ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
справа №320/15012/21
адміністративне провадження № К/990/25246/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 320/15012/21
за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Київ-Атлантик Україна" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Є. О. Сорочко, І. В. Федотов, А. Ю. Коротких) від 20 червня 2023 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Приватне акціонерне товариство "Київ-Атлантик Україна" (далі - ПАТ "Київ-Атлантик Україна", позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області, відповідач, скаржник, податковий/контролюючий орган), у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 19128/0705 від 26 серпня 2021 року, яким ПАТ "Київ-Атлантик Україна" (ідентифікаційний код: 22929481, місцезнаходження: 08800, Київська обл., Миронівський р-н, місто Миронівка, вулиця Степова, будинок 8), визначено до сплати суму податкового зобов`язання у розмірі 3 239 033,00 грн.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що висновки акта перевірки та прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення № 19128/0705 від 26 серпня 2021 року, що оскаржується, є необґрунтованим, не відповідає положенням чинного законодавства в Україні та підлягає скасуванню.
2.1 Позивач вважає, що ним не допущено порушень податкового законодавства, господарські операції з контрагентами мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліку.
3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у задоволені позову відмовлено.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року та ухвалено нове судове рішення, яким позов ПАТ "Київ-Атлантик Україна" задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області № 19128/0705 від 26 серпня 2021 року.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 18 липня 2023 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
6. Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
7. 22 серпня 2023 року до Верховного Суду від позивача надійшов відзив на вказану касаційну скаргу, в якому, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, ПАТ "Київ-Атлантик Україна" (ідентифікаційний код юридичної особи 22929481), зареєстроване як юридична особа 24 грудня 1998 року (дата запису: 04.03.2005 та номер запису: 13411200000000075), місцезнаходження: 08800, Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка, вул. Степова, буд. 8.
10. Видами господарської діяльності позивача за кодом КВЕД є: 10.91 виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (основний) 10.41; виробництво олії та тваринних жирів; 10.61 виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 52.10 складське господарство; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.11 діяльність у сфері архітектури; 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель.
11. Згідно наказу ГУ ДПС у Київській області від 07 липня 2021 року № 1266-п, виданого на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1, статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Київ-Атлантик Україна" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2021 року податкової декларації з податку на додану вартість від 18 червня 2021 року реєстраційний номер 9163832819 від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 23 липня 2021 року № 12224/10-36-07-05/22929481, яким встановлено порушення ПАТ "Київ-Атлантик Україна": пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного (податкового) періоду на суму 3 239 033 грн.
12. Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки ПАТ "Київ-Атлантик Україна", в порядку пункту 86.7. статті 86 ПК України подано заперечення. За результатами розгляду зазначеного заперечення ГУ ДПС у Київській області надало позивачу відповідь від 20 серпня 2021 року № 14265/12/10-36-07-05, у якій вказало, що викладенні у запереченнях доводи не спростовують викладені висновках акту перевірки факти порушення в частині питання правомірності декларування суми від`ємного значення з ПДВ та бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника банку за травень 2021 року.
13. Надалі, 26 серпня 2021 року ГУ ДПС у Київській області, на підставі акту перевірки, винесено податкове повідомлення-рішення № 19128/0705 щодо завищення від`ємного зазначення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 3 239 033 грн.
14. Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу, яку рішенням № 24643/6/99-00-06-01-03-06 від 01 листопада 2021 року, залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 19128/0705 від 26 серпня 2021 року - без змін.
15. Позивач, вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернулась до суду з цим позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції повністю погодився з доводами відповідача про нереальність виконання спірних поставок товарів, з огляду на непідтвердження фактичного переміщення (руху) товарів від постачальників до позивача, внаслідок чого, дійшов висновків про безпідставність формування податкового кредиту за спірними операціями на підставі податкових накладних, складених від імені відповідних постачальників.
17. Суд першої інстанції також зазначив, що надані товарно-транспортні накладні містять недостовірні дані щодо транспортних засобів, якими нібито-то здійснювалися перевезення товарів, а також щодо водіїв та щодо пунктів навантаження товару. Також визнав, що вказані обставини не є формальними недоліками заповнення документів, а є суттєвими обставинами, які свідчать про те, що ці товарно-транспортні накладні є штучно створеними документами. Це свідчить про узгодженість дій позивача з вказаними особами з метою незаконного отримання податкових вигод.
18. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, дійшов протилежних висновків.
19. Так, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з його контрагентами було надано всі необхідні первинні документи, які оформлені у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, містять усі необхідні реквізити та відомості, у повній мірі відображають зміст господарських операцій з контрагентами, а також є достатніми для відображення відповідних операцій у податковому обліку позивача.
20. Суд апеляційної інстанції, оцінивши встановлені обставини, дійшов висновку, що негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності самого позивача, а контрагентів-контрагентів позивача, з якими позивач не мав жодних відносин у межах спірної господарської операції з придбання товару. Окрім того, судом зауважено, що з ТОВ "Транс Логістик Україна", ТОВ "Сітізен", ТОВ "Агрофінанс-Груп" не мав відносин і сам контрагент позивача ТОВ "Джаст Агро". При цьому, будь-яких зауважень щодо безпосередньої діяльності саме ТОВ "Джаст Агро" чи ТОВ "Торговий дім Корма України" відповідач в акті перевірки, а суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, не навели.
