ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 380/2999/21
адміністративне провадження № К/990/28752/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Білак М. В., Радишевської О. Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, завданої державі внаслідок втрати військового майна, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року (колегія суддів у складі: Большакової О. О., Затолочного В. С., Качмара В. Я.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та історія справи до ухвалення оскарженого судового рішення
1. 19 лютого 2021 року військова частина НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1, позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка) про стягнення шкоди, завданої державі внаслідок втрати військового майна, в якому просила:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь в/ч НОМЕР_1 шкоду, завдану державі внаслідок втрати військового майна, в розмірі 131 535,81 грн;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь в/ч НОМЕР_1 сплачений судовий збір у сумі 2102 грн за подання адміністративного позову.
2. Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 проходив службу у в/ч НОМЕР_1 і відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 05 червня 2019 року № 121 прапорщика ОСОБА_2 відповідно до пп. "д" (у зв`язку із службовою невідповідністю) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" було звільнено з військової служби та виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Підставою звільнення слугувало службове розслідування щодо нестачі майна військової частини, за наслідками якого встановлено втрату прапорщиком ОСОБА_2 військового майна, у зв`язку із чим державі завдано збитків на суму 165 443,23 грн. Частина указаних збитків була стягнута з останнього. Сума невідшкодованих завданих прапорщиком ОСОБА_2 збитків складає 131 535,81 грн. У липні 2019 року ОСОБА_2 помер. Частину спадкового майна померлого прийняла ОСОБА_1, яка є спадкоємцем померлого. Посилаючись на те, що завдані померлим збитки в повному обсязі не відшкодовані, а також на те, що відповідно до статті 1231 ЦК України майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості майна, яке було одержане у спадщину, позивач просив задовольнити позов.
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 шкоду, завдану державі внаслідок втрати військового майна, в розмірі 131 535,81 грн. Ухвалено, що судові витрати розподілу не підлягають.
4. Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, відповідачка подала апеляційну скаргу. На обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки у цьому спорі позивач посилався на Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", який набрав чинності лише 31 вересня 2019 року, тобто за 2 місяці після смерті ОСОБА_2, у зв`язку із чим його положення безпідставно застосовано судом. Судом підлягало застосуванню чинне на момент завдання збитків Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджене постановою Верховного Ради України 23 червня 1995 року, згідно з приписами якого матеріальна відповідальність не настає у випадку, зокрема, смерті винної особи. Крім того, спадкоємцями померлого було троє осіб, у зв`язку із чим суд першої інстанції помилково стягнув суму збитків виключно з відповідачки.
Короткий зміст оскарженого судового рішення
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року скасовано. Провадження у справі за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, завданої державі внаслідок втрати військового майна, закрито.
6. Оскаржене судове рішення мотивовано тим, що суду при визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб`єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин. Спір між сторонами в цій справі не стосується проходження ОСОБА_1 публічної служби, оскільки заявлена вимога стосується стягнення шкоди, заподіяної чоловіком відповідачки, - колишнім військовослужбовцем, який помер. При цьому відповідачка частково спадкувала майно померлого, а отже, спір щодо відшкодування перейшов у площину цивільних правовідносин. Суд першої інстанції, розглянувши спір, помилково виходив з того, що цей спір є публічно-правовим, оскільки цей спір має бути розглянуто судом загальної юрисдикції.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. 21 серпня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права та дійшов помилкового висновку про те, що між учасниками справи виникли приватноправові відносини. До адміністративної юрисдикції відносяться справи, які виникають зі спору в публічно-правових відносинах, коли один з його учасників є суб`єктом владних повноважень і здійснює владні управлінські функції в цьому спорі або за його результатами владно впливає на права, свободи чи інтереси фізичної чи юридичної особи. Стягнення з відповідачки завданої майнової шкоди є здійсненням військовою частиною НОМЕР_1 владно-управлінських функцій. Крім того, закриваючи провадження у цій справі, суд апеляційної інстанції не виконав вимогу частини першої статті 239 КАС України, згідно з якою суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, яка подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Позиція інших учасників справи
9. 02 листопада 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_1 - адвоката Ревера С. В., на подану касаційну скаргу, у якому зазначено про те, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження в цій адміністративній справі через те, що спір між сторонами не є публічним, має приватноправовий характер і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку із чим оскаржене судове рішення відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості.
10. 14 листопада 2023 року на указаний відзив до Верховного Суду надійшла відповідь в/ч НОМЕР_1, доводи якої узгоджуються з доводами поданої останньою касаційної скарги.
Рух касаційної скарги
11. 21 серпня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження у цій справі.
12. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 серпня 2023 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Білак М. В., Радишевську О. Р. - для розгляду цієї адміністративної справи.
13. Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2023 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
14. Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року поновлено військовій частині НОМЕР_1 строк на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року у справі № 380/2999/21. Відкрито касаційне провадження за скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року у справі № 380/2999/21. Витребувано з Львівського окружного адміністративного суду матеріали справи № 380/2999/21.
15. Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2023 року закінчено підготовку цієї справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.
Короткий опис встановлених судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи щодо юрисдикції спору
16. Судом апеляційної інстанції установлено, що з 24 квітня 2015 року ОСОБА_2 було зараховано до особового складу військової частини НОМЕР_1 .
17. На підставі рапорту командира З артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 від 01 березня 2019 року вх.№ 2544 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05 березня 2019 року № 265 було призначено службове розслідування щодо нестачі майна військової частини.
18. У ході проведення вказаного службового розслідування було встановлено, що внаслідок втрати прапорщиком ОСОБА_2 військового майна сума завданих державі збитків визначена згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості" від 02 листопада 1995 року № 880, становила 165 443,23 грн.
19. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05 червня 2019 року № 121 прапорщика ОСОБА_2, відповідно до пп. "д" (у зв`язку із службовою невідповідністю) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", звільнено з військової служби та виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
20. На момент звільнення з прапорщика ОСОБА_2, згідно з Книгою обліку стягнень та нарахувань, було стягнуто 21 920,47 грн.
21. У липні 2019 року ОСОБА_2 помер.
22. 29 травня 2020 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 380 за нестачу матеріальних засобів взводу забезпечення 3 артилерійського дивізіону, виявлених під час здачі посади, прапорщика ОСОБА_2 притягнуто до матеріальної відповідальності на загальну суму 165 443,23 грн (пункт 4 наказу).
23. На час звернення позивача із цим позовом до суду сума невідшкодованих збитків, завданих державі прапорщиком ОСОБА_2 за втрачене ним майно військової частини, складала 131 535,81 грн.
24. ОСОБА_1 успадкувала частину майна померлого ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про право спадщини за законом НОН 785870 від 09 липня 2020 року.
25. Позивач у цій справі просив суд стягнути суму збитків з ОСОБА_1 як спадкоємиці померлого боржника ОСОБА_2, згідно зі статтею 1231 ЦК України.
26. Судом апеляційної інстанції встановлено, що спір у цій справі не є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права та акти їх застосування. Оцінка висновків суду, судове рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
27. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
28. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
29. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
30. Зазначеним вимогам процесуального закону судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково прийнятними з огляду на таке.
Щодо юрисдикції розгляду спору в цій справі
31. Статтею 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;
або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;
або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.