ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 520/19070/21
адміністративне провадження № К/990/23328/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у складі головуючого судді Бабаєва А.І та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у складі колегії суддів: Бегунца А.О., Мельнікової Л.В., Рєзнікової С.С. у справі № 520/19070/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДНИЙ ПРАЙД" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Товариство з обмеженою відповідальністю "СХІДНИЙ ПРАЙД" (далі - ТОВ "СХІДНИЙ ПРАЙД", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому з урахуванням уточнень просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 15 вересня 2021 року №00190110727 за формою "В4", яким зменшено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за грудень 2020 року, на суму 4792405 грн;
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 18 листопада 2021 року №00257640707, яким зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ, за липень 2021 року, на суму 30018418,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 18 листопада 2021 року №00257650707, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ, за липень 2021, на суму 26656720,00 грн та накладено штраф у розмірі 6664180,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 15 вересня 2021 року №00190110727 за формою "В4", від 18 листопада 2021 року №00257640707 та №00257650707, є протиправними та підлягають скасуванню.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року, позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 15 вересня 2021 року №00190110727 за формою "В4", яким зменшено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за грудень 2020 року, на суму 4792405 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18 листопада 2021 року №00257640707, яким зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ, за липень 2021 року, на суму 30018418,00 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18 листопада 2021 року №00257650707, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ, за липень 2021 року, на суму 26656720,00 грн та накладено штраф у розмірі 6664180,00 грн.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП:43983495, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДНИЙ ПРАЙД" (код ЄДРПОУ 43371138, 61013, Харківська обл., місто Харків, вул. Шевченка, будинок 142-А, офіс 27) сплачений судовий збір в сумі 22700 грн 00 коп.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що надані позивачем до матеріалів справи документи в сукупності з іншими первинними документами, які надавалися позивачем при проведенні перевірки, є належними доказами на підтвердження дотримання ТОВ "СХІДНИЙ ПРАЙД" приписів податкового законодавства щодо віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за операціями з контрагентами, а тому спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем протиправно.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
Головним управлінням ДПС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "СХІДНИЙ ПРАЙД".
За результатом перевірки складено акт №14330/20-40-07-27-06/43371138 від 17.08.2021.
Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ "СХІДНИЙ ПРАЙД" вимог абз. "а" п.198.1, абзаців першого і другого п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Кодексу, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ всього у сумі 4792405 грн, у тому числі за грудень 2020 року у сумі 4792405 грн.
На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 15 вересня 2021 року №00190110727 за формою "В4", яким зменшено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за грудень 2020 року, на суму 4792405 грн.
Також, Головним управлінням ДПС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2021 року від`ємного значення і податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету ТОВ "СХІДНИЙ ПРАЙД".
За результатом перевірки складено акт від 18.10.2021 №18421/20-40-07-07-09/43371138.
Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ "СХІДНИЙ ПРАЙД" вимог:
- п. 44.1 ст. 44, п.85.2 ст. 85, п.п. "а" п. 198.1, п. 198.2, абзаців першого і другого п.198.3, і 198.6 ст. 198, п.200.1. п.200.2, п.200.4 ст. 200, п.201,1. п. 201.10, 1 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством завищено суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (р.20.2.1) за липень 2021 року на 26656720,00 грн;
- п. 44.1 ст. 44, п.85.2 ст. 85, п.п. "а" п. 198.1, п. 198.2, абзац перший та другій п.198.3, п.198.6, ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст. 200, п.201.1, п. 201.10, п. 201.11 ст. 201 ПК України, оскільки ним завищено завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за липень 2021 року (р 21) на загальну суму 30018418,00 гривень;
- п. 44.5. ст. 44, п. 121.1 ст. 121 ПК України, в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів, чи копій при здійснені податкового контролю у повному обсязі.
На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2021 року №00257640707, яким зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ, за липень 2021 року, на суму 30018418,00 грн та податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2021 року №00257650707, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ, за липень 2021 року, на суму 26656720,00 грн та накладено штраф у розмірі 6664180,00 грн.
Позивач, уважаючи протиправними оскаржувані рішення, звернувся до суду з позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погодившись із судовими рішеннями, ГУ ДПС у Харківській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме суди першої та апеляційної інстанцій застосували пункт 44.1 ст. 44, підпункт "а" пункту 198.1, пункт 198.2, абзац перший і другий пункту 198.3, пункт 198.6 статті 198, пункт 200.1, пункт 200.4 статті 200, пункт 201.1, пункт 201.10, пункт 201.11 статті 201 Податкового кодексу України без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 13.11.2020 у справі №520/9384/18, від 28.04.2020 у справі № 826/15568/16, від 10.04.2020 у справі №808/954/17, від 06.03.2020 у справі № 803/13/16, від 27.03.2018 у справі 826/1588/13-а, від 04.12.2019 у справі № 826/15729/17, від 11.09.2019 у справі №814/1932/17.
