ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 420/15422/22
адміністративне провадження № К/990/22642/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С. А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, за участю третьої особи - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року (головуючий суддя - Левчук О.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року (суддя-доповідач - Танасогло Т.М., судді - Бітов А.І., Градовський Ю.М.),
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - Департамент ПП НП України), в якому просила: визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту ПП НП України від 25 травня 2022 року №307 про застосування до неї, капітана поліції, інспектора взводу №2 роти №5 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту ПП НП України від 04 червня 2022 року №825о/с про звільнення капітана поліції ОСОБА_1, інспектора взводу №2 роти №5 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП зі служби в поліції; поновити її на займаній посаді з 04 червня 2022 року та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 червня 2022 року.
1.1. Позов обґрунтовано тим, що службове розслідування проведено відповідачем поза межами установленої законодавством процедури, оскільки позивач на той час вважала себе звільненою з органів поліції і їй не пояснили причини повторного проведення такого розслідування, вже після такого звільнення. Крім того, вона перебувала за кордоном, а тому не мала можливості надати відповідні пояснення. Посилаючись на те, що матеріали службового розслідування їй для ознайомлення не надсилались і про наказ про звільнення їй стало відомо лише 14 жовтня 2022 року, після надсилання Департаментом ПП НП України відповіді на адвокатський запит, просила суд задовольнити позов.
1.2. Водночас ОСОБА_1 просила поновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на те, що зміст оскаржених наказів №307 та №825о/с не було належним чином доведено до її відома, про їхнє існування вона дізналася із відповіді на адвокатський запит від 14 жовтня 2022 року №94/22. Позивач указала, що дійсно у травні 2022 року на номер її телефону надійшло повідомлення щодо проведення щодо неї службового розслідування та з пропозицією з`явитися 18 травня 2022 року до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту ПП НП України (далі - УПП в Одеській області) для надання пояснень. Однак після надсилання нею 16 травня 2022 року листа про те, що вона не може з`явитися у зв`язку із перебуванням за кордоном, іншої інформації щодо руху дисциплінарної справи вона не отримувала. Крім того, під час розгляду іншої справи (№420/5966/22) щодо її незаконного звільнення у березні 2022 року та, відповідно, поновлення в органах поліції, документів, що стосуються її повторного звільнення відповідач не надавав.
2. 29 листопада 2022 року Департамент ПП НП України подав клопотання про залишення позову без розгляду з тих підстав, що у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану був змінений порядок проведення службового розслідування щодо поліцейських шляхом внесення відповідних змін до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VII "Про Дисциплінарного статуту Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний статут НП). Зокрема, цими змінами було запроваджено новий порядок ознайомлення поліцейського з наказом про застосування до нього дисциплінарного стягнення та запроваджено нові (скорочені) строки оскарження такого рішення. Посилаючись на те, що з 30 травня 2022 року ОСОБА_1 була обізнана з результатами службового розслідування, оскільки накази №307 та №825о/с були надіслані їй за допомогою засобів електронної комунікації (через месенджери на номер її телефону) і відповідач також додатково надсилав їх і засобами поштового зв`язку на указану позивачем адресу для листування, то пропуск строку на оскарження цих наказів складає 128 днів, тобто більше, ніж 4 місяці.
3. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав пропуску встановленого строку звернення до суду з цим позовом на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.
4. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що безпосередньо самим позивачем не заперечується факту отримання нею повідомлення УПП в Одеській області ДПП про проведення щодо неї службового розслідування, а отже, ОСОБА_1 достовірно було відомо про проведення щодо неї службового розслідування на підставі наказу від 14 травня 2022 року №577 за фактом можливого порушення нею службової дисципліни та необхідність з`явитися для надання пояснень, та, як наслідок, повинно було відомо про можливі результати службового розслідування, зокрема застосування щодо неї дисциплінарного стягнення.
4.1. Крім того, судами також взято до уваги той факт, що у провадженні суду першої інстанції перебувала інша справа №420/5966/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту ПП НП України про визнання протиправним та скасування наказів щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення у березні 2022 року. Як установлено судом апеляційної інстанції, 13 червня 2022 року у справі №420/5966/22 представник позивача надав письмові пояснення щодо клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, з яких вбачається, що з червня 2022 року позивачу достеменно було відомо про її поновлення на службі в поліції та проведення нового службового розслідування стосовно неї. Суди також надали правову оцінку інформації, наданої Департаментом, на підтвердження факту направлення наказів №307 та №825 о/с за допомогою засобів використання електронної комунікації у сукупності з іншими доказами у справі. Так, суд апеляційної інстанції указав, що телефонні номери, за якими здійснювалась електронна комунікація із позивачем суб`єктом владних повноважен, були діючими, що безпосередньо самою ОСОБА_1 не заперечується, а тому з травня 2022 року та під часу розгляду справи №420/5966/22 ОСОБА_1 знала про своє поновлення на службі в поліції та проведення відносно неї нового службового розслідування і, як наслідок, про необхідність з`явитися на службу в Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту ПП, у зв`язку з чим була обізнана про наслідки невиходу на службу.
5. Предметом спору у цій справі є правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. 20 червня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шугалевич І.В. надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просить переглянути і скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.
6.1. Скаргу обґрунтовано тим, що судами допущено порушення частини п`ятої статті 99 КАС України, якою регламентовано можливість використання як доказ копії електронного доказу у ситуації, коли учасником справи оспорюється відповідність поданої копії електронного доказу оригіналу такого документа. Так, представник позивача зазначив, що суди безпідставно, на його думку, взяли до уваги надані відповідачем скріншоти листування між ним та ОСОБА_1, як доказ повідомлення позивача про прийняті стосовно неї накази, оскільки, не зважаючи на задоволення його клопотання щодо витребування оригіналу електронного доказу, такий документ Департамент суду не надав.
