ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
місто Київ
справа № 334/1955/15-ц
провадження № 61-10109св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач (стягувач) - Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК",
відповідачка (боржниця) - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 07 червня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі Гончар М. С., Кочеткової І. В., Маловічко С. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Публічне акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (далі - ПАТ "ПУМБ") у березні 2015 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням від 09 червня 2015 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованість за кредитним договором від 29 серпня 2007 року № 5613181 у розмірі 18 694, 42 дол. США та витрат зі сплати судового збору у розмірі 3 654, 00 грн.
Рішення набрало законної сили 20 червня 2015 року.
Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішення суду
Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК"
(далі - АТ "ПУМБ", товариство, банк), який є правонаступником ПАТ "ПУМБ", у лютому 2023 року звернулося до суду із заявою, у якій просило поновити строк пред`явлення виконавчого документа до виконання та видати дубліката виконавчого листа.
Товариство обґрунтовувало вимоги заяви тим, що 05 серпня 2015 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя видав виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованості за кредитним договором від 29 серпня 2007 року № 5613181 у розмірі 18 694, 42 дол. США та витрат зі сплати судового збору у розмірі 3 654, 00 грн.
Зазначило, що неодноразово пред`являло виконавчий лист на виконання до органів виконавчої служби. 26 лютого 2018 року приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович ухвалив постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого листа.
Надалі, у зв`язку із невиконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором банк звернув стягнення шляхом набуття у власність предмета іпотеки, про що держаний реєстратор Виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області 12 липня 2018 року зареєстрував право власності ПАТ "ПУМБ" на предмет іпотеки - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою від 01 червня 2022 року у справі № 334/3179/21 Запорізький апеляційний суд ухвалив рішення, яким задовольнив позов ОСОБА_1 . Суд визнав протиправним та скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 420210098 від 12 липня 2018 року, прийняте державним реєстратором Виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради Запорізької області Зінченком Юрієм Олександровичем щодо реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за ПАТ "ПУМБ".
Суд поновив право власності ОСОБА_1 на згадану квартиру.
Оскільки 18 січня 2023 року АТ "ПУМБ" дізналося про поновлення права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_1, то стверджувало, що, відповідно, у АТ "ПУМБ" відновилося право вимоги до боржниці щодо погашення заборгованості за кредитним договором, а отже й строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання підлягає поновленню.
У зв`язку із цим 26 січня 2023 року АТ "ПУМБ" звернулося до приватного виконавця Сколибог О. С. із заявою, в якій просило повідомити про стан виконання виконавчого листа. 01 лютого 2023 року на адресу АТ "ПУМБ" надійшов лист приватного виконавця, в якому він повідомив, що 16 липня 2018 року ухвалив постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку із забороною на звернення стягнення на належну боржнику квартиру згідно із Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", 16 липня 2018 року, за вихідним № 1677, ця постанова була надіслана на адресу ПАТ "ПУМБ", а 10 січня 2022 року виконавче провадження було знищено за закінченням строків зберігання відповідно до акта від 10 січня 2022 року.
АТ "ПУМБ" перевірило журнал реєстрації вхідної кореспонденції за 2018 рік та встановило, що на адресу АТ "ПУМБ" не надходило постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та оригіналу виконавчого листа за цим виконавчим провадженням.
Врахувавши той факт, що приватний виконавець повернув виконавчий лист стягувачу, а стягувач такий лист не отримав, то товариство стверджувало, що є підстави вважати, що виконавчий лист був втрачений під час пересилання засобами поштового зв`язку від приватного виконавця до АТ "ПУМБ".
Стислий виклад заперечень інших учасників справи
Боржниця надала відзив на заяву товариства про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, у якому зазначила, що стягувач без поважних і об`єктивних причин пропустив строк для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання, що є підставою для відмови у задоволенні заяви.
Також наголошувала, що банк не надав доказів втрати виконавчого листа.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду заяви
Ухвалою від 17 березня 2023 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя залишив заяву АТ "ПУМБ" без задоволення.
Суд першої інстанції виснував, що стягувач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували існування поважних причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання за увесь період прострочки, оскільки заявник звернувся до суду із заявою лише 20 лютого 2023 року, тобто зі спливом більше ніж чотирьох років з дня повернення приватним виконавцем виконавчого документа.
