ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 702/308/22
провадження № 51-2585 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Монастирищенського районного суду Черкаської області від 09 січня 2023 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 21 березня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021250330000256, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Шарнопіль Монастирищенського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 09 січня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Вирішено питання щодо судових витрат, речових доказів та скасування накладеного арешту.
Вироком установлено, що 20 грудня 2021 року приблизно о 19:00 годОСОБА_6, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_8 в будинку АДРЕСА_1, будучи в стані алкогольного сп`яніння, під час конфлікту з ОСОБА_8 умисно, з метою заподіяння їй тілесних ушкоджень узяв до рук ніж, яким завдав потерпілій одного удару в ділянку тулуба, заподіявши ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в лікарні.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 21 березня 2023 рокуапеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 і його захисника ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вищезазначений вирок - без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального правопорушення, на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_6 та закрити кримінальне провадження.
На обґрунтування своїх вимог зазначає про те, що місцевий суд, порушуючи вимоги ст. 337 КПК України, вийшов за межі висунутого ОСОБА_6 обвинувачення, оскільки вказав, що подія сталася в будинку АДРЕСА_2, хоча в зміненому обвинувальному акті прокурор у формулюванні обвинувачення зазначив, що подія сталася в будинку АДРЕСА_2 . Вказує, що сторона обвинувачення не довела належними та допустимими доказами те, що саме ОСОБА_6 узяв у руки ніж і заподіяв тілесне ушкодження потерпілій, від якого вона померла. Вважає, що висновок експерта від 13 червня 2022 року № 05-4-05/34 є нечітким і неповним, а тому є недопустимим доказом. Зазначає, що огляд місця події від 26 грудня 2021 року, під час якого було вилучено ніж, проведено з порушенням вимог процесуального закону, оскільки дозвіл на проведення такого огляду надавав ОСОБА_9, який не є ані власником цього будинку, ані його користувачем. Крім того, вказує на те, що під час огляду в судовому засіданні речового доказу - ножа з дерев`яною колодкою було встановлено, що він був опечатаний в паперовий конверт 04 травня 2022 року, в якому інших бирок із зазначенням будь-яких дат не було. Вважає, що під час огляду місця події, тобто станом на 26 грудня 2021 року, зазначений ніж не був упакований слідчим і не міг бути предметом досліджень відповідних експертиз, оскільки мали б бути відповідні бирки із зазначенням конкретних дат упакування судовими експертами. А тому вказаний речовий доказ є недопустимим. Стверджує, що жоден із допитаних у суді свідків не був безпосереднім очевидцем подій, що відбувалися за участю ОСОБА_6 і ОСОБА_8, а тому, на його думку, їх показання не підтверджують винуватість його підзахисного.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_6 і його захисник ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу, при цьому змінили вимоги касаційної скарги - замість закриття кримінального провадження просили скасувати судові рішення і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу сторони захисту необґрунтованою та просила залишити її без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому за правилами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Захисник у касаційній скарзі, серед іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а також не погоджується з оцінкою доказів, ставить їх під сумнів. Втім наведене, з огляду на положення статей 433, 438 КПК України, не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції і не може бути предметом перегляду.
Таким чином, переглядаючи судові рішення, суд касаційної інстанції виходить із установлених судовими інстанціями фактичних обставин справи.
Водночас, перевіряючи правильність судових рішень, постановлених щодо ОСОБА_6, з урахуванням наведених вимог закону, Суд вважає, що суд першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився і апеляційний суд, відповідно до приписів ст. 370 КПК України вмотивував обвинувальний вирок належними, допустимими та достовірними доказами, які було розглянуто в судовому засіданні йоцінено в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку згідно зі ст. 94 КПК України.
Такими доказами, зокрема, є:
- показання потерпілого ОСОБА_10, який у суді першої інстанції пояснював, що очевидцем події не був. Проте знав зі слів ОСОБА_8 (його сестра), що між нею та ОСОБА_6 постійно відбувалися сварки. Те, що його сестра отримала ножове поранення, дізнався від своєї матері. Одразу ж приїхав на місце події, де побачив у дворі ОСОБА_6, у якого на лівій руці бачив кров. ОСОБА_11 йому повідомила, що до неї додому прибігла потерпіла ОСОБА_8 з ножовим пораненням, яка сказала, що ОСОБА_6 був із ножем, і втратила свідомість. Також зазначав, що працівники поліції ножа не знайшли, оскільки ОСОБА_6 їм сказав, що викинув його;
- показання свідка ОСОБА_9, який зазначав, що ОСОБА_8 була його племінницею. Вона йому розповідала, що ОСОБА_6, після того як вони припинили разом жити, продовжував систематично її ображати, висловлював погрози та застосовував до неї фізичне насильство. Також пояснював, що після похорон ОСОБА_8, ОСОБА_11 на подвір`ї потерпілої знайшла ніж із дерев`яною колодкою. Про цю знахідку він одразу повідомив слідчого, якому дав письмовий дозвіл на огляд території домоволодіння потерпілої на АДРЕСА_2, оскільки є спадкоємцем цього будинку;
- показання свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_13, які є аналогічними, про те, що коли вони перебували вдома 20 грудня 2021 року, до них прибігла ОСОБА_11 і повідомила, що ОСОБА_6 спричинив ножове поранення ОСОБА_8 . Вони бачили, як остання лежала при вході в будинок ОСОБА_11 та стискала руками рану на животі. Також зазначали, що на подвір`ї потерпілої бачили ОСОБА_6, від якого був запах спиртного, при цьому останній повідомляв, що не причетний до того, що відбулося, але не зміг пояснити, що саме трапилося. Тільки сказав, що між ним та ОСОБА_8 відбулася боротьба, він намагався відкрити двері, а потерпіла його не пускала. Висловлював припущення, що ОСОБА_8 на щось впала;
- показання свідків ОСОБА_14 і ОСОБА_15, які були сусідами ОСОБА_8 та за її життя підтримували з нею дружні стосунки. Вони пояснювали, що ОСОБА_8 скаржилася на ОСОБА_6, який ображав її і застосовував до неї фізичне насильство.
