ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 337/804/23
провадження № 61-12848 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2023 року у складі судді Гнатик Г. Є. та постанову Запорізького апеляційного суду від 31 липня 2023 року у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Гончар М. С., Подліянової Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, у якому просила визнати за собою право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1, як частину спільного майна подружжя; стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошові кошти в сумі 60 638, 73 грн в рахунок вартості 1/2 частини меблів, побутової техніки та речей домашнього вжитку, придбаних за час шлюбу.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачка не виконала вимоги ухвали від 15 лютого 2023 року про залишення її позовної заяви без руху, не надала суду перелік усього придбаного подружжям майна, його вартості на час подачі позову до суду, компенсацію за яке позивачка просить стягнути з відповідача, що є підставою для визнання позовної заяви неподаною та повернення відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Запорізького апеляційного суду від 31 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2023 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що для позовів про поділ спільного майна подружжя є необхідним зазначення переліку всього майна, яке підлягає поділу, та орієнтовної або іншим чином визначеної вартості кожного найменування майна.
Звертаючись до суду з позовом про поділ майна подружжя, позивачка не надала конкретний перелік майна, яке підлягає поділу, інформація про яке їй вочевидь була відома, оскільки в позові зазначена конкретна вартість цього майна.
Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, зазначив конкретні недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення. Оскільки у визначений судом строк позивачка недоліків позовної заяви не усунула, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачці на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 31 липня 2023 року й передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих та незаконних судових рішень.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 337/804/23 із Хортицького районного суду м. Запоріжжя.
У жовтні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що повертаючи її позовну заяву з підстав неусунення недоліків, визначених в ухвалі Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2023 року, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги цих порушень не усунув.
Вказувала, що на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху подала суду заяву, у якій повідомила про неможливість надати докази у справі через перешкоди, що чиняться відповідачем, та зобов`язалась поставити питання про їх забезпечення під час підготовки справи до судового розгляду.
Водночас нею належними чином були усунені недоліки позовної заяви щодо зазначення адреси електронної пошти позивача та повідомлення про необізнаність електронної пошти відповідача, а також підтвердження про те, що нею не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, про що також було зазначено у позовній заяві, на що не звернув увагу суд першої інстанції.
Таким чином, суд першої інстанції, з яким помилково погодився апеляційний суд, належно не перевірив дотримання позивачем вимог частини третьої статті 175 ЦПК України, помилково залишив позовну заяву без руху та надалі її повернув, чим порушив її право на доступ до правосуддя, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2023 року позовну заяву залишено без руху.
Залишаючи без руху позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що в позовній заяві не зазначено адресу електронної пошти позивача та відповідача; не викладено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та не зазначено докази, що підтверджують вказані обставини, а саме: докази придбання подружжям частини квартири, повний перелік сумісно придбаного майна та його вартість на час звернення до суду з позовом; відсутнє підтвердження позивачки про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
На виконання вимог ухвали суду першої інстанції позивачкою подано заяву від 25 травня 2023 року, у якій вона вказала адресу своєї електронної пошти, повідомила про необізнаність електронної пошти відповідача, а також надала підтвердження про те, що нею не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Крім того, в заяві позивачка повідомила про неможливість надати докази про придбання частини квартири та повного переліку сумісно придбаного майна подружжя через перебування цих доказів у відповідача, який чинить їй перешкоди у їх доступі, та зобов`язалась поставити питання про забезпечення цих доказів після відкриття провадження у справі.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2023 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 31 липня 2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу, оскільки недоліки, зазначені в ухвалі суду першої інстанції від 15 лютого 2023 року, не були усунуті.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Вимоги до позовної заяви визначено статтею 175 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.