ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 490/5238/21
провадження № 61-12974св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Вавілов Антон Євгенович, на постанову Миколаївського апеляційного суду від 19 липня 2023 року.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про усунення перешкод у праві власності на житловий будинок.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Новоодеської державної нотаріальної контори № 1-911 від 29 жовтня 2013 року, він є власником 66/100 часток житлового будинку з прилеглими господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 . Інша частина житлового будинку належить на праві власності ОСОБА_2 . Житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 913 кв. м, відведеній у користування.
3. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 жовтня
2020 року у по справі № 2-380/11 визначено порядок користування земельною ділянкою між співвласниками та проведено поділ житлового будинку з господарськими спорудами в натурі. Рішення суду набрало законної сили та було виконано шляхом державної реєстрації права власності сторін.
4. Зазначав, що відповідач, не зважаючи на рішення суду про реальний поділ житлового будинку, а також законодавчі гарантії непорушності права приватної власності, продовжує чинити перешкоди йому у володінні та користуванні наступними приміщеннями: кімнатою № 2-5 житлового будинку літ. "А", площею 11,7 кв. м, вбиральнею літ. "Д", сараєм літ. "С". Зокрема, фізично не допускає його до вказаних приміщень, вчиняє сварки, провокує на бійку, викликає працівників поліції. Вирішити спір у досудовому порядку неможливо.
5. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати відповідача надати йому доступ до кімнати № 2-5 житлового будинку літера А, площею 11,7 кв .м, вбиральні літера Д, сараю літера С та у подальшому не чинити перешкоди у доступі до вказаного приміщення та будівель.
Стислий виклад позиції відповідача
6. ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позовних вимог
ОСОБА_1, посилаючись на відсутність доказів можливості перепланування спірних приміщень, а також на незаконність позбавлення його права власності на приміщення 2-5.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
7. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 квітня
2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
8. Зобов`язано ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 доступ до вбиральні літера "Д" та сараю літера "С", розташованих за адресою:
АДРЕСА_1, та у подальшому не чинити перешкоди у доступі до вказаних будівель.
9. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
10. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
11. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не погоджується з визначеним судом порядком розподілу домоволодіння, чинить перешкоди позивачу у здійсненні ним права користування належними йому житловими приміщеннями та господарськими спорудами, у зв`язку із чим вимоги про усунення таких перешкод є законними та частково обґрунтованими. Зокрема, суд вважав, що в частині вимоги про зобов`язання відповідача не чинити перешкоди у користуванні вбиральнею літер Д та сараєм літер С є обґрунтованими, відповідають змісту порушеного права та характеру порушення. Водночас, вимоги про зобов`язання відповідача надати доступ до кімнати 2-5 житлового будинку літер А без визначення конкретного шляху такого доступу, з огляду на те, що він можливий лише через житлові приміщення, які перебувають у власності відповідача, не відповідають критерію ефективності.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
12. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 19 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 квітня 2023 року залишено без змін.
13. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на те, що право власності на вбиральню літ Д та сарай літ. С після розподілу будинку за рішенням суду належить виключно позивачу, якому чиняться перешкоди у користуванні таким майном.
14. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося в апеляційному порядку та судом апеляційної інстанції не переглядалося.
Узагальнені доводи касаційної скарги
15. 29 серпня 2023 року ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат
Вавілов А. Є., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Миколаївського апеляційного суду від 19 липня 2023 року, справу передати на новий розгляд апеляційному суду.
16. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13,
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі
№ 338/180/17, та у постановах Верховного Суду від05 грудня 2018 року у справі № 170/289/16-ц, від 11 серпня 2020 рокуу справі №404/4551/19, від 24 грудня 2020 рокуу справі № 457/725/16-ц, від 27 січня 2021 рокуу справі
№ 361/2430/18-ц, від 28 січня 2021 рокуу справі №260/1888/20, від 19 лютого 2021 рокуу справі №909/541/19, від 31 березня 2021 рокуу справі
№ 240/13092/20, від 09 квітня 2021 рокуу справі №500/90/19, від 14 квітня
2021 рокуу справі №205/1129/19, від 19 травня 2021 рокуу справі
№910/16033/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
17. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не урахували, що право власності у заявника виникло на підставі договору дарування від 09 липня 2002 року, в якому чітко визначено, які приміщення у домоволодінні ним набуто.
