ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 809/1112/18
адміністративне провадження № К/9901/8747/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 809/1112/18
за позовом Фірми "Богдан і К" до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Долинському, Калуському, Рогатинському, Рожнятівському районах та місті Болехові Дащука Тараса Федоровича, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, про визнання протиправним та скасування припису, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.09.2018 (прийняту у складі головуючого судді Остап`юк С.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля Р.Й., суддів: Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.)
у с т а н о в и в :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2018 року Приватна фірма "Богдан і К" (далі - позивач, ПФ "Богдан і К") звернулася до суду з адміністративним позовом до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Долинському, Калуському, Рогатинському, Рожнятівському районах та місті Болехові Дащука Тараса Федоровича (далі - відповідач-1), Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (далі - ГУ Держгеокадастр в Івано-Франківській області, відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України про визнання протиправним та скасування припису від 24.05.2018 №373/0/92-18-ДК/0073Пр/03/01/-18.
2. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що дії відповідача щодо проведення перевірки та складання за наслідками перевірки відповідних документів з висновками про самовільне захоплення позивачем земельної ділянки площею 59,8676 га, кадастровий номер 2623283700:02:003:0003 є неправомірними, а зафіксовані в цих документах порушення є необгрунтованими та безпідставними. Окрім того зазначає, що позивач не є користувачем земельної ділянки та не здійснює на ній господарської діяльності, що унеможливлює фактичне виконання вимог оскаржуваного припису.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Івано-Франківський окружного адміністративного суду від 21.09.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019, позов задоволено повністю:
- визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області за №373/0/19-18-ДК/0073Пр/03/01-18 від 24.05.2018, винесеного Приватній фірми "Богдан і К".
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оспорюваний припис винесений відповідачем-1 помилково і без врахування всіх обставин, а наданими документами підтверджується виконання позивачем робіт на земельній ділянці, обстеження якої проводив інспектор Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області та дійшов висновку про її самовільне зайняття, здійснюється на підставі договору підряду від 19.12.2016 № 19/16/2 та додаткових угод до нього, укладених між позивачем та Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 26.03.2019 Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області направлено до Верховного Суду касаційну скаргу.
У касаційній скарзі ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.09.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 у справі № 809/1112/18, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскільки у Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України відсутні повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою щодо якої проводилось обстеження, то і не існувало жодних підстав укладати договір підряду з позивачем, а тому достовірним є факт самовільного зайняття ПФ "Богдан і К" земельної ділянки.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2019, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1., суддів Бучик А.Ю., Гімона М.М.
Ухвалою Верховного Суду від 19.05.2019 року відкрито касаційне провадження за цією скаргою.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду № 902 від 13.06.2023, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, унаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, а також на відсутність суб`єктивної сторони самовільного захоплення підрядником земель державної форми власності. У підсумку просив касаційну скаргу Відповідача-2 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.09.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 у справі № 809/1112/18 - без змін.
Верховний Суд ухвалою від 04 грудня 2023 року прийняв до провадження зазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 05 грудня 2023 року.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18.04.2018 відповідачем-1 проведено обстеження земельних ділянок, в тому числі земельної ділянки площею 59, 8676 га, кадастровий номер 2623283700:02:003:0003 та перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельних ділянок, що знаходяться на території, які розташовані на території П`ядицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області.
За наслідками перевірки складено акт обстеження земельної ділянки за №152/0/92-18ДК/152/АО/10/01-18 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки за №375/0/92-18-ДК/375/АП/09/01/-18 від 18.04.2018.
Перевіркою встановлено, що земельна ділянка площею 59, 8676 га, кадастровий номер 2623283700:02:003:0003, яка розташована біля села Мала Кам`янка П`ядицької сільської ради об`єднаної територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, на момент обстеження самовільно зайнята шляхом товарного сільськогосподарського обробітку ПФ "Богдан і К".
Враховуючи виявлене порушення, відповідачем-1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 24.05.2018 за №375/0/92-18-ДК/0093П/07/01/-18.
Також 24.05.2018 інспектором винесено припис за №373/0/19-18-ДК/0073Пр/03/01-18, яким зобов`язано посадову особу позивача в 30-денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства.
Не погоджуючись із винесеним приписом, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
Приписами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно із частинами першою, другою статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Згідно із статтею 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
8. Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені Законом України від 19.06.2003 № 963-IV "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (далі - Закон №963-IV).