ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 635/6423/18
провадження № 61-11677св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - гаражно-будівельний кооператив "Околиця-1",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Кайдашова Віталія Сергійовича на постанову Полтавського апеляційного суду від 20 липня 2023 рокуу складі колегії суддів: Абрамова П. С., Лобова О. А., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації вартості майна та визнання права власності.
Позовна заява мотивована тим, що з 03 жовтня 2008 року по 19 жовтня 2016 року він перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, під час якого подружжям набуто наступне майно:
- садовий будинок АДРЕСА_1 ;
- автомобіль Volkswagen T4, днз НОМЕР_1 ;
- гараж № НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_2 .
В добровільному порядку сторони порядок поділу спільного майна не вирішили, згода з приводу поділу майна між ними не досягнена.
Зазначав, що спірний автомобіль придбано ними під час шлюбу, 23 грудня
2011 року, та хоч він і був зареєстрований за відповідачкою, проте він є спільною власністю подружжя, ринкова вартість якого станом на 23 квітня 2018 року становить 119 000,00 грн.
Спірний гараж є об`єктом незавершеного будівництва. Оскільки до прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та державної реєстрації права власності на таке майно воно не є об`єктом цивільного обороту, суд може визнати лише право за стороною спору на будівельні матеріали і конструктивні елементи такого майна.
Щодо спірного садового будинку з господарськими будівлями та спорудами, зазначав, що він був побудований ними спільно у 2015-2016 роках під час перебування у зареєстрованому шлюбі, на підтвердження чого надав датовані фотокопії будинку та прилеглої території із басейном, а також технічний паспорт на будинок ПП "АРІАЛ-ТЕХНО" від 25 серпня 2016 року. Проте, у 2017 році відповідачка самостійно здійснила державну реєстрацію права власності на вказаний будинок, а 04 серпня 2018 року продала його гр. ОСОБА_3 .
Позивач вважає, що має право на компенсацію 1/2 частини вартості цього будинку, ринкова вартість якого згідно зі Звітом про оцінку майна від 08 травня 2018 року становить 1 225 434,00 грн.
Також вказував, що у відповідності до договору підряду № RT-1550 від 07 серпня 2015 року ним було замовлено та оплачено виконання робіт з монтажу, підключення електрообладнання та запуску басейну на території вказаного будинку вартістю 99 000,00 грн.
Отже, оскільки ринкова вартість майна садового будинку включає також витрати з установки та підключення басейна, і, відповідно, становить 1 324 434,00 грн, тому компенсація позивачу у розмірі 1/2 частини вартості проданого майна становить 662 217,00 грн.
З огляду на вказане та уточнивши позовні вимоги в ході розгляду справи,
ОСОБА_1 остаточно просив:
- визнати садовий будинок АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості спільного майна подружжя - 1/2 частини вказаного садового будинку у розмірі 662 217,00 грн;
- визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя право власності на автомобіль Volkswagen Т4, пасажирський-В, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_3, об`ємом двигуна 2,461, 2003 року випуску, державний номер НОМЕР_1, з виплатою на користь ОСОБА_2 грошової компенсації вартості вказаного автомобіля у розмірі 59 500,00 грн;
- визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва гаража № НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, з виплатою на користь ОСОБА_2 грошової компенсації вартості будівельних матеріалів та обладнання, які були використані в процесі будівництва вказаного гаража у розмірі 55 800,00 грн;
- зарахувати зустрічні вимоги ОСОБА_2 на суму 55 800,00 грн та 59 500,00 грн та зменшити на цю суму розмір компенсації, належної до стягнення з ОСОБА_1 користь ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 27 серпня
2021 року у складі судді Шинкарчука Я. А. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя право власності на автомобіль Volkswagen Т4, пасажирський-В, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_4, об`ємом двигуна 2, 461, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, з виплатою ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації вартості автомобіля Volkswagen Т4, пасажирський-В, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_3, об`ємом двигуна 2,461, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, у розмірі 59 500,00грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову про поділ майна подружжя, зокрема, в частині визнання за позивачем права власності на автомобіль Volkswagen T4, 2003 року випуску, державний номер НОМЕР_5, з виплатою на користь відповідача грошової компенсації належної їй 1/2 частки вартості автомобіля у розмірі 59 500,00 грн.