21. У зв`язку з викладеним, судом апеляційної інстанції негативна податкова інформація відносно контрагентів-контрагентів позивача, якою обґрунтовуються порушення Товариством податкового законодавства, не прийнята до уваги, зокрема, з огляду на те, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкового кредиту платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів тощо.
21.1 При цьому, доцільність вибору платником податку контрагентів відноситься до його виключної компетенції, яка походить із принципу свободи підприємницької діяльності. На вибір контрагента своїх постачальників платник податків взагалі не має впливу. Критерії та причини, за яких особа обирає тих чи інших постачальників, не мають ніякого відношення до правил ведення податкового обліку.
22. Поряд з цим, щодо недоліків у заповненні товарно-транспортних накладних, судом апеляційної інстанції зазначено, що позивач не вступав у відносини із перевізниками придбаного ним товару. Можливе використання такими перевізниками незареєстрованих транспортних засобів та/або транспортних засобів, право користування якими не оформлене належними чином, та/або транспортних засобів, про використання яких не подано звіти до податкового органу, нездійснення належного оформлення трудових відносин із водіями та/або неподання звітності до податкового органу про такі відносини, жодним чином не впливає на факти реальності спірних операцій з придбання товару та не покладає на позивача відповідальності у вигляді позбавлення права на податковий кредит за допущені третіми особами, з якими він до того ж не вступав у відносини, порушення.
22.1 Окрім того, окремі недоліки у документах, які до того ж не є первинними для цілей ведення податкового обліку, не можуть самі по собі безумовно свідчити про нереальність господарської операції з поставки товару, якщо з інших документів вбачається, що така операція реально відбулася.
23. На переконання колегії суддів, у спірних правовідносинах відповідачем сформовані штучні та цілком формальні висновки про безтоварність спірних операцій, оскільки такі висновки не ґрунтуються на вчиненні безпосередньо самих операцій, а пов`язані виключно із діяльністю підприємств у ланцюгу постачання товарів та послуг, які необхідні для вчинення цих операцій. При цьому, з наявних обставин можна зробити висновок, що підхід відповідача базується на пошуку будь-якого підприємства, яке має ознаки порушень податкової дисципліни, не залежно від того, чи мали безпосередньо з таким підприємством відносини позивач або ж його контрагенти-продавці.
24. Відтак, колегія судів дійшла висновку, що відповідачем не наведено жодних обґрунтованих обставин, які б свідчили про безтоварність безпосередньо операцій, здійснених позивачем. Відповідач фактично посилається виключно на недоліки господарських операцій, у яких позивач не брав участь, та оподаткування яких не є предметом даного спору.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
25. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
26. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
27. Скаржник зазначає про недослідження судом апеляційної інстанції усіх зібраних у справі доказів, а також про те, що оскаржуване судове рішення прийнято без урахування висновків щодо застосування норм права, зокрема, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 ПК України, у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 816/4409/15, від 16 червня 2020 року у справі № 400/987/19, від 15 травня 2020 року у справі № 823/1538/16, від 19 травня 2020 року у справі № 813/2488/14, від 12 квітня 2019 року у справі № 821/474/16.
28. Відповідач, зокрема, звертає увагу, що надані товарно-транспортні накладні містять недостовірні дані щодо транспортних засобів, якими нібито здійснювалися перевезення товарів, а також щодо водіїв та щодо пунктів навантаження товару. Вказані обставини піднімались та досліджувались в суді першої інстанції та судом була підтримана позиція відповідача з цього приводу. Також, зауважує, що вказані обставини не є формальними недоліками заповнення документів, а с суттєвими обставинами, які свідчать про те, що ці товарно-транспортні накладні є штучно створеними документами. Вказане свідчить про узгодженість дій позивача з вказаними особами з метою незаконного отримання податкових вигод.
29. Крім того, скаржник вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано та законно погодився з доводами відповідача про нереальність виконання спірних поставок товарів, з огляду на не підтвердження фактичного переміщення (руху) товарів від постачальників до позивача.
30. У ході перевірки контролюючим органом було встановлено відсутність у контрагентів умов та ресурсів, необхідних для здійснення фінансово-господарських операцій з постачання товарів в силу відсутності трудових ресурсів, виробничих активів, складських приміщень, основних фондів, що також свідчить про нереальність спірних господарських операцій з постачання товарів. Через відсутність фактичного здійснення господарських операцій відповідні документи не МОЖУТЬ вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. Наявність податкових накладних, які формально відповідають вимогам до їх оформлення, у спірних правовідносинах не є підставою для нарахування сум податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки під час судового розгляду справи доведено, що відомості у таких документах щодо господарських операцій не відповідають дійсності.
31. У цілому скаржник наводить доводи, аналогічні доводам відзиву на позовну заяву, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитує висновки акта перевірки, норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, наводить ряд постанов Верховного Суду та цитує уривки з них, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням, а тому повторного зазначення не потребують.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
32. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
33. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
34. Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
35. При цьому, згідно з пунктом 22.1 статті 22 ПК України об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.
36. Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е)постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
37. Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
38. Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
39. Згідно щ підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 вищевказаного Кодексу постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
40. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 ПК України.
41. Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 ПК України До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
42. Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.