ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 369/5183/19
провадження № 61-14355св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3, від імені якої діє адвокат Українець Микола Петрович, на постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Нежури В. А., Соколової В. В., від 13 вересня
2023 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2,
ОСОБА_3, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р. Т. про визнання правочинів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що він є власником земельної ділянки площею 1,0369 га, кадастровий номер 3222481600:02:007:0226, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, а також нежитлової будівлі - магазину, загальною площею 21,4 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі укладених
25 грудня 2007 року між ним та ОСОБА_4 договорів купівлі-продажу.
3. З реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що право власності на його майно перереєстровано за іншою особою. Так 29 квітня 2016 року нібито між ним та ОСОБА_2 підписано іпотечний договір № 579, предметом якого була зазначена земельна ділянка, а 13 травня 2016 року - договір про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі якого право власності на земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_2, який у подальшому відчужив її ОСОБА_3 шляхом укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08 вересня 2016 року.
4. Зазначав, що він не укладав та не підписував іпотечний договір, договір позики та договір про задоволення вимог іпотекодержателя. За його заявою були внесені відомості про кримінальне правопорушення за фактом заволодіння земельною ділянкою шляхом використання підроблених документів за частиною четвертою статті 358 КК України (кримінальне провадження
№ 12019110200000254).
5. Зауважував, що на час укладення оспорюваних правочинів (29 квітня
2016 року, 13 травня 2016 року) він перебував за межами України, тому підписати правочини не міг фізично. Окрім того, при укладенні правочинів був використаний недійсний паспорт НОМЕР_1 з фотокарткою невідомої людини, який був втрачений ним, а на його заміну 14 вересня 2015 року він отримав новий паспорт серія НОМЕР_2, який був дійсний до 02 серпня 2016 року та замінений на паспорт серія НОМЕР_3 від 02 серпня 2016 року, який дійсний по теперішній час.
6. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати недійсними договори: позики, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 29 квітня 2016 року; іпотеки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 29 квітня 2016 року; про задоволення вимог іпотекодержателя від 13 травня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; купівлі-продажу земельної ділянки від 08 вересня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на його користь земельну ділянку, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1, кадастровий номер
№ 3222481600:02:007:0226;
- скасувати: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про проведену державну реєстрацію обтяження нерухомого майна у вигляді іпотеки на спірну земельну ділянку; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про проведену державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя за ОСОБА_2 ; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 .
Основний зміст та мотиви судових рішень суду першої інстанції
7. Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 грудня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
8. Визнано недійсним договір позики, укладений між ОСОБА_2 та
ОСОБА_1 29 квітня 2016 року. Визнано недійсним договір іпотеки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 29 квітня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р. Т. за реєстраційним номером 579. Визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 13 травня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р. Т. за реєстраційним номером 592. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 08 вересня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Герасимів Ю. В. за реєстраційним номером 2717. Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3222481600:02:007:0226, цільове призначення для розміщення торговельного центру. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте приватним нотаріусом
Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Герасимів Ю. В. № 14388533 від 29 квітня 2016 року, про проведену державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обмежень обтяження нерухомого майна у вигляді іпотеки на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3222481600:02:007:0226, загальною площею
1,0369 га, цільове призначення для розміщення торговельного центру. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Герасимів Ю. В. № 14497468 від 13 травня 2016 року про проведену державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права власності на земельну ділянку за адресою:
АДРЕСА_1, кадастровий номер 3222481600:02:007:0226, загальною площею 1,0369 га, цільове призначення для розміщення торговельного центру, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя за ОСОБА_2 . Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Герасимів Ю. В. № 16288490
від 08 вересня 2016 року про проведену державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3222481600:02:007:0226, загальною площею 1,0369 га, цільове призначення для розміщення торговельного центру,
за ОСОБА_3 .
9. Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірне нерухоме майно вибуло із власності ОСОБА_1 поза його волею, а тому позовні вимоги щодо визнання недійсним договорів та витребування майна підлягають задоволенню.
10. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 02 червня 2020 року заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 грудня 2019 року скасовано, справу призначено до судового розгляду.
11. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2022 року у складі суддів Волчка А. Я. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
12. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів на підставі належних та допустимих доказів наявності обставин щодо недійсності спірних договорів та того, що спірна земельна ділянка вибула з його володіння незаконно. Наголошено, що оспорювання правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
Основний зміст та мотиви судового рішення апеляційного суду
13. Постановою Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволеночастково. Рішення
Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Витребувано з чужого незаконного володіння
ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3222481600:02:007:0226, цільове призначення для розміщення торговельного центру. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
14. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги висновок експерта №17-3/1670, який відповідає положенням статті 102 Цивільного процесуального кодексу України, та не врахував, що спірні договори іпотеки від 29 квітня 2016 року, про задоволення вимог іпотекодержателя від 13 травня 2016 року позивач не підписував та, відповідно, істотних умов цих договорів не погоджував. Позовні вимоги про визнання недійсними оспорюваних правочинів апеляційний суд вважав неналежним способом захисту прав позивача, натомість вважав, що порушені права підлягають захисту в порядку статті 388 Цивільного кодексу України. Враховуючи, що ОСОБА_1 втратив майно внаслідок неукладених ним правочинів, права та інтереси позивача визнані такими, що переважають інтереси добросовісного набувача, який не позбавлений можливості відновити свої права у спосіб звернення до суду з позовом до продавця спірного нерухомого майна на підставі статті 661 ЦК України.
Узагальнені доводи касаційної скарги
15. 04 жовтня 2023 року ОСОБА_3, від імені якої діє адвокат Українець М. П., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року та залишити в силі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2022 року.
16. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17, від 07 листопада 2018 року у справі № 183/3811/16-ц, від 26 лютого 2020 року у справі
№ 757/63756/18, від 27 травня 2020 року у справі № 350/1594/16-ц, від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18, від 21 січня 2021 року у справі № 824/62/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
17. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення на підставі неналежних та недопустимих доказів, прийнятих з порушенням порядку їх подання. Зауважує, що відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 було здійснено з порушенням положень статей 185, 356, 357, 358 ЦПК України. Надані до суду апеляційної інстанції докази є новими доказами, які подані без обґрунтування підстав неможливості їх подання до суду першої інстанції, а також без направлення для ознайомлення іншим учасникам справи.
18. Вважає, що судом апеляційної інстанції безпідставно було встановлено обставини справи на підставі експертного дослідження, проведеного у межах кримінального провадження, яке закрите за відсутністю в діянні невстановленої особи складу кримінального правопорушення. Крім того, зазначає, що у межах досудового розслідування кримінального провадження було проведено декілька почеркознавчих експертиз, однак позивачем надано лише один висновок. Зосереджує увагу на суперечливих даних такого висновку експерта, проведення дослідження на підставі копій документів, на підставі документів, яких немає в матеріалах цивільної справи, відсутності відомостей про те, що він підготовлений для використання у суді.
19. Крім того, посилається на неврахування судом апеляційної інстанції добросовісності дій позивача, наявності у нього подвійного громадянства, використання ним для перетину кордону паспорта громадянина Казахстану, наявності відмінностей в транслітерації та написання імен у паспортних документах, неодноразової втрати ним українських паспортів.
20. Вважає, що висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на припущеннях.
21. У додаткових поясненнях зосереджує увагу суду на порушенні судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті апеляційної скарги та порушенні принципу змагальності сторін в частині прийняття нових доказів та використанні доказів з матеріалів кримінального провадження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
22. Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 369/5183/19, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
23. Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3, від імені якої діє адвокат Українець М. П., про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року до закінчення касаційного провадження.
24. 24 листопада 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
25. Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26. Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 грудня 2007 року ОСОБА_1 № 1392 придбав у ОСОБА_4 земельну ділянку площею 1,0369 га, кадастровий номер 3222481600:02:007:0226, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, реєстровий № 1392.
27. Згідно з договором купівлі-продажу нежилої будівлі від 25 грудня 2007 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_4 магазин-адмінбудівлю, зазначену за планом під літерою "А", з дерева, загальною площею 21,4 кв.м, що знаходиться на земельній ділянці по АДРЕСА_1, реєстровий № 1389
28. 11 вересня 2009 року право власності на земельну ділянку було зареєстровано за позивачем на підставі державного акту права власності на земельну ділянку серія ЯЖ №479140, що був виданий Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі.
29. Згідно з копією іпотечного договору від 29 квітня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в іпотеку останнього була передана земельна ділянка площею 1,0369 га, що знаходиться по АДРЕСА_1, кадастровий номер 3222481600:02:007:0226. Вказаний договір іпотеки був укладений на забезпечення виконання зобов`язань за договором позики від 29 квітня 2016 року, який був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо повернення позики у розмірі 2 534 000,00 грн. Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р. Т. за реєстровим № 579.
30. Згідно з копією договору про задоволення вимог іпотекодержателя
від 13 травня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який був посвідчений приватним нотаріусом Гречаною Р. Т. за реєстровим № 592, право власності на земельну ділянку площею 1,0369 га, кадастровий номер 3222481600:02:007:0226, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, було зареєстровано за ОСОБА_2 .
31. 08 вересня 2016 року спірна земельна ділянка була відчужена
ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу № 2717 від 08 вересня 2016 року.
32. Як вбачається з відповіді Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби від 11 травня 2021 року, за інформацією, наданою УДМС України в Чернівецькій області, на ім`я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 02 серпня 2016 року Новоселицьким РС УДМС України в Чернівецькій області оформлено паспорт громадянина України серії
НОМЕР_4 (дата видачі 17 серпня 2016 року) на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 у зв`язку з непридатністю для подальшого використання останнього. Паспорт серії НОМЕР_2 оформлено 14 вересня
2015 року Новоселицьким РС УДМС України в Чернівецькій області у зв`язку з втратою паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, оформленого
02 вересня 2005 року Новоселицьким РВ УМВС України в Чернівецькій області на ім`я ОСОБА_1 .
33. Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби надано інформацію з бази перетинання державного кордону, лінії розмежування між Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованою територією АР Крим за № 0.184-30020/0/15-20 вих.
від 23 листопада 2020 року, відносно перетинання кордону громадянином Казахстану ОСОБА_5, згідно з якими ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, перетинав кордон 11 лютого 2016 року (виїзд), наступний запис -
26 липня 2016 року (в`їзд).
34. На підставі заяви ОСОБА_1 до Києво-Святошинського ВП ГУНП у Київський області 15 січня 2019 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом заволодіння земельною ділянкою з використанням підроблених документів за частиною четвертою статті 358 КК України (кримінальне провадження №12019110200000254).
35. Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №17-3/1670 від 04 листопада 2019 року, проведеного в рамках кримінального провадження №12019110200000254, підписи від імені ОСОБА_1 у договорі іпотеки від 29 квітня 2016 року, договорі про задоволення вимог іпотекодержателя від 13 травня 2016 року, договорі позики грошей від 29 квітня 2016 року виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.
Позиція Верховного Суду
36. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
37. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.