ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 500/4010/22
провадження № К/990/21757/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування постанов, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2023 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Бруновської Н. В., суддів: Хобор Р. Б., Шавеля Р. М.,
І. Обставини справи
1. У листопаді 2022 року Головне управління ДПС у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС у Тернопільській області) звернулось до суду з адміністративним позовом до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - Південно-Західного міжрегіонального управління), в якому просило визнати протиправними та скасувати постанови від 14 вересня 2022 року у виконавчих провадженнях № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 про накладення штрафу.
2. Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 17 листопада 2022 року у задоволенні позову відмовив повністю.
3. Не погодившись із вищевказаним судовим рішенням, ГУ ДПС у Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку.
4. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 січня 2023 року залишив апеляційну скаргу ГУ ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року без руху з підстав її невідповідності вимогам процесуального закону в частині необхідності надання документу про сплату судового збору, надавши строк для усунення недоліків у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
5. На виконання ухвали суду від 27 січня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху позивачем подано клопотання про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги на двадцять днів, доводи якого полягають в тому, що наданого судом строку не достатньо для сплати судового збору, оскільки скаржник потребує виділення бюджетного фінансування.
6. Суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку вказаному клопотанню в ухвалі від 15 лютого 2023 року задовольнив його частково, продовживши строк для усунення ГУ ДПС у Тернопільській області недоліків апеляційної скарги на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року у справі № 500/4010/22, зазначених в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2023 року, на 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
7. Копію ухвали апеляційного суду від 15 лютого 2023 року доставлено в електронний кабінет позивача 15 лютого 2023 року, що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду (а.с. 157 т.2).
8. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 березня 2023 року повернув апеляційну скаргу ГУ ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року з підстав неусунення недоліків у встановлений судом строк.
9. 20 березня 2023 року ГУ ДПС у Тернопільській області повторно подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 17 листопада 2022 року. Разом з апеляційною скаргою позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що первинна апеляційна скарга була подана з дотриманням строків, визначених процесуальним законодавством та відсутністю бюджетних коштів на рахунках, необхідних для сплати судового збору.
10. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 квітня 2023 року визнавши неповажними наведені ГУ ДПС у Тернопільській області причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року у справі № 500/4010/22, апеляційну скаргу залишив без руху з підстав її невідповідності вимогам процесуального закону в частині необхідності надання документу про сплату судового збору, а також подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин такого пропуску, надавши строк для усунення цих недоліків у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
11. 17 квітня 2023 року на виконання зазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху позивачем подано клопотання про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги на двадцять днів та клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження.
12. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 квітня 2023 року відмовив у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги та повернув апеляційну скаргу на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року у справі № 500/4010/22 з підстав неусунення недоліків у встановлений судом строк.
13. 05 травня 2023 року ГУ ДПС у Тернопільській області втретє подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 17 листопада 2022 року, яку зареєстровано судом апеляційної інстанції 10 травня 2023 року (А/857/8228/23).
14. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2023 року витребувано справу № 500/4010/22 із суду першої інстанції.
15. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року у справі № 500/4010/22 з підстав пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
16. Позивач, уважаючи ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2023 року постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
17. На обґрунтування касаційної скарги автор стверджує, що судом апеляційної інстанції не встановлювався строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та не визнавались неповажними підстави для поновлення строку, як це передбачено пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
18. Верховний Суд ухвалою від 08 серпня 2023 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною третьою, пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження; підставами касаційного оскарження є порушення з боку суду апеляційної інстанції норм процесуального права.
ІІІ. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду
19. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
20. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
21. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
22. Відповідно до частин першої - другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
23. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, матеріали справи та мотиви, покладені в основу оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить із такого.
24. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Водночас таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.
25. У цій справі підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження слугувало те, що позивачем неодноразово подавалась апеляційна скарга, яку востаннє було подано 05 травня 2023 року, тобто через 5 місяців і 19 днів з моменту ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції 17 листопада 2022 року. При цьому належних і допустимих доказів, що підтверджують вчинення позивачем активних дій, спрямованих на сплату судового збору протягом цього періоду, матеріали справи не містять.
26. Стаття 295 КАС України визначає вимоги щодо строку на апеляційне оскарження.
27. Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.