,3 кв.м; контрольно-пропускний пункт, 1Б загальною площею 9,2 кв.м; адміністративно - побутовий корпус, 2В загальною площею 572,7 к.м, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 30.06.2011. Зазначені нежитлові будівлі відносяться до виробничих площ ПП "Будьмо здорові" (видом діяльності якого за КВЕД є 10.71: виробництво хліба та хлібобулочних виробів, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання), засновником та власником якого є ОСОБА_1 . Зокрема, позивач вказував, що оскільки згідно Державного класифікатора будівель та споруд зазначені об`єкти нерухомості є будівлями промисловості, то відповідно до положень статті 266 Податкового кодексу України, зазначені приміщення не є об`єктами оподаткування, з огляду на що податковий орган протиправно визначив йому грошові зобов`язання з податку на нерухоме майно за 2016 рік згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 13.12.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018, позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкове повідомлення-рішення від 19.06.2017 № 52605-13.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що будівлі, які належать ОСОБА_1, є будівлями промисловості відповідно до правовстановлюючих документів, що враховують вимоги ДК 018-2000, та не є об`єктами оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач доводить, що позивач є платником податку на майно, від`ємне від земельної ділянки, відповідно до положень підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки є власником комплексу нежитлових приміщень, які підлягають оподаткуванню, оскільки підпункт "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не містить положень щодо об`єктів нерухомості фізичних осіб, тобто положення зазначеного пункту поширюються лише на будівлі промисловості, які перебувають у власності промислових підприємств.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21.06.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Позивач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
У відповідності до положень частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справі здійснено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДПС у Львівській області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 539 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05.12.2023 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 06.12.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У справі, що розглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 є власником нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1145,2 кв.м, а саме: виробничий корпус, 1А, загальною площею 563,3 кв.м; контрольно-пропускний пункт, 1Б загальною площею 9,2 кв.м; адміністративно - побутовий корпус, 2В загальною площею 572,7 к.м, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 30.06.2011.
Зазначені нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1145,2 кв.м, є виробничою площею ПП "Будьмо здорові", засновником та власником якого ОСОБА_1
ПП "Будьмо здорові" (код ЄДРПОУ 36828596, місцезнаходження юридичної особи: Львівьска обл., Городоцький р-н, с. Керниця, вул. 1-го травня, буд. 1) є підприємством харчової промисловості, основний вид діяльності за КВЕД - 10.71: виробництво хліба та хлібобулочних виробів, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання., що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Згідно рішення Керницької сільської ради Городоцького району Львівської області від 29.12.2012 №377, було внесено зміни до рішення №255 від 30.03.2012 року, перейменовано вулицу 1-го травня на вулицю Т.Г. Шевченка.
Вважаючи, що нежитлові будівлі, які належать позивачу на праві власності, є об`єктом оподаткування за змістом статті 266 Податкового кодексу України, та, відповідно, ОСОБА_1 є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податковий орган самостійно визначив позивачу суму грошових зобов`язань за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік та надіслав податкове повідомлення-рішення від 19.06.2017 № 52605-13, яким визначив позивачу податкове зобов`язання за 2016 рік за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 14202,77 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII запроваджено новий місцевий податок, а саме - податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.