18. Вважає, що судовим рішенням від 16 жовтня 2020 року було фактично позбавлено його належного йому майна - припинено право власності на житлову кімнату у будинку літ "А" 2-5, площею 11,7 кв. м, що суперечить Конституції України та законодавству України щодо захисту права власності.
19. Посилається на те, що при вирішенні питання про виділ частки або поділ будинку в натурі підлягає врахованню можливість виділення співвласнику ізольованого приміщення, яке має окремий вхід, систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто окремого об`єкту нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. Виділ частки має відбуватись без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі.
20. Посилається заявник на те, що при поділі житлового будинку судом не було технічного висновку про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам, правилам пожежної безпеки, а також погодження відповідних служб на встановлення відокремленого газо-, водо- та енергопостачання.
21. Зауважує, що спірні приміщення не були оглянуті експертом, оскільки експертиза проводилась лише за наявними документами, виданими багато років тому. У приміщенні сараю літ. "С" було зроблено переобладнання за його рахунок. Крім того, позивачем не зазначено, яким чином має бути наданий доступ до приміщення сараю та вбиральні, що свідчить про неправильно обраний спосіб захисту його прав.
22. Зосереджує увагу на тому, що позбавлення його права на доступ до вбиральні літ. "Д" не відповідає санітарним нормам, встановленим законодавством України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
23. Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
24. Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2023 року поновлено
ОСОБА_2 строк на касаційне оскарженняпостанови Миколаївського апеляційного суду від 19 липня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі № 490/5238/21, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
25. 19 жовтня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26. Відповідно до договору купівлі-продажу частки житлового будинку
від 04 грудня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Лашиною О. П., ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_4 66/100 частини житлового будинку з відповідною часткою прилеглих до нього господарських та побутових споруд і будівель по АДРЕСА_1 . Право власності на зазначене нерухоме майно зареєстроване 15 грудня 2003 року.
27. Згідно з умовами зазначеного договору купівлі-продажу на земельній ділянці розташований один житловий кам`яний будинок, позначений на плані
літ. "А", житловою площею 93 кв. м, погріб кам`яний літ. "МДП", сарай кам`яний літ. "С", "П", "Я", душ кам`яний літ. "Р", туалет з цегли літ. "Д", сарай з цегли
літ. "3", 1/2 літньої кухні та 1/2 гаража кам`яних літ. "К", сарай з піноблока
літ. "Н", навіс, обшитий з 3-х сторін літ. "О", огорожа під № 3, 4, 8, 11, 12, будівля 1, № 7, 9.
28. Згідно з державним актом довічного успадкованого володіння землею
№ 150 від 03 лютого 1992 року ОСОБА_4 на праві довічного успадкованого володіння належала присадибна ділянка за адресою
АДРЕСА_1, площею 730,4 кв. м. Зазначено, що домоволодіння належить ОСОБА_4 (4/5 частини) та ОСОБА_5 (1/5 частини).
29. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29 жовтня 2013 року, ОСОБА_1 отримав у спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 66/100 часток житлового будинку з відповідною часткою прилеглих до нього господарських будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
30. ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 09 липня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Захаренко І .В., отримав у дар від ОСОБА_6 34/100 частини житлового будинку, з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
31. Домоволодіння за вказаною адресою складається з: житлового будинку літ. "А-1" площею 151,1 кв. м; нежитлової прибудови літ. "А1"; вбиральні літ. "Д" 2,1 кв. м, сарая літ. "З", 5,9 кв. м; літньої кухні-гаража літ. "К", 64,5 кв. м; погреба літ. "Мпд", підвалу 13,2 кв. м; сараю літ. "Н," 10,5 кв. м; навісу літ. "О", 8,7 кв. м; душу літ. "Р",4,5 кв. м; сараю літ. "С", 8,9 кв. м; сарая літ. "Я", 7,0 кв. м; замощення літ. "І"; огорожа № 11; хвіртка № 12; ворота № 3; огорожа № 4; басейн № 7; огорожа № 8; водяний кран № 9. Житловий будинок АДРЕСА_1 літ. "А-1" складається із двох квартир.
