ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 420/9878/22
адміністративне провадження № К/990/21151/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року, ухвалену у складі колегії суддів: Скрипченка В.Б. (головуючий), Косцової І.П., Осіпова Ю.В.,
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у якому просив:
1.1. визнати протиправними дії відповідача щодо застосування грудня 2015 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно;
1.2. зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 85 927,84 грн. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум;
1.3. визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу з 01.03.2018 року по 21.01.2020 року включно із застосування щомісячної фіксованої індексації 4 463,15 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078;
1.4. стягнути з відповідача на користь позивача щомісячну фіксовану суму індексації грошового забезпечення 44 6315 грн за період з 01.03.2018 року по 21.01.2020 року включно в сумі 101 212,72 грн.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з 26.08.2011 па 21.01.2020 він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . В періоді з 01.12.2015 по 21.01.2020 нарахування грошового забезпечення здійснювалося не повному обсязі, а саме не в повному обсязі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення. Позивач звернувся до відповідача із заявою з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення, на що отримав відповідь, що з 01.12.2015 по 28.02.2018 включено позивачу індексація грошового забезпечення не виплачувалась через відсутність фінансового ресурсі. При виплаті індексації за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 відповідачем застосовується базовий місяць грудень 2015 року та січень 2016 року. Позивач зазначає, що базовим місяцем в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включено є січень 2008 року, відповідно до п. п. 5, 10-2 постанови КМУ від 17.07.2003 № 1078. За період з 01.03.2018 по 21.01.2020 позивачу виплачено тільки поточна індексація грошового забезпечення, однак не виплачено на фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 грн в місяць.
3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Наказом командувача Національної гвардії України по особовому складу від 10.01.2020 №5 о/с капітана ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас Збройних сил України відповідно до підпункту "б" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
5. Наказом командира в/ч НОМЕР_1 НГУ від 21.01.2020 року №13 ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу військової частини і всіх видів забезпечення.
6. Вважаючи, що за період з 01.12.2005 року по 28.02.2018 року включно йому не в повному обсязі була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року позовні вимоги задоволено частково.
7.1. Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 НГУ щодо застосування грудня 2015 року та січня 2016 року як місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базових місяців) при розрахунку ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно.
7.2. Зобов`язано в/ч НОМЕР_1 НГУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуваннях раніше здійснених виплат.
7.3. Зобов`язано в/ч НОМЕР_1 НГУ здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 26.02.2021 року із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
7.4. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
8. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій військової частини щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року.
8.1. Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.01.2021 включно із застосування щомісячної фіксованої індексації 4437,34 грн. відповідно до абз.4, 6 п.5 Порядку №1078 та зобов`язання військову частину нарахувати і виплатити на користь позивача таку суму, суд першої інстанції вказав, що оскільки відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 включно із застосуванням січня 2008 року як базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення, враховуючи те, що повноваження щодо розрахунку розміру такої індексації є дискреційними та компетенцією (дискреційною функцією) відповідача та такий розрахунок на момент звернення позивача до суду та прийняття даного рішення не здійснено, відтак вказані позовні вимоги позивача є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.
9. 11 травня 2023 року постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року скасовано в частині зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 26.02.2021 року, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, та ухвалено нове рішення у відповідній частині, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 у відповідній частині відмовлено. В інший частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року - залишено без змін.
10. Суд апеляційної інстанції зазначив, що з метою ефективного захисту порушеного права позивача на отримання в повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність визначення січня 2008 року базовим місяцем для обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача за вказаний період.
10.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання в/ч НОМЕР_1 НГУ здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 року по 26.02.2021 року, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та відмовляючи у задоволенні позовних вимог в цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно із сформованою Верховним Судом позицією у цій категорії спорів, викладеною у постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 з 01.12.2015 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
10.2. Врахувавши підходи щодо застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, які сформовані Верховним Судом у вищенаведених постановах, суд апеляційної інстанції зазначив, що розмір підвищення доходу позивача в період з березня 2018 року по січень 2020 року перевищує суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, відтак у позивача не виникло права для нарахування й виплати йому індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
10.3. До вказаних висновків суд апеляційної інстанції дійшов на підставі того, що посадовий оклад позивача протягом січня-лютого 2018 року складав 1 000 грн., березень 2018 року - вересень 2019 року 4 370 грн., жовтень 2019 року - січень 2020 року 4 510 грн. Коефіцієнт індексації у березні 2018 року складає 3,4%, сума індексації: 1 762 грн. х 3,4 % = 59,91 грн.
