ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 280/5092/20
адміністративне провадження № К/9901/25113/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.10.2020 (головуючий суддя: Новікова І.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.06.2021 (головуючий суддя: Чумак С.Ю., судді: Чабаненко С.В., Юрко І.В.) у справі № 280/5092/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У липні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (далі - ГУПФУ в Запорізькій області або відповідач), в якому просила:
визнати протиправним і скасувати рішення відповідача, оформлене протоколом за номером 923010156119 від 11.06.2020, щодо перерахунку пенсії за вислугу років з обмеженням її граничного розміру;
зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з розрахунку 90% від суми місячного заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Запорізької області від 03.06.2020 № 18-314вих-20 без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 12.10.2020 позов задовольнив частково:
визнав протиправними дії ГУПФУ в Запорізькій області щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років з 04.06.2020;
зобов`язав відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з розрахунку 90% від суми місячного заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Запорізької області від 03.06.2020 № 18-314вих-20, з урахуванням раніше проведених виплат, з 01.03.2020.
У решті позову відмовив.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 07.06.2021 скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог і у цій частині прийняв нову постанову про відмову у задоволенні позову.
У решті рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.10.2020 залишив без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивачка подала касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову, а справу направити до Запорізького окружного адміністративного суду на новий розгляд.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2021 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 07.12.2023 відмовлено у задоволенні клопотання позивачки про зупинення провадження у справі.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка перебуває на обліку в ГУПФУ в Запорізькій області з 2011 року, у зв`язку із призначенням пенсії за вислугу років.
Натомість, після призначення пенсії за вислугу років позивачка продовжила працювати в органах прокуратури.
Наказом прокурора області від 20.02.2020 № 283к позивачку звільнено із займаної посади та органів прокуратури Запорізької області за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію з 21.02.2020 (на підставі статті 38 КЗпП України).
31.03.2020 позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою про здійснення перерахунку пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Запорізької області від 25.03.2020 № 18-192вих-20.
При розгляді заяви та доданої до неї довідки прокуратури Запорізької області від 25.03.2020 № 18-192вих-20, відповідачем виявлено помилку, а саме в періоді заробітної плати за 2015 рік були відсутні складові заробітної плати за вересень місяць у зв`язку із чим листом № 2860-2860/М-02/8-0800/20 від 17.04.2020 запропоновано позивачці надати нову коректну довідку про складові заробітної плати.
07.05.2020 позивачкою надано довідку № 18-252вих-20 від 05.05.2020 про складові заробітної плати/грошове забезпечення пенсії (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед призначенням/перерахунком пенсії), виданою прокуратурою Запорізької області. За результатами перевірки документів відповідачем встановлено, що у вищезазначеній оновленій довідці були допущені арифметичні помилки, а саме виявлені розбіжності у сумах, зазначених у графах 2-9 з сумами попередньої довідки аналогічних граф. Тому, враховуючи зазначену обставину, позивачку листом повідомлено про необхідність надання уточненої довідки.
04.06.2020 позивачка разом із заявою про призначення/перерахунок пенсії надала оновлену довідку про складові заробітної плати № 18-314вих-20 від 03.06.2020, видану прокуратурою Запорізької області.
На підставі заяви про перерахунок пенсії, з урахуванням уточненої довідки від 03.06.2020 № 18-314вих-20, відповідачем з 04.06.2020 здійснено перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з розрахунку 90% від суми місячного заробітку, про що свідчить протокол перерахунку пенсії (рішення 923010156119) від 11.06.2020.
Водночас, перерахована позивачці пенсія була обмежена 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, а саме сумою 16380 грн.
Вважаючи, що відповідач протиправно провів перерахунок пенсії з обмеженням її граничним розміром, а також не з дати першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розмірі пенсії (01.03.2020), позивачка звернулася із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка стверджує, що при перерахунку пенсії пенсіонерам органів прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Оскільки перерахунок пенсії пов`язаний із переглядом розміру вже призначеної пенсії, то при визначенні її розміру не може застосовуватися законодавство, яке прийняте після призначення пенсії, крім випадків покращення становища пенсіонера.
