ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
справа №500/291/20
адміністративне провадження № К/9901/18707/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С. М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року (головуючий суддя Чепенюк О. В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суд від 07 липня 2020 (головуючий суддя Заверуха О. Б., судді: Большакова О. О., Качмар В. Я.) у справі № 500/291/20 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
У січні 2020 року ОСОБА_1 (далі також позивач та/або ОСОБА_1 ) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської міської ради (далі також відповідач або Міськрада), в якому просила:
визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт (рішення) Тернопільської міської ради від 20.12.2019 № 7/42/71 (далі також рішення № 7/42/71);
визнати бездіяльність Тернопільської міської ради протиправною;
зобов`язати сесію Тернопільської міської ради скасувати рішення Тернопільської міської ради від 28.11.2014 № 6/53/152 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою: АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1" в частині позбавлення ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі № 500/291/20 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суд від 07.07.2020 задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 ; рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі № 500/291/20 - скасовано та провадження у справі закрито.
Роз`яснено позивачці, що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду господарської юрисдикції та що вона має право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до Восьмого апеляційного адміністративного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
29.07.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, надіслана 27.07.2020, в якій скаржник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу передати на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю.
Від відповідача відзиву не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 12.08.2020 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
Позовні вимоги, із посиланнями, зокрема, на положення статей 19, 144 Конституції України, статей 316, 317, 331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 24, 25, 33 Закону України "Про оренду землі", статей 4, 19, 20 Закону України "Про звернення громадян", статей 141, 143, 144 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень", аргументовані тим, що спірне рішення № 7/42/71 прийнято за межами вимог чинного законодавства, а саме без дослідження того, що рішення Міськради № 6/53/152 у частині позбавлення ОСОБА_1 права користування землею, не відповідає закону.
Вважає, що оскаржене рішення суперечить вимогам чинного законодавства та рішенням № 6/53/153 ОСОБА_1 протиправно позбавлено права користування земельною ділянкою та зобов`язано звільнити таку ділянку, без урахування того, що земельна ділянка обмежена новозбудованим нерухомим майном, яке в порядку встановленим законом прийнято до експлуатації, підлягає державній реєстрації та збудоване позивачкою не самовільно, а відповідно до положень пункту 15 договору оренди землі, після отримання всіх дозвільних документів.
Стверджує, що рішення Міськради № 6/53/125 у частині позбавлення ОСОБА_1 права користування землею, не відповідає закону та прийнято без урахування майнових прав позивачки, які вона набула відповідно до положень Закону України "Про планування і забудову територій", після прийняття збудованого на земельній ділянці об`єкта до експлуатації.
Також у позові наголосила, що не погоджується з рішенням № 7/42/71, адже вважає безпідставними посилання Міськради у тексті цього індивідуального акта на рішення судів у справах № 921/102/15-г/7, № 921/225/16-г/13, № 921/414/16-г/4, № 607/4698/15-а, № 921/716/16-г/17, оскільки у таких судових рішеннях не досліджувалося питання правомірності позбавлення ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою.
Позивачка також вважає, що підстави для прийняття Міськрадою рішення № 6/53/152, які в ньому зазначені, а саме неодноразові правопорушення в діяльності об`єкта торгівельно-побутового призначення, не відповідають дійсності, оскільки такі не мали місця та відповідачем безпідставно не продовжено договір оренди землі.
Водночас ОСОБА_1 вказала, що правомірно продовжує здійснювати підприємницьку діяльність в об`єкті торгівельно-побутового призначення та своєчасно сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою під ним.
Також наголосила на тому, що рішення № 6/53/152 приймалося за її відсутності без повідомлення про дату розгляду її питання на сесії Міськради, що позбавило її можливості виступити перед депутатами Міськради з метою захисту своїх прав та інтересів.
Міськрада у відзиві на позовну заяву заперечила проти задоволення позовних вимог та зазначила, зокрема про те, що право користування земельною ділянкою ФОП ОСОБА_1 по вул. Протасевича припинилося на підставі договору оренди землі та в силу положень статті 31 Закону України "Про оренду землі".
На думку відповідача, наявність тимчасової споруди, яка не має статусу нерухомого майна, та, відповідно не підлягає реєстрації як об`єкт права власності, не дає переважного права на отримання позивачкою права оренди на спірну земельну ділянку під тимчасовою спорудою, оскільки питання оренди земельної ділянки, відповідно до приписів частини 1 статті 134 ЗК України має здійснюватися на конкурентних засадах.