6.2. Заявник також зазначає, що питання умов використання електронних доказів вже досліджувалося Верховним Судом у цивільній справі №264/949/19, в якій Суд, направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції указав, що "якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги".
6.3. Крім того, представник заявника послався на те, що позиція сторони позивача зводилася до того, що до відома ОСОБА_1 не доводився зміст оскаржених наказів, а наявні у матеріалах справи скріншоти не можуть підтверджувати наведені обставини, позаяк: відповідачем не було надано оригіналу електронного доказу; копії електронних доказів (відповідних скріншотів) не посвідчувалися у встановленому законом порядку; відповідач ніколи в межах розгляду цієї справи не зазначав про наявність у нього оригіналу електронного доказу. За таких обставин, заявник уважає надані відповідачем скріншоти переписки недопустимими доказами.
6.4. Водночас судами не надано належної правової оцінки листу ОСОБА_1 від 16 травня 2022 року, в якому вона повідомила власну електронну адресу та зазначила, що наразі перебуває за кордоном, тому просила надіслати їй копії матеріалів службового розслідування. Ураховуючи те, що запитувані документи їй не було надіслано, ОСОБА_1 вважала, що лист про проведення щодо неї службового розслідування надіслано їй помилково.
7. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 29 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
8. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судами норм процесуального права, зокрема, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду та частини п`ятої статті 99 КАС України щодо можливості використання як доказ копії електронного доказу.
9. У відзиві на касаційну скаргу Департамент ПП НП України просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, посилаючись на те, що службове розслідування стосовно позивача проводилося відповідно до вимог Дисциплінарного статуту НП, з урахуванням особливостей процедури ознайомлення поліцейських із заходом дисциплінарного впливу, запровадженої через воєнний стан в Україні. Інформація стосовно результатів такого розслідування, зокрема, наказів, прийнятих за наслідками його проведення, доведено до відома позивача шляхом надсилання текстових повідомлень на мобільний телефон ОСОБА_1, що відповідає приписам частини другої статті 30 Дисциплінарного статуту НП, а тому, починаючи з 07 червня 2022 року, позивач була ознайомлена з їхнім змістом. Водночас Департамент ПП НП України зауважив, що обставини справи №420/5966/22, на висновки у якій послався представник позивача, є відмінними від спірних правовідносин, оскільки предмет спору стосувався "веб-сайту" і висновок у цій справі було сформовано за інших обставин. Натомість у справі №916/3027/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла протилежного висновку щодо роздруківок електронного листування.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
10. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.
11. За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
12. Частиною третьою статті 122 КАС України установлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
13. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п?ята статті 122 КАС України).
14. Відповідно до приписів частини першої статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, що відносить її до публічної служби в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України.
15. Преабулою Дисциплінарного статуту НП передбачено, що цим Статутом, зокрема, визначені види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
16. Законом України від 15 березня 2022 року №2123-IX "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" (далі - Закон №2123-IX) внесено зміни до указаних нормативно-правових актів. Зокрема, Дисциплінарний статут НП України доповнено розділом V "Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану", яким з 01 травня 2022 року, зокрема, запроваджено іншу процедуру ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та інші строки звернення до суду.
17. Так, частиною першою статті 30 Дисциплінарного статуту НП України (у редакції Закону №2123-IX) у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
18. Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації (частина друга статті 30 Дисциплінарного статуту НП України).
19. Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту НП передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
20. Отже, з 01 травня 2022 року Законом №2123-IX запроваджено інші умови проведення службового розслідування, а також визначена нова процедура ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та установлені особливі строки оскарження дисциплінарних стягнень.
21. Питання щодо застосування строків, установлених Дисциплінарним статутом НП у правовідносинах, що виникли у зв`язку з притягненням поліцейського до дисциплінарної відповідальності, вже досліджувалося Верховним Судом. Так, у справі №120/7567/22 Суд сформував висновок, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут НП України.
22. Крім того, із змісту положень частин першої, другої статті 30 Дисциплінарного статуту НП України вбачається, що законодавцем запроваджено новий алгоритм ознайомлення поліцейського з наказом про застосування до нього дисциплінарного стягнення, у разі відсутності його на службі. Зокрема, за допомогою поштового зв`язку (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
22.1. І лише у разі виконання указаних приписів, поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.
Наведене означає, що єдиними та допустимими доказами належного повідомлення поліцейського про наказ щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення є документи, які підтверджують, що у разі якщо така інформація надсилалася йому засобами поштового зв`язку, то відповідач повинен направити її на адресу його місця проживання, зазначену в його особовій справі. Направлення на будь-які інші адреси, що не указані в особовій справі поліцейського не відповідає установленому законодавцем порядку. Обставини, що обумовлюють можливість відступу від цього правила повинні бути доведені відповідачем задля належного виконання ним обов`язку, передбаченого указаною нормою.
Що стосується способу повідомлення з використанням електронної комунікації, то в цьому випадку вимагається установити безпосереднього керівника такого поліцейського, визначити які контактні дані поліцейського є у його розпорядженні та перевірити чи на ці контактні дані було надсилано накази про застосування заходів дисциплінарного впливу.
Підсумовуючи викладене, можна дійти висновку, що лише за умови дотримання органом поліції такої процедури, поліцейський вважається ознайомленим з наказом про застосування до нього дисциплінарного стягнення у строки, установлені частиною другою статті 30 Дисциплінарного статуту НП України, незалежно від того, чи такі повідомлення він фактично отримував.