ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 501/740/20
провадження № 51-3646 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Одеського апеляційного суду від 4 квітня 2023 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201916060000878, за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у м. Чорноморську Одеської області, зареєстрований на АДРЕСА_1, проживає на АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, котрий народився у с. Малодолинське Одеського району Одеської області, зареєстрований та проживає на АДРЕСА_3, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 9 березня 2022 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК із застосуванням положень ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75, ст. 104 КК ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Прийнято рішення щодо цивільного позову, речових доказів та процесуальних витрат.
Цим вироком також засуджено ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 121 КК, судове рішення щодо якого у касаційному порядку не оскаржується.
Згідно з вироком ОСОБА_8 визнано винуватим у тому, що він 2 листопада 2019 року приблизно о 2:10, перебував разом з ОСОБА_9 між магазином " Копійна", що на вул. Парусна, 7/159н у м. Чорноморську Одеської області, та торговим кіоском "Бершадські кури", що на вул. Парусна, 7/2 у м. Чорноморську Одеської області, де у них виник конфлікт із ОСОБА_10 . Надалі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, нанесли ОСОБА_10 удари по тілу та голові, від яких останній впав на асфальт. Після чого, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 продовжували свої злочинні дії та наносили удари у різні частини тіла ОСОБА_10, зокрема, ОСОБА_9 наніс численні удари правою рукою по тулубу та голові потерпілого, а ОСОБА_8 наніс численні удари правою ногою по тулубу та голові ОСОБА_10, від яких останній втратив свідомість. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_10 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя та здоров`я в момент заподіяння.
Одеський апеляційний суд 4 квітня 2023 року частково задовольнив апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого ОСОБА_11, скасував вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 9 березня 2022 року в частині призначеного ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покарання та ухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_8 покарання за ч. 2 ст. 121 КК із застосуванням положень ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_8 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 29 листопада 2019 року по 2 січня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7, посилаючись на невідповідність призначеного апеляційним судом ОСОБА_8 покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого, просить вирок апеляційного суду щодо останнього змінити і застосувати щодо нього положення ст. 75 КК. Стверджує, що після розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції, зі сторони ОСОБА_8 було повністю відшкодовано завдану шкоду потерпілому ОСОБА_10, зокрема й моральну, а також те, що останній не має претензій до ОСОБА_8 та просив призначити покарання, не пов`язане із позбавленням волі.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, вважав, що відсутність зі сторони потерпілого претензій з приводу завданої шкоди, яка була відшкодована у повному обсязі, дає підстави для застосування положень ст. 75 КК.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника та просив залишити судове рішення щодо ОСОБА_8 без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора та захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, в якій не заперечується винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ч. 2 ст. 121 КК.
Доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_7, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_8, з приводу призначення останньому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із застосуванням положень ст. 75 КК колегія суддів вважає безпідставними.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, переглянувши вирок місцевого суду в апеляційному порядку за апеляційною скаргою прокурора та представника потерпілого ОСОБА_12 щодо невідповідності призначеного ОСОБА_8 покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого через м`якість, дійшов висновку про часткову прийнятність їх доводів, враховуючи наступне.
Відповідно до загальних засад призначення покарання (ст. 65 КК), суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.
За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення (ч. 1 ст. 69 КК).