Міськрада наголошувала, що оскаржувані рішення є правомірними, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відповіді на відзив позивачка зазначила, що підставою для прийняття Міськрадою рішення № 6/53/152 не були ті умови, на які посилається відповідач у відзиві на позов: право користування земельною ділянкою припинилося не на підставі договору оренди землі та в силу положень статті 31 Закону України "Про оренду землі", підставою рішення № 6/53/152 зазначено неодноразові порушення в діяльності об`єкта торгівельно-побутового призначення.
Стверджує, що такі підстави не узгоджуються з положеннями статей 140-149 ЗК України, які регламентують питання припинення користування земельною ділянкою.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій установлено, що 31.07.2009 між Міськрадою (орендодавець) та СПД ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі (далі - договір оренди землі), за умовами якого орендодавець на підставі рішення Міськради від 30.04.2009 № 5/26/81 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться у АДРЕСА_1 .
За умовами договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 250 кв. м (пункт 2 договору оренди землі).
Відповідно до пункту 8 договору оренди землі його укладено терміном на 5 років - з 30 квітня 2009 року по 30 квітня 2014 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Відповідно до пункту 37 дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення (пункт 15 договору оренди землі).
На підставі акта прийому-передачі від 19.11.2009 орендодавець передав орендарю об`єкт оренди.
Додатковою угодою від 02.02.2014, зареєстрованою в Книзі реєстрації додатків до договорів оренди землі 05.03.2014 за № 2399, сторони внесли зміни до договору оренди землі в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01 січня 2014 року та в частині розміру орендної плати, виклавши пункти 5 та 9 договору оренди землі в новій редакції.
Відповідно до акта готовності об`єкта до експлуатації від 22.02.2011 № 588 підтверджено, що об`єкт - зупинка громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення готовий до експлуатації.
Судами попередніх інстанцій з урахуванням інформації, зазначеної в сертифікаті відповідності від 03.03.2011 № ТП000553, також установлено, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта - зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення, проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтвердила його готовність до експлуатації.
Такі обставини також установлені у рішенні Господарського суду Тернопільської області від 15.03.2018, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 у справі №921/653/17-г/4 за позовом ОСОБА_1 до Міськради, в якому позивачка просила визнати за нею право укладання договору оренди землі терміном на 49 років для обслуговування прийнятого до експлуатації комплексу: зупинки громадського транспорту з об`єктом торгівельно-побутового призначення, який зазначений в сертифікаті відповідності від 03.03.2011 № ТП000553; зобов`язати Міськраду прийняти рішення про виділення земельної ділянки площею 0,0250 га СПД ФОП ОСОБА_1 терміном на 49 років за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування прийнятого до експлуатації об`єкта, зазначеного в сертифікаті відповідності від 03.03.2011 № ТП000553 як: "(окремий пусковий комплекс) зупинка громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення" та на підставі цього рішення укласти відповідний договір оренди землі. У позові було відмовлено. Поставною Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду у справі № 921/653/17-г/4 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.03.2018 у справі змінено, викладено мотивувальну частину оскаржуваних рішень суду в редакції даної постанови, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78248497). Такі обставини не заперечуються сторонами.
Також, 31.03.2014, у місячний термін до закінчення договору оренди землі, ОСОБА_1 подала до Центру надання адміністративних послуг Тернопільської міської ради заяву про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Міськрада, розглянувши наведену заяву, прийняла рішення від 28.11.2014 № 6/53/152 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1" (рішення № 6/53/152).
У рішенні № 6/53/152 зазначено таке: "У зв`язку з неодноразовими правопорушеннями в діяльності об`єкта торгівельно-побутового призначення, керуючись стаття 19, 144 Конституції України, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про оренду землі", враховуючи висновки постійних комісій з питань природокористування, приватизації, продажу та оренди землі, з питань містобудування, міська рада вирішила:
1. Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (інд. номер НОМЕР_1 ) в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га (кад. номер 6110100000:08:014:0024) для обслуговування зупинки громадського транспорту "вул. Протасевича" з об`єктом торгівельно-побутового призначення за адресою
АДРЕСА_1 . Припинити право користування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_1 ) земельною ділянкою площею 0,0250 га (кад. номер 6110100000:08:014:0024) за адресою АДРЕСА_1 . Зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (інд. номер НОМЕР_1 ) в 20-ти денний термін з дня прийняття рішення повернути, зазначену в п.2 земельну ділянку.
4. Контроль за виконанням рішення покласти на постійні комісії міської ради з питань містобудування, приватизації, продажу та оренди землі".