Верховний Суд у вказаних постановах зазначав, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. Указував, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій. Також наголошено, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
У відзиві на касаційну скаргу позивач уважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими, ухваленими з дослідженням усіх фактичних обставин справи та з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Натомість подана позивачем касаційна скарга не містить належного обґрунтування, тому не підлягає задоволенню.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями ПК України.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
За положеннями пункту 200.2 статті 200 ПК України для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.
Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктами 200.8, 200.9 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
За положеннями пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно зі статтею 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Так, про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 31.03.2020 у справі № 820/7521/15, від 18.09.2020 у справі № 816/2211/18, від 28.04.2021 у справі № 160/1283/19.
Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.
Водночас, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.
Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.
Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 15 вересня 2021 року №00190110727 за формою "В4", яким зменшено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за грудень 2020 року, на суму 4792405 грн, судами попередніх інстанцій встановлено таке.
Вищевказане податкове повідомлення - рішення винесено Головним управлінням ДПС у Харківській області за результатом аналізу правовідносин ТОВ "СХІДНИЙ ПРАЙД" з ТОВ "ТАБАККО РАЙСІНГ".
12 жовтня 2020 року між ТОВ "СХІДНИЙ ПРАЙД" та ТОВ "ТАБАККО РАЙСІНГ" укладено договір поставки продукції № ВПП 12/10/20-ТР з додатком № ПШЕ 12/10/20-ТР від 12.10.2020 та додатком № ПШЕ 01/12/20-ТР від 01.12.2020.
На підтвердження отримання та транспортування товару надано товарно-транспортні накладні та видаткові накладні, а саме №4878 від 09.12.2020 у кількості 103 т на загальну суму 831899,69 грн з ПДВ; № 4878 від 09.12.2020 у кількості 52,68 т на загальну суму 423717, 25 грн з ПДВ; № 4798 від 05.12.2020 у кількості 233,5 т на загальну суму 1885908,52 грн з ПДВ; № 4797 від 04.12.2020 у кількості 207,72 т на загальну суму 1677691, 30 грн з ПДВ; №4796 від 01.12.2020 у кількості 24,2 т на загальну суму 195845,76 грн з ПДВ; №4799 від 06.12.2020 у кількості 98,06 т на загальну суму 792000,80 грн з ПДВ; №4800 від 07.12.2020 у кількості 25,82 т на загальну суму 208540,30 грн з ПДВ; №4801 від 08.12.2020 у кількості 41,74 т на загальну суму 337121,29 грн з ПДВ; №4802 від 01.12.2020 у кількості 67,92 т на загальну суму 546295,24 грн з ПДВ; №4803 від 02.12.2020 у кількості 27,8 т на загальну суму 223601,74 грн з ПДВ; №4804 від 04.12.2020 у кількості 20,7 т на загальну суму 166494,82 грн з ПДВ; №4805 від 05.12.2020 у кількості 156,88 т на загальну суму 1261821,61 грн з ПДВ; №4806 від 06.12.2020 у кількості 96,2 т на загальну суму 773758,54 грн з ПДВ; №4807 від 09.12.2020 у кількості 26,9 т на загальну суму 217696,32 грн з ПДВ; № 4811 від 08.12.2020 у кількості 130,2 т на загальну суму 1047228,29 грн з ПДВ; №4800 від 10.12.2020 у кількості 25,44 т на загальну суму 205880,83 грн з ПДВ; №4809 від 09.12.2020 у кількості 78,18 т на загальну суму 631436,09 грн з ПДВ; №4813 від 10.12.2020 у кількості 27,07 т на загальну суму 217488,89 грн з ПДВ; №4812 від 09.12.2020 у кількості 255,34 т на загальну суму 2053757,83 грн з ПДВ; №4810 від 10.12.2020 у кількості 345,5 т на загальну суму 2790498,47 грн з ПДВ; №4820 від 13.12.2020 у кількості 42,84 т на загальну суму 347184 грн з ПДВ; №4819 від 12.12.2020 у кількості 52,8 т на загальну суму 427903,03 грн з ПДВ; №4821 від 11.12.2020 у кількості 371,32 т на загальну суму 3009260,46 грн з ПДВ; №4823 від 10.12.2020 у кількості 314,06 т на загальну суму 2524066,30 грн з ПДВ; №4824 від 11.12.2020 у кількості 107,64 т на загальну суму 865091,05 грн з ПДВ; №4828 від 12.12.2020 у кількості 167,12 т на загальну суму 1343125, 39 грн з ПДВ; №4827 від 11.12.2020 у кількості 95,08 т. на загальну суму 764147,69 грн. з ПДВ; №4825 від 13.12.2020 у кількості 51,4 т на загальну суму 416557,12 грн з ПДВ; №4829 від 13.12.2020 у кількості 158,62 т на загальну суму 1274811,80 грн з ПДВ.