ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 288/2010/21
провадження № 61-5246св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Андрушківська сільська рада Житомирського району Житомирської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргуОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Яковенко Анатолій Вікторович, на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області, у складі судді Рудник М. І.,
від 21 грудня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду,
у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Талько О. Б, Микитюк О. Ю.,
від 20 лютого 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
2. Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області
від 17 грудня 2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Андрушківську сільську раду Житомирського району Житомирської області.
3. Позов ОСОБА_1 обґрунтований тим, що вона є співвласником земельної ділянки з кадастровим номером 1824787800:03:001:0323, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 .
4. Вказана земельна ділянка межує із земельною ділянкою
ОСОБА_2 . При цьому відповідач вважає частину земельної ділянки такою, що повинна належати їй, та створює перешкоди у користуванні землею, внаслідок чого частина земельної ділянки тривалий час не обробляється та знаходиться в занедбаному стані.
5. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати ОСОБА_2 не чинити їй перешкоди у здійсненні права користування належною на праві власності земельною ділянкою, площею 0,32 га, розташованої по АДРЕСА_1, з кадастровим номером 1824787800:03:001:0323.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
6. Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області
від 21 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати пов`язані з професійною правничою допомогою в сумі 4 000 грн.
7. Суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності порушення відповідачем прав позивача, оскільки за наявними у справі матеріалами, зокрема і висновком земельно-технічної експертизи, встановлено протилежне, а саме: земельна ділянка позивача вільна від огорожі та забудови, її можливо використовувати, вона не містить накладань із сусідніми сформованими земельними ділянками. Також не встановлено, що відповідач самовільно зайняла та користується частиною спірної земельної ділянки та створює перешкоди своїми діями для позивача в користуванні нею.
8. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача, а оскаржуючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, ОСОБА_1 не зазначала про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права в частині вирішення питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Яковенко А. В. просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
10. 07 квітня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Яковенко А. В. подав касаційну скаргу на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 21 грудня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року у справі № 288/2010/21.
11. Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
12. У червні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі № 535/868/18, від 13 лютого 2020 року у справі № 908/386/19,
від 28 травня 2020 року у справі № 908/902/19, від 28 січня 2021 року у справі № 345/4434/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
14. Зазначає, що ОСОБА_2 безпідставно користується частиною земельної ділянки, площею 0,07683 га, співвласником якої є ОСОБА_1 .
15. Наголошує, що підставою для звернення до суду з позовом є акт обстеження земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 07 квітня 2021 року, з якого вбачається, що остання не погоджується з межею суміжних земельних ділянок.
16. Звертає увагу, що факт вчинення ОСОБА_2 перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою також підтверджується показами свідків, поясненнями позивача, відповіддю відділу поліції, висновком експерта.
17. Вважає, що судом першої інстанції помилково стягнуто з позивача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 4 000 грн, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, на яку і мали бути покладенні судові витрати.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив
Фактичні обставини справи
18. ОСОБА_1 є співвласником 1/4 частини земельної ділянки,
площею 0,32 га, з кадастровим номером 1824787800:03:001:0323, наданої на підставі рішення Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області № 196 від 08 серпня 2017 року, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по
АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками вказаної земельної ділянки є ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частки за кожним.
19. Власником суміжної земельної ділянки, площею 0,2450 га,
є ОСОБА_2, відповідно до державного акта серії ІІ-ЖТ № 005748 на право власності на земельну ділянку, виданого 29 травня 2000 року, який виданий на підставі рішення № 11 виконавчого комітету Харліївської сільської ради від 23 березня 2000 року.
20. Рішенням Андрушківської сільради Попільнянського району
від 23 лютого 2017 року вирішено розмежувати земельну ділянку, площею 0,5796 га, за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до цільового використання, в тому числі 0,2500 га для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд та 0,3296 га для ведення особистого селянського господарства. Рекомендовано ОСОБА_2 замовити в землевпорядній організації виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
21. 03 березня 2018 року в Державному земельному кадастрі зареєстровано належну ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,2450 га, кадастровий номер 1824787800:03:001:0042, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
22. 07 квітня 2021 року комісією сільської ради складено акт обстеження земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з якого вбачається, що між власниками земельних ділянок по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 виник спір. ОСОБА_2 не погоджується з межею сусідньої земельної ділянки ОСОБА_1 та не дає дозволу на користування земельною ділянкою
ОСОБА_1, внаслідок чого земельна ділянка, яка за документами належить ОСОБА_1 перебуває у користуванні ОСОБА_2 . У зв`язку з відсутністю взаємної згоди з приводу користування земельною ділянкою розташованою у АДРЕСА_1, комісія вирішила за доцільне передати спір на вирішення суду.
23. Відповідно до результатів проведеної, на підставі ухвали суду
від 30 травня 2022 року, судової земельно-технічної експертизи
№ 476/09-2022 від 27 вересня 2022 року, експертом зроблено наступні висновки:
- станом на дату проведення експертизи у фактичному користуванні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 перебуває частина земельної ділянки з кадастровим номером 1824787800:03:001:0323, а саме земельна ділянка, площею 0,24317 га, що не відповідає площі визначеній в правовстановлюючих (правопосвідчуючих) документах та не відповідає площі і конфігурації визначеній в технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Схема фактичного землекористування та межі земельної ділянки з кадастровим номером 1824787800:03:001:0323 графічно зображено в дослідницькій частині висновку;
- оскільки частина земельної ділянки з кадастровим номером 1824787800:03:001:0323, а саме ділянка, площею 768,3 кв. м (0,07683 га), яка перебуває у власності, але не перебуває у користуванні ОСОБА_7,
ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 : не є огородженою, що свідчить про вільний доступ до даної частини земельної ділянки; є вільною від забудови, а тому ділянку можливо використовувати в повному обсязі; не містить накладань із сусідніми (суміжними) сформованими земельними ділянками, встановити в результаті чого виникла невідповідність фактичного землекористування межам земельної ділянки з кадастровим номером 1824787800:03:001:0323, виходячи з обсягу наданих на дослідження матеріалів та результатів візуально-інструментального обстеження не вбачається за можливе. Для усунення невідповідності меж користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1824787800:03:001:0323 необхідно винести в натурі (встановити) межові знаки за координатами, які визначені технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
24. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
25. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
26. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.