ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 380/6949/21
адміністративне провадження № К/990/17402/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №380/6949/21 за позовом Спільного підприємства "Київ-Захід" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.10.2021 (головуючий суддя Грень Н.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2022 (головуючий суддя Хобор Р.Б., судді: Бруновська Н.В., Матковська З.М.),
УСТАНОВИВ:
Спільне підприємство "Київ-Захід" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.04.2021: №7050/13010704, №7051/13010704, №7053/13010704.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.10.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2022, позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Львівській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21.07.2022 відкрито касаційне провадження у справі №380/6949/21 за касаційною скаргою податкового органу.
Ухвалою суду від 06.12.2023 суддею-доповідачем розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 07.12.2023.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні з урахуванням положень статті 343 КАС України.
Верховний Суд у справі, що розглядається, з`ясував наступне.
Товариство звернулося до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.04.2021:
№7050/13010704, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток 2709362,50грн.;
№7051/13010704, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 4648356,00грн.;
№7053/13010704, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість на суму 4172491,25грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що надані підприємством до податкового органу первинні документи щодо взаємовідносин з ТОВ "Лембуд" беззаперечно свідчать про факт вчинення господарських операцій та є достатніми та вичерпними для такого висновку. Позивач відзначає, що використання податковим органом інформації про контрагентів ТзОВ "Лембуд", то ця інформація не може мати доказового значення щодо нереальності господарських операцій з СП "Київ-Заїхід" у формі ТзОВ, оскільки без дослідження первинних документів вказаних підприємств висновок відповідача про нереальність господарської операції позивача з його контрагентом є необґрунтованим. Крім того, на думку позивача, є лише припущеннями доводи податкового органу про нереальність господарської операції, виходячи з даних ІТС "Податковий блок", Єдиного реєстру податкових накладних щодо неможливості придбання реалізованих ТМЦ для СП "Київ-Захід" у формі ТзОВ у інших контрагентів ТзОВ "Лембуд" внаслідок відсутності трудових ресурсів основних засобів, відсутності джерела походження ідентифікованого товару, аналізу звітів про суми нарахованої заробітної плати, суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування по постачальниках контрагента.
Відповідач проти позову заперечив, вказав, що до перевірки підприємством не представлено документів, які б підтверджували походження товару, його якість та відповідність, зокрема: сертифікатів походження продукції, сертифікатів якості та сертифікатів відповідності. В обсязі наданих до перевірки документів та отриманої інформації, при аналізі ланцюгів поставки до ТзОВ "Лембуд", неможливо встановити коло контрагентів останніх, які мали можливість поставити ТМЦ (торгівельне та офісне обладнання), та дослідити походження товару, оскільки відсутні сертифікати походження, якості, товаросупровідні документи. Таким чином, перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з постачальником товару ТзОВ "Лембуд".
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що фактичне здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Суди вказали, що позивач надав первинні документи, які у повній мірі підтверджують придбання товарів (офісне обладнання та товари для магазинів) та зміну у структурі активів позивача, що свідчить про те, що позивач не занизив податкові зобов`язання.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган оскаржив їх у касаційному порядку. Як вважає відповідач, судами не встановлено обставин, які потребують з`ясування, не надано належну оцінку фактам, які свідчать, що між сторонами господарські операції фактично не здійснювались, за спірними операціями оформлені первинні документи з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди, з огляду на те, що позивачем не представлено сертифікатів походження продукції, сертифікатів якості, сертифікатів відповідності, первинні документи містять неточності, не підтверджено походження товару, у контрагентів постачальника товару відсутні трудові ресурси/основні засоби/складські приміщення, не встановлено ланцюг постачання товару. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на застосування судами норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах і просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У відзиві, посилаючись на висновки Верховного Суду в подібних спорах, позивач зазначає про законність рішень судів попередніх інстанцій, вважає, що касаційна скарга не містить обґрунтування неправомірності судових рішень, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій, Головним управлінням ДПС у Львівській області проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2019.
За результатами перевірки складено акт від 12.03.2021 № 13-01-07-04/20780000. Перевіркою встановлено порушення СП "Київ-Захід" у формі ТзОВ:
П(С)БО 15; п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134; п. 135.1 ст. 135; п. 137.1 ст. 137, п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 2ʼ 167ʼ 490грн., в т.ч. за 2017 рік у сумі 2ʼ 167ʼ 490грн. та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 2019 року у сумі 4ʼ 648ʼ 356грн.;
п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198; п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 всього у сумі 3 337 993 грн., в т.ч. за вересень 2017 року - у сумі 3ʼ 337ʼ 993грн.
На підставі акта перевірки контролюючим органо 06.04.2021 винесено податкові повідомлення-рішення:
№7050/13010704, форма "Р", яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток 2ʼ 709ʼ 362,50грн, у тому числі: за податковими зобов`язаннями - 2ʼ 167ʼ 490грн., штрафні санкції 541872,50грн.;
№7051/13010704, форма "П" зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 4ʼ 648ʼ 356грн. Сума завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підлягає виправленню платником податків у показниках податкової звітності з податку на прибуток;
№7053/13010704, форма "Р", яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість на суму 4ʼ 172ʼ 491,25грн., у тому числі: за податковим зобов`язанням - 3ʼ 337ʼ 993грн., штрафні санкції - 834498,25грн.
Вважаючи винесені контролюючим органом податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з позовом до суду про їх скасування.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.