Судами попередніх інстанцій також установлено, що Господарським судом Тернопільської області розглядалася справа № 921/266/18 за позовом ОСОБА_1 до Міськради про визнання недійсним рішення № 6/53/152 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою: АДРЕСА_1, ФОП ОСОБА_1" у частині пункту 2, яким припинено право користування позивачки земельною ділянкою, площею 0,0250 га та про зобов`язання уповноважену особу Тернопільської міської ради підписати (укласти) додаткову угоду до договору оренди землі від 31.07.2009 у відповідності до вимог земельного законодавства.
Так, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.01.2019 у справі № 921/266/18 закрито провадження у справі в частині вимоги про визнання недійсним пункту 2 рішення № 6/53/152 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою: АДРЕСА_1, ФОП ОСОБА_1" у зв`язку з відмовою позивачки від позову в цій частині. В іншій частині позову - відмовлено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 вказане рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.01.2019 у справі № 921/266/18 змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019. Резолютивну частину рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.01.2019 у справі № 921/266/18 залишено без змін (Єдиний державний реєстр судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82916978).
13.12.2018 ОСОБА_1 звернулася до Міськради із заявою, в якій виклала прохання розглянути її звернення та прийняти рішення про скасування пункту 2 рішення Міськради № 6/53/152 або прийняти рішення з вмотивованою відмовою.
У зв`язку із нерозглядом такого питання на сесії Міськради, ОСОБА_1 звернулася до суду.
Так, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.07.2019, яке залишене в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 у справі № 607/7901/19 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, зобов`язано Міськраду розглянути на її пленарному засіданні звернення ОСОБА_1 щодо скасування рішення Міськради № 6/53/152 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою: АДРЕСА_1 ФО-П ОСОБА_1" у частині позбавлення ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
04.11.2019 ОСОБА_1 подала до Міськрада звернення, в якому просила скасувати рішення Міськради № 6/53/152 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою: АДРЕСА_1 ФО-П ОСОБА_1", яке, на думку позивачки, в частині позбавлення ОСОБА_1 права користування землею не відповідає вимогам закону.
У своєму зверненні заявниця виклала доводи щодо протиправного позбавлення її права користування землею.
У відповідь на вказану заяву ОСОБА_1 отримала повідомлення Виконавчого комітету Міськради від 03.12.2019 № 14740/05-ф наступного змісту:
"На звернення від 04 листопада 2019 року стосовно скасування рішення Тернопільської міської ради від 28 листопада 2014 року №6/53/152 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0.0250 га за адресою АДРЕСА_1 ФО-П ОСОБА_1" в частині позбавлення ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою, враховуючи рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року по справі №607/7901/19, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року № 857/8520/19 повідомляємо, що Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, керуючись Конституцією України, Законом "Про місцеве самоврядування в Україні", підготовлено проект рішення міської ради по даному питанню та відповідні погодження на розгляд сесії міської ради у встановленому законодавством порядку".
20.12.2019 на сесії Міськради прийнято рішення № 7/42/71 наступного змісту: "Розглянувши звернення ОСОБА_1, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року по справі №607/7901/19, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року № 857/8520/19, рішення суду у справі № № 921/102/15-г/7, 921/225/16-г/13, 921/414/16-г/4, 607/4698/15-а, 921/716/16-г/17, пункти 8, 37 договору оренди землі від 31 липня 2009 року, зареєстрованого в книзі записів засвідчення факту реєстрації 19 листопада 2009 року за № 3759, керуючись статтями 19, 144 Конституції України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи висновок постійної комісії міської ради з питань містобудування, міська рада вирішила:
відмовити ОСОБА_1 (ід.номер НОМЕР_1 ) в скасуванні рішення Тернопільської міської ради від 28 листопада 2014 року №6/53/152 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250га за адресою АДРЕСА_1 ФО-П ОСОБА_1" в частині позбавлення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою".
У зв`язку з незгодою із рішенням № 7/42/71 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у цій справі та вважає, що Міськрада порушує її права користування землею, на якій вона побудувала об`єкт торгівельно-побутового призначення.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у Міськради при прийнятті оскаржуваного рішення № 7/42/71 були відсутні підстави для скасування пункту 2 рішення № 6/53/152, оскільки закінчення строку дії договору оренди землі є підставою для припинення використання земельної ділянки, яка була передана в оренду на визначених у договорі умовах. З огляду на відмову в першій позовній вимозі, не підлягає до задоволення і похідна вимога про зобов`язання сесії Міськради скасувати рішення Міськради № 6/53/152 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0250 га за адресою: АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1" у частині позбавлення ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою.
Проте, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції розглянув справу з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, відповідно рішення необхідно скасувати, провадження у справі закрити.