Обставин, які б ставили під сумнів достовірність цих показань, за результатами судового розгляду, не встановлено.
Крім того, як обґрунтовано зазначив місцевий суд, винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення також підтверджується:
- даними протоколів огляду місця події від 20 грудня 2021 року та фототаблиці до них;
- даними висновку експерта від 21 грудня 2021 року № 05-7-02/449, згідно з яким смерть ОСОБА_8 настала внаслідок проникаючої колото-різаної рани передньої черевної стінки з ушкодженням хряща реберної дуги праворуч, кардіо-діафрагмального синуса справа, нижньої частки правої легені, що у своєму перебігу ускладнились правостороннім гемотораксом, зовнішньою кровотечою та геморагічним шоком. Ці тілесні ушкодження утворилися від дії колючо-ріжучих предметів (у), можливо в час і за обставин, указаних у постанові та медичній карті, і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя. На підставі проведеної судово-медичної експертизи шкіряного клаптя з передньої черевної стінки від трупа ОСОБА_8 зроблено висновок, що ушкодження на шкіряному клапті є колото-різаним і виникло від дії якогось знаряддя, що має властивості плоского колючо-ріжучого та гостру ріжучу кромку (лезо) й обух з помірно вираженими ребрами шириною в межах 1 мм. Можливість отримання ОСОБА_8 тілесних ушкоджень "при падінні з висоти положення стоячи" на ніж або інший колючо-ріжучий предмет практично виключається. Можливість утворення виявлених у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень у результаті удару ножем у ділянку тулуба, або іншим колючо-ріжучим предметом не виключається;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 21 грудня 2021 року та диска DVD із відеозаписом до нього за участю обвинуваченого ОСОБА_6, який, зокрема, показав, що у вечірній час 20 грудня 2021 року між ним і ОСОБА_8 біля будинку останньої відбулася сварка, під час якої він побачив у руках ОСОБА_8 ніж із дерев`яною рукояткою. Знаходячись навпроти ОСОБА_8, він взяв правою рукою за зап`ястя її руки, в якій вона тримала ніж, та відвернув її руку таким чином, що клинок ножа був направлений у бік ОСОБА_8, після чого штовхнув її двома руками. Коли він зачинив вхідні двері, то почув крик ОСОБА_8, яка вибігла з будинку, взявшись руками за бік, і побігла до будинку ОСОБА_11, а він залишився стояти на подвір`ї будинку;
- даними висновку додаткової судово-медичної експертизи від 17 лютого 2022 року № 05-7-02/449/5, згідно з якими було встановлено, що утворення виявлених у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 19 год, від яких настала смерть, від удару ножем у ділянку живота не виключається. Можливість утворення виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 за обставин, які відтворено ОСОБА_6 під час слідчого експерименту (21 грудня 2021 року), практично виключається. Судово-медичних даних про те, чи проник клинок колючо-ріжучого предмета в момент заподіяння тілесних ушкоджень на всю свою довжину в тіло потерпілої ОСОБА_8, не має. Враховуючи дані медичної карти стаціонарного хворого 003 відділення КНП "МБЛ" № 3084, дані судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 та дані лабораторних експертиз, установлено, що рановий канал рани (вказаної в розділі "ушкодження") проникає в черевну порожнину під гострим кутом в напрямку знизу - догори, спереду - назад та дещо справа - наліво, ушкоджуючи хрящ реберної дуги справа, проникає в праву плевральну порожнину, довжина ранового каналу близько 18 см. Напрямок руху колючо-ріжучого предмету під час нанесення ушкодження й при витягуванні даного предмету з тіла ймовірно був під гострим кутом знизу - догори, спереду - назад, та дещо справа - наліво. Можливість самостійного спричинення собі тілесних ушкоджень, від яких настала смерть ОСОБА_8, практично виключається. Можливість завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_8 сторонньою особою не виключається. Судово-медичних даних про те, в якому положенні перебувала потерпіла ОСОБА_8 в момент заподіяння їй тілесних ушкоджень, не має. Потерпіла ОСОБА_8 в момент заподіяння їй тілесних ушкоджень могла розташовуватися в будь-якому просторовому положенні відносно особи, яка спричинила тілесні ушкодження, за умови доступності травмованих ділянок тіла для завдання ушкоджень. Згідно з даними медико-криміналістичної експертизи на підставі проведеної судово-медичної експертизи шкіряного клаптя з передньої черевної стінки від трупа ОСОБА_8 встановлено, що ушкодження на шкіряному клапті є колото-різаним і виникло від дії знаряддя, що має властивості плаского колючо-ріжучого і гостру ріжучу кромку (лезо) й обух з помірно вираженими ребрами шириною в межах 1 мм;