1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 640/15008/20

касаційне провадження № К/990/736/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Блажівської Н.Є., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2021 року (головуючий суддя - Катющенко В.П.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Степанюк А.Г.; судді: Бєлова Л.В., Карпушова О.В.)

у справі № 640/15008/20

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень, вимог,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач, платник, підприємець) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування: податкових повідомлень-рішень від 25 березня 2019 року № 0021424205, № 0021434205, № 0021444205, № 0021454205, № 00214464205, № 0021474205, № 0021484205, № 0021494205, № 00215114205; рішень про застосування штрафних фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", від 25 березня 2019 року № 0021534205, № 0021544205, № 0021554205 та № 0021564205; вимог про сплату боргу (недоїмки) від 25 березня 2019 року № Ф-99У, № Ф-100У.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року, позов задоволено.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, судові інстанції виходили з того, що перевірка платника проведена без наявних на те правових підстав, оскільки запит про надання інформації був оформлений ГУ ДПС у м. Києві з порушенням статті 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Крім того, суди врахували, що кримінальне провадження № 320191000000000172, на підставі якого була призначена перевірка, закрито у зв`язку з відсутністю у діях позивача складу кримінального правопорушення.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 березня 2021 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки порушенням податкового законодавства, які встановлені контролюючим органом за результатами проведення контрольно-перевірочних заходів.

Ухвалою від 24 січня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.

15 вересня 2022 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, при цьому доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судових інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79, статті 82 ПК України відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, за результатами якої складено акт від 05 лютого 2019 року № 223/26-15-42-05/ НОМЕР_1 .

На підставі висновків названого акта перевірки відповідачем 25 березня 2019 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0021424205, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 1,00 грн;

№ 0021434205, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 603 149,22 грн, з яких за податковим зобов`язанням 603 149,22 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 214 186,64 грн, за пенею - 215 813,24 грн;

№ 0021444205, яким до підприємця застосовано штрафну санкцію з податку на доходи фізичних осіб в сумі 510,00 грн;

№ 0021454205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 2 028 299,86 грн, з яких за податковим зобов`язанням 1 622 639,89 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 405 659,97 грн;

№ 0021464205, яким до платника застосовано штрафну санкцію з податку на доходи фізичних осіб в сумі 340,00 грн;

№ 0021474205, яким підприємцю збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 2 071 802,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 1 656 865,60 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 414 216,40 грн;

№ 0021484205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з єдиного податку на 259 039,11 грн, з яких податкові зобов`язання 207 231,46 грн, штрафні (фінансові) санкції 51 807,65 грн;

№ 0021494205, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 86 095,77 грн, з яких податкові зобов`язання 50 262,44 грн, штрафні (фінансові) санкції 17 818,89 грн, пеня 17 984,44 грн;

№ 0021514205, яким підприємцю збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 169 024,99 грн, з яких за податковим зобов`язанням 135 219,99 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 33 805,00 грн.

Крім того, 25 березня 2019 року відповідачем прийняті рішення про застосування штрафних фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", від 25 березня 2019 року № 0021534205, № 0021544205, № 0021554205 та № 0021564205.

Також, 25 березня 2019 року контролюючим органом сформовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25 березня 2019 року № Ф-99У та № Ф-100У.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (пункт 79.1 статті 79 ПК України).

За правилами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.


................
Перейти до повного тексту