Отже, за твердженнями позивачки, відповідач повинен був провести перерахунок призначеної пенсії на підставі довідки прокуратури Запорізької області, у відсотку, установленому на час її призначення, тобто 90%, без обмеження її граничним розміром, та з дати першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини (такими обставинами позивачка вважає її звільнення з 21.02.2020), що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.03.2020.
Відповідач позов не визнав. Зазначив, що перерахунок пенсії проводиться за зверненням пенсіонера на підставі наданої довідки про заробітну плату з дати звернення за перерахунком пенсії. Оскільки заява про перерахунок пенсії із коректною заповненою довідкою про заробітну плату була подана 04.06.2020, то відповідно саме з цієї дати було проведено перерахунок пенсії.
Також відповідач наполягає, що норми статті 2 Закону № 3668-VI кореспондуються із положеннями частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ. Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, зазначених у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що пенсії працівникам органів прокуратури перераховуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. За висновками суду першої інстанції, для позивача такою обставиною є звільнення з роботи у лютому 2020 року, а отже ОСОБА_1 набула право на проведення перерахунку пенсії з 1 березня 2020 року.
Суд першої інстанції визнав, що підставою для перерахунку пенсії є довідка про розмір заробітної плати і перерахунок проводиться після отримання такої довідки, проте, період перерахунку пенсії повинен встановлюватись з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, за умови, що не пройшло більш ніж 12 місяців від дня виникнення підстав для перерахунку пенсії. У контексті обставин цієї справи, суд першої інстанції також звернув увагу і на ту обставину, що позивачка об`єктивно не мала можливості вплинути на правильність складання довідок роботодавцем, а відповідно не може нести відповідальність у вигляді несвоєчасного перерахунку пенсії за помилки допущені іншою особою. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача провести позивачці перерахунок пенсії за вислугу років з 01.03.2020.
Одночасно суд першої інстанції констатував, що визначені Законом № 1697-VII обмеження пенсії максимальним розміром розповсюджуються на позивачку.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості дій відповідача з обмеження пенсії максимальним розміром.
Переглядаючи судове рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач ні в оскарженому рішенні від 11.06.2020, ні у відповіді на заяву позивача про перерахунок пенсії з 1 березня 2020 року без обмеження її граничного розміру не відмовляв їй у перерахунку пенсії з розрахунку 90% від суми місячного заробітку, зазначеного в довідці про заробітну плату. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років з 1 березня 2020 року на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
Суд апеляційної інстанції послався на правову позицію Верховного Суду, висловлену у рішенні від 14.09.2020 у зразковій справі № 560/2120/20.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга позивачки обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у справі № 240/5401/18. У зазначеній справі, Верховний Суд констатував, що відсотки, які були визначені при призначенні пенсії, повинні зберігатися і в подальшому при проведенні перерахунку.
Скаржниця зазначає, що при перерахунку пенсії відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосування норм частини другої статті 86 Закону № 1697-VІІ, яка застосовується при призначенні пенсії. Наполягає, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір заробітної плати (грошового забезпечення).
Водночас жодним нормативним документом не передбачено право органів Пенсійного фонду переглядати процент розрахунку вже призначеної пенсії за вислугу років на підставі Закону № 1789-ХІІ.
Таким чином, скаржниця наполягає, що здійснивши їй перерахунок пенсії за вислугою років з обмеженням у розмірі 60 % пенсійний орган порушив її соціальні права і свободи у зв`язку із чим рішення відповідача, оформлене протоколом за №923010156119 від 11.06.2020, є протиправним та підлягає скасування.
В обґрунтування незаконності обмеження пенсії максимальним розміром скаржниця зазначає, що є пенсіонеркою з 2011 року, а отже до розміру її пенсії не можуть застосовуватися обмеження, визначені абз. 6 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ. Такі обмеження, на переконання скаржниці, суттєво погіршують становище пенсіонерів - працівників органів прокуратури і є втручанням у мирне володіння майном - пенсією.
Скаржниця наполягає, що встановлені частиною першою статті 2 Закону № 3668-VI, абз. 6 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ обмеження максимального розміру пенсії працівникам прокуратури суперечать частині першій статті 8, частині третій статті 22, частині першій статті 46, частині п`ятій статті 17, частині першій статті 126 Конституції України.