1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 620/18215/21

адміністративне провадження № К/990/23801/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання незаконною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року (суддя Житняк Л. О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року (колегія суддів у складі: Федотова І. В., Єгорової Н. М., Сорочка Є. О.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та історія справи

1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі також - Укртрансбезпека) в особі Північного Міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі також - відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16 листопада 2021 року № 318409.

2. Позов було обґрунтовано тим, що оскаржена постанова відповідача не відповідає вимогам закону, оскільки перед її винесенням останній не дослідив усіх необхідних обставин вчинення порушення, зокрема, не установив належним чином хто має нести за нього відповідальність. Позивач, на якого помилково покладено відповідальність за встановлені порушення, не був в момент проведення перевірки автомобільним перевізником, оскільки 08 листопада 2017 року спірний автомобіль було передано в оренду ОСОБА_2 за нотаріально посвідченим договором оренди, а останній в свою чергу 01 січня 2019 року передав указаний автомобіль в суборенду за простим письмовим договором № 3 суборенди автомобіля ТОВ "ШИКТРАНС". Установити відповідні обставини щодо належного автомобільного перевізника в день розгляду відповідачем справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт виявилось неможливим саме через протиправні діяння останнього, оскільки справа була розглянута і оскаржена постанова винесена без участі позивача та без урахування жодних доказів, які підтверджують дійсного автоперевізника у спірних відносинах.

3. Відзив на позов від Укртрансбезпеки в особі Північного Міжрегіонального управління Укртрансбезпеки до суду першої інстанції не надходив.

Встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи

4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 жовтня 2021 року посадовими особами Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на а/д М-05, 210км + 450м, Київ-Одеса, Уманський район, була проведена перевірка транспортного засобу DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 . Згідно свідоцтва про реєстрацію, транспортний засіб є власністю позивача ОСОБА_1 . За кермом зазначеного транспортного засобу був громадянин ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

5. Під час перевірки установлено відсутність у водія документів передбачених статтею 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" (далі також - Закон України "Про автомобільний транспорт"), а саме: відсутність тахометра та тахокарти, а також відсутність товарно-транспортної накладної.

6. Державними інспекторами було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 17 жовтня 2021 року № 319053.

7. Постановою відповідача від 16 листопада 2021 року № 318409 було застосовано до позивача адміністративно господарський штраф на суму 17 000 грн.

8. Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

9. Також судами установлено, що між позивачем та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 укладений нотаріально посвідчений договір найму (оренди) транспортного засобу від 08 листопада 2017 року, де визначено, що ОСОБА_1 (Наймодавець) передає, а фізична особа підприємець ОСОБА_2 (Наймач) приймає в строкове платне користування на умовах передбачених цим договором транспортний засіб: марки DAF, модель СF 85.340, 2005 року випуску, тип СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ВАНТАЖНИЙ ФУРГОН ІЗОТЕРМІЧНИЙ С, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, який посвідчений приватним нотаріусом Коноваловою О. О. та зареєстрований в реєстрі за № 2710. Цей договір укладений строком на 5 років з 08 листопада 2017 року по 08 листопада 2022 року.

10. Згодом, фізична особа підприємець ОСОБА_2 уклав договір суборенди від 01 січня 2019 року № 3, відповідно до якого фізична особа підприємець ОСОБА_2 (Орендодавець) передає, а ТОВ "ШИКТРАНС" (Орендар) приймає у строкове платне користування транспортний засіб марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Договір укладений строком на 11 місяців та неодноразово пролонговувався шляхом укладення додаткових угод. Відповідно до додаткової угоди від 30 вересня 2021 року № 3 до договору суборенди від 01 січня 2019 року № 3 він діє до 31 серпня 2022 року.

11. Зі змісту наданого позивачем подорожнього листа від 17 жовтня 2021 року № 17/2109, реєстраційний номер транспортного засобу позивача НОМЕР_1, автомобільним перевізником в момент спірної перевірки було ТОВ "ШИКТРАНС".

Короткий зміст оскарженого судового рішення

12. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16 листопада 2021 року № 318409. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

13. Оскаржені судові рішення мотивовано тим, що до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт згідно вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" можна притягнути виключно автомобільного перевізника. У спорі, що розглядається, відповідальність за наслідками проведення спірної перевірки покладено на позивача, який в момент перевірки не був автомобільним перевізником у спірних правовідносинах, у зв`язку із чим оскаржена постанова відповідача є протиправною та підлягає скасуванню.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

14. 05 липня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року і ухвалити у справі нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

15. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права та неповно з`ясували обставини цієї справи. Згідно наданих в момент перевірки документів посадові особи Укртрансбезпеки встановили, що автомобільним перевізником був власник автомобіля - ОСОБА_1 . Скаржник посилався на відсутність висновку Верховного Суду щодо процедури реалізації Укртрансбезпекою своїх повноважень з притягнення суб`єктів господарської діяльності до відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі ненадання всіх документів, визначених статтею 48 указаного Закону, які можуть підтвердити статус такого суб`єкта, зокрема документів, які встановлюють право використання транспортного засобу на законних підставах.

Позиція інших учасників справи

16. Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

Рух касаційної скарги

17. 05 липня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у цій адміністративній справі.

18. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 липня 2023 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Жука А. В., Мартинюк Н. М. - для розгляду цієї адміністративної справи.

19. Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2023 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

20. Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2023 року клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено Державній службі України з безпеки на транспорті строк на касаційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у цій справі. Відкрито касаційне провадження за скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року. Витребувано з Чернігівського окружного адміністративного суду матеріали справи № 620/18215/21.

21. Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2023 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права та акти їх застосування. Оцінка висновків судів, судові рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

22. Касаційне провадження в цій справі відкрито з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки за доводами скаржника, відсутній висновок Верховного Суду щодо процедури реалізації Укртрансбезпекою своїх повноважень з притягнення суб`єктів господарської діяльності до відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі ненадання всіх документів, визначених статтею 48 указаного Закону, які можуть підтвердити статус такого суб`єкта, зокрема документів, які встановлюють право використання транспортного засобу на законних підставах.

Щодо процедури проведення рейдових перевірок та передбачених Законом України "Про автомобільний транспорт" документів, які має надати автомобільний перевізник контролюючому органу

23. Судами в цій справі установлено, що посадовими особами Укртрансбезпеки проведена рейдова перевірка транспортних засобів на дотримання автомобільними перевізниками дотримання вимог Закону України "Про автомобільний транспорт".

24. Рейдова перевірка відбулася, зокрема, щодо транспортного засобу, який належить позивачу.

25. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

27. Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

28. В силу частини сьомої статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.

29. Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

30. Згідно з частинами сімнадцятої-двадцятої статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

31. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

32. Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

33. Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

34. Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі також - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Порядок № 1567).

35. За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

36. Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі також - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.


................
Перейти до повного тексту