Проте позовні вимоги щодо визнання спільною сумісною власністю подружжя садового будинку АДРЕСА_3 та стягнення на користь позивача 1/2 частини його вартості не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що на вказане майно дійсно поширюється презумпція спільної сумісної власності подружжя.
Суд також відмовив у задоволенні вимоги про визнання права власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва гаража, адже обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є не ефективний та не спрямований на його відновлення. Натомість, саме пайові внески в гаражно-будівельному кооперативі у вигляді грошових коштів є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя і, враховуючи, що такі внески можуть бути трансформовані в неподільну річ, зокрема об`єкт права власності у вигляді гаражного боксу, то за кожним із подружжя слід визнавати право власності на належну кожному з них частку в пайовому внеску в гаражно-будівельному кооперативі. Однак, така вимога перед судом не була визначена.
Вимога про зарахування зустрічних вимог та зменшення розміру компенсації, що підлягає стягненню, є похідною від вимог про визнання спільною сумісною власністю садового будинку АДРЕСА_3, стягнення 1/2 частини його вартості та визнання права власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва гаража № НОМЕР_2, а відтак вона теж не підлягає задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 липня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Панасенка П. П. задоволено частково.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 27 серпня 2021 року в оскаржуваній частині скасовано.
Визнано садовий будинок АДРЕСА_3, загальною площею 77,3 кв. м з господарськими будівлями та спорудами (літера А1 - садовий будинок, літера ппд- напівпідвал, літера ап- погріб, літера мс - мансарда, літера Б - лазня, літера б - ганок, літера В - альтанка, літера Г - басейн, літера К - колонка, літера Я - вигрібна яма, № 1 - ворота, № 2 - паркан, № 3 -хвіртка, № 4 -паркан, І - замощення, навісом), що знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, Кулиничівська селищна рада, "Лілія" садівниче товариство, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості спільного майна подружжя - 1/2 частини вказаного садового будинку - у розмірі 612 717,00 грн.
В іншій частині вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що з урахуванням сукупності зібраних у справі доказів, зокрема, технічного паспорту на спірний будинок
від 25 серпня 2016 року, наданих позивачем фотокопій будинку та прибудинкової території, датованих 2015-2016 роками, а також враховуючи висновок ПП "АРІАЛ-ТЕХНО" про технічний стан будівельних конструкцій садового будинку та господарських споруд станом на 2016 рік, апеляційний суд вважав, що факт побудови спірного садового будинку у 2016 році під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі є більш вірогідним, аніж твердження відповідачки про те, що будівництво будинку розпочалось вже після розірвання шлюбу, а саме з дати повідомлення Департаменту ДАБІ про початок виконання будівельних робіт
(10 жовтня 2017 року) по день прийняття об`єкта в експлуатацію (25 жовтня
2017 року).
Враховуючи, що відповідачкою не доведено належними і достатніми доказами будівництво будинку за її особисті кошти у 2017 році вже після розірвання шлюбу, отже, не спростовано презумпції спільності вказаного майна, суд дійшов висновку про стягнення з неї на користь позивача суми компенсації у розмірі 612 717,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання права власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва гаража № НОМЕР_2, апеляційний суд виходив з того, що докази у справі з приводу спірного гаражу містять протиріччя. З наданих до суду доказів неможливо достовірно встановити, хто із сторін у справі є дійсним членом гаражно-будівельного кооперативу "Околиця-1", коли саме відбулося включення до членів кооперативу, чи сплачені членські внески в повному обсязі, а також чи оформлено на сьогоднішній день право власності на спірний гараж, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні позову за недоведеністю, тоді як висновок суду першої інстанції про неефективність обраного позивачем способу правового захисту є передчасним.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У серпні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Кайдашова В. С. на постанову Полтавського апеляційного суду від 20 липня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Кайдашов В. С., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження представник заявника зазначає порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 352/626/13-ц, від 21 березня 2018 року у справі № 553/3370/14-ц, від 23 травня 2018 року у справі
№ 640/11441/15-ц, від 18 липня 2018 року у справі № 509/2669/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 2-1744/11, від 28 листопада 2018 року у справі
