ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 560/11400/23
адміністративне провадження № К/990/35892/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року (суддя-доповідач Мацький Є.М., судді Сушко О.О., Залімський І.Г.),
У С Т А Н О В И В:
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.12.2017, зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 20.12.2017, починаючи з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації - 21.09.2022.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року позовну заяву повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з неусуненням недоліку позовної заяви, залишеної без руху, щодо сплати судового збору.
Не погодившись із цим судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху через несплату судового збору. Позивачу надано п`ятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги та надання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2684 грн.
28 вересня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції заяву, в якій повідомив, що на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" він звільнений від сплати судового збору під час розгляду цієї справи.
В ухвалі від 09 жовтня 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд визнав необґрунтованими доводи позивача про звільнення його від сплати судового збору та повернув апеляційну скаргу у зв`язку з невиконанням позивачем у встановлений судом строк вимог ухвали від 27 вересня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року та направити справу для продовження розгляду.
Скаржник будує свої доводи на тому, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" він звільнений від сплати судового збору в цій справі, оскільки компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, на йому думку, належить до гарантійних і компенсаційних виплат, передбачених чинним законодавством, тобто є додатковою заробітною платою. Зазначає, що протилежний висновок суду апеляційної інстанції щодо обов`язку сплати судового збору за позовами у такій категорії справ не відповідає висновку Верховного Суду, сформованому у справі №№380/8976/21. При цьому у справах №460/17052/21 і №460/14618/21 Верховний Суд, надаючи оцінку поняттям "грошова винагорода", "оплата праці" і "заробітна плата", які використовуються у трудовому законодавстві, дійшов висновку, що вказані поняття є рівнозначними.
Відповідач не подав відзив на касаційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до пункту 1 частини п?ятої, частини шостої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до статті 1 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
У статті 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, яка включає:
- основну заробітну плату - винагороду за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;