ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 420/11412/20
касаційне провадження № К/9901/31428/21
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство"
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року (головуючий суддя - Стефанов С.О.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Стас Л.В.; судді: Турецька І.О., Шеметенко Л.П.)
у справі № 420/11412/20
за позовом Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство"
до Головного управління ДПС в Одеській області, як відокремленого підрозділу ДПС України,
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство" (далі - ПрАТ "УДП", позивач, платник, товариство) звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (далі - ГУ ДПС в Одеській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 липня 2020 року № 0093465204, № 0093465204.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що під час проведення камеральної перевірки відповідач правомірно використав дані інформаційної системи органів ДФС, які стосуються судових рішень у справах № 815/3649/17 та № 815/1500/17.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Мотивуючи касаційну скаргу, платник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. При цьому, зазначає, що в порушення вимог законодавства відповідач в ході проведення камеральної перевірки з використанням документів, які не належать до податкової звітності (судові рішення, податкові повідомлення-рішення), здійснив перевірку достовірності, повноти нарахування позивачем податку на прибуток, що має бути предметом документальної перевірки, в результаті чого протиправно спірними податковими повідомленнями-рішеннями зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток та збільшив суму грошового зобов`язання з податку на прибуток.
Ухвалою від 18 жовтня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "УДП".
Відзиву на касаційну скаргу від відповдіача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судовими інстанціями норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал 2020 року ПрАТ "УДП", за результатами якої складено акт від 10 червня 2020 року № 6817/15-32-52-04/01125821.
Відповідно до висновків акта перевірки контролюючим органом встановлено заниження податку на прибуток за 01 квартал 2020 року у сумі 5 692 919,00 грн та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 85 783 133,00 грн.
На підставі висновків названого акта перевірки податковим органом 07 липня 2020 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
№ 0093455204, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 5 692 919,00 грн;
№ 0093465204, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 85 783 133,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За приписами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1 статті 76 ПК України).
Пунктом 76.3 статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов`язані із своєчасністю сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Така перевірка може охоплювати період в 1095 днів за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
З урахуванням викладеного, суди обґрунтовано відхилили посилання позивача на порушення відповідачем строків проведення камеральної перевірки.
Відповідно до підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
У разі якщо платник податку зобов`язаний зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, зазначених у цьому підпункті, а також відповідно до положень підпункту 140.4.3 цього пункту, коригування відповідно до положень цього підпункту не здійснюється.
За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.