З огляду на те, що заяву про видачу дубліката виконавчого листа стягувач подав до суду після закінчення строку, встановленого для його пред`явлення до виконання, суд за результатами розгляду заяви стягувача про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання його не поновив, тому також відмовив й у видачі дубліката виконавчого листа.
Постановою від 07 червня 2023 року Запорізький апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу АТ "ПУМБ", скасував ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2023 року, ухвалив нове рішення, яким задовольнив заяву.
Суд поновив АТ "ПУМБ" строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі № 334/1955/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "ПУМБ" заборгованості за кредитним договором від 29 серпня 2007 року № 5613181 у розмірі 18 694, 42 дол. США та судового збору у розмірі 3 654, 00 грн.
Видав АТ "ПУМБ" дублікат виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "ПУМБ" заборгованості за кредитним договором від 29 серпня 2007 року № 5613181 у розмірі 18 694, 42 дол. США та судового збору у розмірі 3 654, 00 грн.
Здійснив розподіл судових витрат.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення заяви банку, апеляційний суд зазначив, що у банку (як стягувача) як на дату ухвалення приватним виконавцем постанови про повернення виконавчого листа стягувачу (16 липня 2018 року), так і на момент припинення заборони на примусове звернення стягнення (21 жовтня 2021 року) не було права на пред`явлення виконавчого листа на примусове виконання у зв`язку з наявністю зареєстрованого права власності на предмет іпотеки та недійсності основного зобов`язання, яке відпало лише 18 січня 2023 року, коли банк дізнався про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на іпотечну квартиру, а потім у січні-лютому 2023 року з`ясовував разом із приватним виконавцем Сколибог О. С., де саме знаходиться оригінал виконавчого листа, що є поважною причиною непред`явлення виконавчого документа на примусове виконання з цієї дати і до 16 лютого 2023 року (конверт з відміткою поштового відділення про подання заяви банком у цій справі поштою до суду першої інстанції).
Взявши до уваги той факт, що приватний виконавець повернув виконавчий лист стягувачу, а банк повернутий виконавчий лист не отримав (належних, допустимих доказів протилежного у матеріалах справи немає, боржниця до суду такі докази не надала), тому суд виснував, що є підстави вважати, що оригінал виконавчого листа був втрачений під час пересилання засобами поштового зв`язку від приватного виконавця до банку, що має наслідком видачу дубліката виконавчого листа.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 07 липня 2023 року із застосуванням системи "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 07 червня 2023 року, ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2023 року залишити в силі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявниця зазначила, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження цього судового рішення визначила те, що:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 199/13511/13, від 29 червня 2021 року у справі № 2-394/11, від 12 жовтня 2022 року у справі № 389/4348/13-ц, за змістом яких у випадку повернення виконавчого документа стягувачу він може бути повторно пред`явлений до виконання в межах строку пред`явлення виконавчого листа до виконання;
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17, відповідно до яких єдиною підставою для видачі дубліката виконавчого листа є його втрата;
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 2-504/11, щодо визначення поняття "дублікат";
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10, від 25 травня 2021 року у справі № 344/13386/21, за змістом яких факт втрати виконавчого листа повинен бути підтверджений відповідними доказами;
- суд апеляційної інстанції ухвалив рішення на підставі доказів, яких немає у матеріалах справи, зокрема журналу реєстрації вхідної кореспонденції;
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 916/1813/16, згідно з якими якщо суд ухвалив постанову за відсутності в матеріалах справи саме належно засвідчених письмових доказів, потрібно вважати, що суд її постановив за наявності документів, які не є допустимими доказами.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
Ухвалою від 16 серпня 2023 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 07 червня 2023 року в частині висновків про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 07 червня 2023 року в частині видачі дубліката виконавчого документа.
За змістом правила частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Визначаючи межі касаційного перегляду постанови суду апеляційної інстанції, Верховний Суд врахував, що касаційне провадження відкрито лише в частині висновків суду апеляційної інстанції про видачу дубліката виконавчого листа, тож лише в цій частині Верховний Суд і переглядає оскаржувану постанову апеляційного суду.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд вислухав суддю-доповідача, перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що 09 червня 2015 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя ухвалив заочне рішення у справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ПУМБ" заборгованості за кредитним договором, яке набрало законної сили.