32. Квартира АДРЕСА_2, якою користується ОСОБА_1, має загальну площу 53,9 кв. м, житлову (основну) 42,3 кв. м та допоміжну 11,6 кв. м. Ця квартира складається з трьох житлових кімнат площами 14,7 кв. м, 10,2 кв. м та 17,4 кв. м, кухні площею 8,5 кв. м та коридора - 3,1 кв. м.
33. Квартира АДРЕСА_3, якою користується ОСОБА_2, має загальну площу
70,7 кв. м, житлову (основну) 51,4 кв. м та допоміжну площу 19,3 кв. м. Зазначена квартира складається з трьох житлових кімнат площами 13,6 кв. м, 19,3 кв. м,
11,7 кв. м, їдальні площею 6,8 кв. м, коридора - 2,1 кв. м, кухні - 8,9 кв. м,
ванни - 5,3 кв. м та коридора - 3,0 кв. м.
34. Рішенням від 16 жовтня 2020 року Центрального районного суду
м. Миколаєва у справі №2-380/11, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 29 червня 2022 року, позов
ОСОБА_1 про поділ житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою задоволено.
35. Надано у користування ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 574,86 кв. м (194, 17 кв. м під забудовами, 380,69 кв. м вільна
від забудов), що відповідає його ідеальній частці 66/100, з частиною житлового будинку літ. "А-1", "а" і господарськими спорудами: вбиральня, літ "Д"; сарай літ. "З"; літня кухня - гараж літ. "К"; сарай літ. "Н"; навіс літ. "О"; сарай літ. "Я"; сарай літ. "С"; басейн літ. №7; водяний кран літ. №9; 1/2 огорожі літ. № 11,12,3,4,8; відмостки та замощення літ. №11, 12, 3, 4, 8, І з відділенням за точками по лінії земельної ділянки 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 29, 28, 27, 32, 25, 31, 30, 21, 22, 23, 24, якими позначені поворотні точки межі земельної ділянки.
36. Надано ОСОБА_1 у користування земельну ділянку під забудовами, яка становить 194,17 кв. м, під частиною житлового будинку "А-1", "а" -
82,44 кв. м, загальною площею - 65,60 кв. м у складі приміщень: "І", "1-2", "1-3", "1-5", "1-6", "2-5"; під господарськими спорудами - 111,73 кв. м. Надано у користування ОСОБА_1 земельну ділянку вільну від забудов площею 380,69 кв. м.
37. Надано у користування ОСОБА_2 частину земельної ділянки площею 296,14 кв. м (91,83 кв. м під забудовами, 204,31 кв. м вільною від забудов), що відповідає його ідеальній частці 34/100 з частиною житлового будинку літ. "А-1", "а" та господарськими спорудами: погріб літ. "Мпд"; сарай літ. "П"; душ літ. "Р"; 1/2 частка огорожі, відмостки та замощення літ № 11, 12, 3, 4, 8, І з відділенням за точками по лінії земельної ділянки 25, 26, 27, 28, 29, 17, 18, 19, 20, 21, 30, 31, якими позначено поворотні точки земельної ділянки (на плані позначено земельним кольором).
38. Надано у користування ОСОБА_2 земельну ділянку під забудовою площею 91,83 кв. м, а саме: під частиною житлового будинку літ. "А-1", "а" -
73,80 кв. м, загальною площею - 59,0 кв. м; у складі приміщень: "ІІ", "2-2", "2-3", "2-4", "2-6", "2-7", "2-8"; під господарськими будовами - 18,03 кв. м. Надано у користування ОСОБА_2 земельну ділянку вільну від забудов площею
204,31 кв. м.
39. Вхід (в`їзд) літ. № 3, № 12 на земельну ділянку залишено в загальному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
40. У загальному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено земельну ділянку площею 99,84 кв. м (по 49,92 кв. м кожному співвласнику) з відділенням за точками по лінії земельної ділянки 1, 2, 3, 32, 27, 26, 25, 24, 23, якими позначені поворотні точки межі земельної ділянки. Огорожі залишено у користуванні співвласників відповідно до встановленого порядку користування земельною ділянкою.