№ 692/1190/13-ц, від 12 грудня 2018 року у справах № 682/1221/16-ц,
№ 450/454/16-ц, від 23 січня 2019 року у справах № 161/16424/15-ц, № 630/767/16-ц, № 571/1331/15-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 567/147/16-ц,
від 06 березня 2019 року у справі № 361/4685/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 48/3103/17, від 15 квітня 2020 року у справі № 307/3957/14-ц, від 03 червня
2020 року у справі № 722/1882/16-ц, від 23 червня 2020 року у справі
№ 680/214/16, від 16 березня 2021 року у справі № 562/542/19, від 18 серпня
2021 року у справі № 359/3859/17, від 14 вересня 2021 року у справі
№ 359/5719/17, від 22 вересня 2021 року у справі № 587/1186/18, від 15 листопада 2021 року у справі № 279/790/18, від 17 листопада 2021 року у справі
№ 182/4522/19, від 16 лютого 2022 року у справі № 495/6053/19, від 09 березня 2023 року у справі № 127/28862/21, від 12 квітня 2023 року у справі № 511/2303/19, від 17 травня 2023 року у справі № 454/403/19, від 14 червня 2023 року у справі
№ 753/1631/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що спірний садовий будинок з господарськими спорудами у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі не мав юридичного статусу нерухомого майна та вважався незавершеним будівництвом, а набуття права власності на об`єкти незавершеного будівництва виникає з моменту завершення будівництва, прийняття нерухомого майна до експлуатації та державної реєстрації.
Отже, до прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на це майно як об`єкт цивільного обороту не виникає, у такому випадку особа є власником лише матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Таким чином, самочинне збудоване нерухоме майно не є об`єктом права власності, а тому не може бути предметом поділу між подружжям.
Виходячи з аналізу доводів касаційної скарги, постанова апеляційного суду оскаржується тільки в частині вирішення позовних вимог про визнання садового будиночку з господарськими будівлями та спорудами спільною сумісною власністю подружжя та стягнення компенсації вартості спільного майна подружжя, а тому в іншій частині на предмет законності й обґрунтованості судом касаційної інстанції не перевіряється відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 - адвоката Панасенко П. П. на касаційну скаргу, в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що вона ухвалена з дотримання норм матеріального та процесуального права і доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. Зазначає, що згідно зі сталою практикою Верховного Суду побудований подружжям під час проживання у шлюбі будинок, право власності на який було зареєстровано одним з подружжя після розірвання шлюбу, є спільним сумісним майном, а тому позивач має право на компенсацію вартості частки відчуженого будинку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 03 жовтня 2008 року,який було розірвано на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2016 року. Мають спільну дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 31 серпня 2017 року № 15726-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,0600 га, в тому числі багаторічні насадження площею 0,0436 га, та землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами площею 0,0164 га (кадастровий номер 6325157300:01:013:0074) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення індивідуального садівництва, розташовану в садовому товаристві "Лілія", ділянка № НОМЕР_6, за межами населених пунктів на території Кулиничівської селищної рали Харківського району Харківської області.
Згідно з даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності державна реєстрація права власності на земельну ділянку в садовому товаристві "Лілія", ділянка № НОМЕР_6, за межами населених пунктів на території Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області (кадастровий номер 6325 157300:01:013:0074), здійснена ОСОБА_2 12 вересня 2017 року.
На підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, виданої 13 листопада 2017 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області ХК141173171247, 21 листопада 2017 року державним реєстратором Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради" Іващенко О. І. зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на садовий будинок АДРЕСА_4 .
04 квітня 2018 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Скорбач Я. С. та зареєстрованого в реєстрі за № 333, ОСОБА_2 відчужила вказаний вище садовий будинок ОСОБА_3 .
Згідно зі Звітом про оцінку, виконаним ПП "Агентство оцінки майна та землі", ринкова вартість садового будинку АДРЕСА_1, станом на 08 травня 2018 року становила 1 225 434,00 грн.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався на те, що зведення спірного садового будинку відбувалося у період перебування сторін у шлюбі, зокрема, у 2015-2016 роках.
На підтвердження цього ним подано технічний паспорт ПП "АРІАЛ-ТЕХНО"