10.4. Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що позивач з 21 січня 2020 року звільнений з військової служби, тому є незрозумілими висновку суду про зобов`язання в/ч НОМЕР_1 НГУ здійснити йому перерахунок індексації до 26 лютого 2021 року.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
11. Не погодившись із рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2022 року.
12. Нормативною підставою для касаційного оскарження судового рішення в цій справі скаржник зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
13. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції ухвалено судове рішення без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі №560/13302/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, від 03 травня 2023 року у справі №160/10790/22.
13.1. При цьому, посилається на те, що враховуючи наведені Верховним Судом висновки при вирішенні даного спору має бути вирішено належну до виплати позивачу суму індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.01.2020 року із визначенням розміру індексації-різниці та одночасною виплатою компенсації сум податків з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
13.2. Крім того, скаржник зазначає, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення існувала правова позиція Верхового Суду у постановах від 28.09.2022 року у справі №400/1119/21, від 28.09.2022 року у справі №560/3965/21, яка передбачала, що суди першої та апеляційної інстанції при розгляді справи мають дослідити розмір збільшення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року, визначити суму індексації, яка припадає на місяць підвищення посадових окладів (березень 2018 року) при застосуванні базового місяця січень 2008 року та як наслідок визначити чи належить позивачу індексація починаючи з березня 2018 року, що не було зроблено судом апеляційної інстанції.
13.3. Позивач зауважив, що грошовий дохід позивача внаслідок підвищення посадових окладів в березні 2018 року не збільшився, а зменшився.
13.3.1. Крім того, скаржник зазначив, що величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року при застосуванні у якості базового місяця січня 2008 року (як визначено власне судом апеляційної інстанції) складає 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3% (Величина приросту індексу споживчих цін). У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн. Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн). Проте судом апеляційної інстанції зазначено, що коефіцієнт індексації у березні 2018 року складає 3,40%. Такий розмір коефіцієнту індексації (3,40%) у березні 2018 року утворюється, якщо у якості базового місяця застосувати жовтень 2017 року у період з 01.10.2017 року по 28.02.2018 року, що суперечить самій постанові суду апеляційної інстанції.
14. Таким чином, скаржник наголосив, що судом апеляційної інстанції проігноровано норми абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та позбавлено позивача права на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.01.2020 року, право на яку визначено Урядом.
14.1. Крім того, вказав, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору не досліджено обставини наведені у даній нормі права та не встановлено фактичні обставини справ, а саме: розмір грошового доходу позивача в лютому 2018 року; розмір грошового доходу позивача в березні 2018 року; грошовий дохід позивача збільшився чи зменшився в березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року; розмір індексації грошового забезпечення в березні 2018 року при застосуванні базового місяця січень 2008 року, внаслідок чого позбавлено позивача права на отримання індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 року по дату звільнення.
15. Відповідач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
16. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
18. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
19. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
20. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
21. Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
22. Відповідно до статті 19 цього ж Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
23. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
24. Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
25. Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
26. Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015, що діє з 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
27. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII).
28. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частини друга статті 5 Закону № 1282-XII).
29. За змістом частини першої статті 9 Закону № 1282-XII індексація доходів громадян повинна проводитися за місцем їх одержання. Так як виплату заробітної плати (грошового забезпечення) здійснюють роботодавці, то і нараховувати індексацію за цим видом доходу також повинні усі без виключення роботодавці.
30. Частиною четвертою цієї ж статті визначено, що Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
31. Кабінетом Міністрів України прийнято 30.08.2017 постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018 (надалі - Постанова № 704).